ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Критика | Аналітика

 Рецензія на твір Ярослава Чорногуза




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-01-29 19:13:36
Переглядів сторінки твору 2246
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.01 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 19:24:27 ]
а як зрозуміти - І прасує "свіистом"пане Олександре?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 19:46:18 ]
Прасувати вуха свистом можна? Можна, Отже, мається на увазі, що не тільки людина можже це робити, але й вітер. Вуха опустимо. Уявимо щось інше і все буде гаразд. Наче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 20:25:46 ]
я мав на увазі -- СВ І И СТОМ - ЗАЙВЕ ( і ) - це у тексті пана Ярослава -- а так мені все зрозуміло. З Вами згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 21:44:06 ]
та це у Ярослава описка. Не страшно. У мене теж таке буває.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 22:32:35 ]
у мене також


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-01-30 00:40:53 ]
Сашо, попробую і я прокоментувати вірш і твій я Ярослава.
Перше - Ботанічний сад, це і парк і сад два в одному, бо там є рослини, які знаходяться в парку і саду.
"І зазирає вітер в кожну шпарку,
Неначе нишпорка із КаДеБе."
Дуже вдалий образ, просто знахідка. Вітер нишпорить, неначе КаДеБе.
Далі. Смокінг і піджак - синоніми, тож може бути.
"І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть".
Чудовий, свіжий образ!
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
У мороз небо не червоне, лише ввечері після потепління може бути таке явище, і то не завше. Мабуть, коли Ярослав писав цей вірш, то дивився на небо і воно було саме таким, як він його описав.
Що до Велеса, то теж мені цей образ зрозумілий, бо Бог може бути скрізь і в душі і в посмішці.
Олександре, мені здається, що таоя допомога другу виглядає дивно і не переконливо. Кожен автор відчуває свої образи краще, ніж читач. У твоєму варіанті вірша мені не сподобалися агресивні словечка такі, як " мстивий, злоби, і це "Ох", звучить, як приший кобилі хвіст, лише для рими. Чому б тобі не звернути увагу на свої вірші? Адже, всіх під свій стиль не підробиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:09:58 ]
Дорога Таню! Ти права: у кожного своє бачення гармонії та внутрішньої логіки твору.Я побачив суперечності - і на них вказав. Чи правий? Можливо. А можливо і ні. спробую обгрунтувати.
Якби саме про Ботанічний сад йшла мова - ніяких заперечень. Все було б логічно. Але про нього ніякої згадки немає. Просто сад. А в садах ростуть фруктові дерева. Якби Ярослав написав "І щуляться берези, айви, туї" - тоді можна було б здогадатися, що це не простий сад. Але "берези, сосни, туї" - отже парк. Чи важко додати такий штришок? Звичайно ж ні! Але його немає. Тому читач і спотикається об внутрішнє протиріччя в цьому місці. І не тільки я один.
Смокінг і піджак - може бути. Я на це вказав. Хай автор сам вирішує залишати обидва слова, чи усе ж таки одне з них не вживати.
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
По перше - після ясний потрібна кома. По друге - "за хмару ухопив мороз його - це не просто вставне реченя, це паралельне уточнення. Тому його потрібно взяти в дужки. А по третє,- я пішов на виправлення цього місця, бо там відсутня рима (його - обох).
Я його написав як варіант. автор сам може виправити це місце.
І решта зауваг по суті. "пронизує повітря", "розтікся Велес".
Так невже я зробив ведмежу послугу? Захотілося образити Ярослава - то сів і накарябав псевдорецензію? Мабуть, ні.
Наголошую - автор сам вирішує що брати до уваги, а що відкинути.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 01:30:24 ]
Звісно, і я не геній. Помилок тьма, управності немає, стилістика страшна - це Ви про себе сказали, пане Сушко? Сто відсотків згоден. Ваша рецензія - беліберда повна. У Вас просто відсутня повністю майже уява, добре, що хоч образ, як прасує вітер сніг - як здорово сказано! - ви сприйняли. То, може ще з Вами не все втрачено.

Мстивий шпик замість шляхетного слова нишпорка, вжитого паном Чорногузом - гидке слівце - майже русизм, у цьому образі Ви, пане Сушко, напевне себе впізнали, бо ж Ви провокуєте весь час, як КаДеБіст, закликаєте всіх подохнути на війні, а самі не поспішаєте цього робити. Всіх критикуєте, а як хто з Вами не згоден, намагаєтеся змішати з лайном. Та об Чорногуза зуби обламаєте. Далеко куцому до зайця. Якби мені так поправили вірш, я б, мабуть, повісився.

Ні, буду вчитися писати у Чорногуза таки, а не в Сушка. Даремно Вам надали статус R1. Ви не дотягуєте до нього.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:12:11 ]
Дорогий друже! Ви хоч і потужний графоман, але накласти на себе руки від образи на критика чи сатирика - кишка тонка. Хирляво пишете, страшно інколи навіть читати.
Сподіваюся, що точка росту ще не закрилася і найкращі Ваші твори ще попереду.
З повагою, Олександр