Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.25
06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
2026.04.25
05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
2026.04.24
16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
2026.04.24
13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
2026.04.24
13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
2026.04.24
11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
2026.04.24
10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
2026.04.24
09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн
2026.04.24
08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
2026.04.24
05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
2026.04.23
22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив
2026.04.23
21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
2026.04.23
21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
2026.04.23
21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
2026.04.23
19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
2026.04.23
18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2010.02.24
2009.11.23
2007.02.07
2006.12.10
2006.09.28
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Огляди авторів/користувачів
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
Актуальні питання: ІP
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 15:48:04]
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 18:12:55]
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [2007-02-06 18:58:45]
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
"Особливий";
"Звичайний";
"Тимчасовий".
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
