ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Критика | Аналітика

 Рецензія на твір Ярослава Чорногуза




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-01-29 19:13:36
Переглядів сторінки твору 2489
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 19:24:27 ]
а як зрозуміти - І прасує "свіистом"пане Олександре?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 19:46:18 ]
Прасувати вуха свистом можна? Можна, Отже, мається на увазі, що не тільки людина можже це робити, але й вітер. Вуха опустимо. Уявимо щось інше і все буде гаразд. Наче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 20:25:46 ]
я мав на увазі -- СВ І И СТОМ - ЗАЙВЕ ( і ) - це у тексті пана Ярослава -- а так мені все зрозуміло. З Вами згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 21:44:06 ]
та це у Ярослава описка. Не страшно. У мене теж таке буває.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 22:32:35 ]
у мене також


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-01-30 00:40:53 ]
Сашо, попробую і я прокоментувати вірш і твій я Ярослава.
Перше - Ботанічний сад, це і парк і сад два в одному, бо там є рослини, які знаходяться в парку і саду.
"І зазирає вітер в кожну шпарку,
Неначе нишпорка із КаДеБе."
Дуже вдалий образ, просто знахідка. Вітер нишпорить, неначе КаДеБе.
Далі. Смокінг і піджак - синоніми, тож може бути.
"І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть".
Чудовий, свіжий образ!
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
У мороз небо не червоне, лише ввечері після потепління може бути таке явище, і то не завше. Мабуть, коли Ярослав писав цей вірш, то дивився на небо і воно було саме таким, як він його описав.
Що до Велеса, то теж мені цей образ зрозумілий, бо Бог може бути скрізь і в душі і в посмішці.
Олександре, мені здається, що таоя допомога другу виглядає дивно і не переконливо. Кожен автор відчуває свої образи краще, ніж читач. У твоєму варіанті вірша мені не сподобалися агресивні словечка такі, як " мстивий, злоби, і це "Ох", звучить, як приший кобилі хвіст, лише для рими. Чому б тобі не звернути увагу на свої вірші? Адже, всіх під свій стиль не підробиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:09:58 ]
Дорога Таню! Ти права: у кожного своє бачення гармонії та внутрішньої логіки твору.Я побачив суперечності - і на них вказав. Чи правий? Можливо. А можливо і ні. спробую обгрунтувати.
Якби саме про Ботанічний сад йшла мова - ніяких заперечень. Все було б логічно. Але про нього ніякої згадки немає. Просто сад. А в садах ростуть фруктові дерева. Якби Ярослав написав "І щуляться берези, айви, туї" - тоді можна було б здогадатися, що це не простий сад. Але "берези, сосни, туї" - отже парк. Чи важко додати такий штришок? Звичайно ж ні! Але його немає. Тому читач і спотикається об внутрішнє протиріччя в цьому місці. І не тільки я один.
Смокінг і піджак - може бути. Я на це вказав. Хай автор сам вирішує залишати обидва слова, чи усе ж таки одне з них не вживати.
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
По перше - після ясний потрібна кома. По друге - "за хмару ухопив мороз його - це не просто вставне реченя, це паралельне уточнення. Тому його потрібно взяти в дужки. А по третє,- я пішов на виправлення цього місця, бо там відсутня рима (його - обох).
Я його написав як варіант. автор сам може виправити це місце.
І решта зауваг по суті. "пронизує повітря", "розтікся Велес".
Так невже я зробив ведмежу послугу? Захотілося образити Ярослава - то сів і накарябав псевдорецензію? Мабуть, ні.
Наголошую - автор сам вирішує що брати до уваги, а що відкинути.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 01:30:24 ]
Звісно, і я не геній. Помилок тьма, управності немає, стилістика страшна - це Ви про себе сказали, пане Сушко? Сто відсотків згоден. Ваша рецензія - беліберда повна. У Вас просто відсутня повністю майже уява, добре, що хоч образ, як прасує вітер сніг - як здорово сказано! - ви сприйняли. То, може ще з Вами не все втрачено.

Мстивий шпик замість шляхетного слова нишпорка, вжитого паном Чорногузом - гидке слівце - майже русизм, у цьому образі Ви, пане Сушко, напевне себе впізнали, бо ж Ви провокуєте весь час, як КаДеБіст, закликаєте всіх подохнути на війні, а самі не поспішаєте цього робити. Всіх критикуєте, а як хто з Вами не згоден, намагаєтеся змішати з лайном. Та об Чорногуза зуби обламаєте. Далеко куцому до зайця. Якби мені так поправили вірш, я б, мабуть, повісився.

Ні, буду вчитися писати у Чорногуза таки, а не в Сушка. Даремно Вам надали статус R1. Ви не дотягуєте до нього.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:12:11 ]
Дорогий друже! Ви хоч і потужний графоман, але накласти на себе руки від образи на критика чи сатирика - кишка тонка. Хирляво пишете, страшно інколи навіть читати.
Сподіваюся, що точка росту ще не закрилася і найкращі Ваші твори ще попереду.
З повагою, Олександр