Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2010.02.24
2009.11.23
2007.02.07
2006.12.10
2006.09.28
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Огляди авторів/користувачів
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
Актуальні питання: ІP
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 15:48:04]
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 18:12:55]
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [2007-02-06 18:58:45]
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
"Особливий";
"Звичайний";
"Тимчасовий".
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
