ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Критика | Аналітика

 Рецензія на твір Ярослава Чорногуза
Шановні друзі! Скажіть мені будь-ласка: чи можна на “Поетичних майстернях” критично розбирати твір поета? Чи тут цього робити не можна?
Звісно, і я не геній. Помилок тьма, управності немає, стилістика страшна. А бажання допомогти колезі виправити огріхи є. То що робити? Піду на злочин і таки спробую покращити анонсований твір. Отже, починаю.

Ось твір Ярослава Чорногуза “Усмішка Велеса”.

Зимовий день. І вітряно у парку.
Повітря аж пронизує тебе.
І зазирає вітер в кожну шпарку,
Неначе нишпорка із КаДеБе.

Навіяв снігу. І прасує свіистом.
І сад у білім смокінгу. Дива.
З трави зелених гудзиків намисто
Півколом на піджак понашивав.

Зима вернулася і порядкує -
Січе, завією все холодить.
І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть.

І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його.
Розтікся Велес ув усмішці добрій,
І сивиною огорнув обох...

Перше, що впадає в око - повтори однокореневих слів - “зимовий день, зима вернулася”.
Одне місце має очевидне протиріччя: “І сад у білім смокінгу”. А далі -
“З трави зелених гудзиків намисто
Півколом на піджак понашивав”.
Так смокінг чи піджак? Чи сад носить одночасно і піджак, і смокінг? Мабуть, ні. Це подібні речі, дехто навіть скаже, що піджак - це частина смокінга. Але насправді смокінг має інший крій та призначення. Отже, тут потрібно визначитися з одежинкою.
Ще одна закавика: у першій строфі мова йде про парк. А в другій — про сад. Про які зелені насадження йдеться - зрозуміло у третій строфі: “І щуляться берези, сосни, туї...”. Отже, мова йде про парк, а в саду ростуть плодові дерева та кущі. Тож сад необхідно ампутувати. Можна вжити слово сквер чи щось таке.
Ще одне місце напружує:
“Зимовий день. І вітряно у парку.
Повітря аж пронизує тебе.”
Хіба може повітря пронизувати? Навіть поетично? Мороз може. Холод. Навіть до кісток. Але повітря...
Ось ще одне сумнівне місце.
“І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його”.
Якщо береться на мороз, то обрій стає червоним, а не блідим.
Йдемо далі.
“Розтікся Велес ув усмішці добрій,”. Це ж як? Може розтектися усмішка Велесовим обличчям. Але щоб розтікся Велес! Погодьтеся - це трохи інше.
Відсутня рима у фінальній римі:
“За хмару ухопив мороз його...
І сивиною огорнув обох”.. (його — обох).
Ще одне зауваження: “Морозець аж пронизує тебе” - тут ідеться про пряме звертання - тебе. А в кінці “І сивиною огорнув обох”. Тут звертання немає, простий опис. Проситься слово "вас". Але теж буде негарно.

Спробую підправити твір, аби він заблищав всіма барвами веселки. Отже,

Січневий день. Незатишно у парку,
Морозцем по душі добу шкребе.
Ще й вітер зазирає в кожну шпарку,
Неначе мстивий шпик із КаДеБе.

Навіяв снігу і прасує свистом.
А сквер у білім смокінгу. Дива...
З трави зелених гудзиків намисто
На глицю від злоби понашивав.

Вернулася хурдига, порядкує -
Січе крупою, небо холодить.
І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть.

І затремтів рожевощокий обрій,
В обіймах стужі парк волає “Ох!”.
Та Велес усміхнувся ликом добрим,
Прошепотів: я вас люблю обох.

Сподіваюся, що мої зауваги доречні та підуть на користь твору.
З повагою, Олександр Сушко




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-01-29 19:13:36
Переглядів сторінки твору 2478
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 19:24:27 ]
а як зрозуміти - І прасує "свіистом"пане Олександре?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 19:46:18 ]
Прасувати вуха свистом можна? Можна, Отже, мається на увазі, що не тільки людина можже це робити, але й вітер. Вуха опустимо. Уявимо щось інше і все буде гаразд. Наче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 20:25:46 ]
я мав на увазі -- СВ І И СТОМ - ЗАЙВЕ ( і ) - це у тексті пана Ярослава -- а так мені все зрозуміло. З Вами згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 21:44:06 ]
та це у Ярослава описка. Не страшно. У мене теж таке буває.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 22:32:35 ]
у мене також


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-01-30 00:40:53 ]
Сашо, попробую і я прокоментувати вірш і твій я Ярослава.
Перше - Ботанічний сад, це і парк і сад два в одному, бо там є рослини, які знаходяться в парку і саду.
"І зазирає вітер в кожну шпарку,
Неначе нишпорка із КаДеБе."
Дуже вдалий образ, просто знахідка. Вітер нишпорить, неначе КаДеБе.
Далі. Смокінг і піджак - синоніми, тож може бути.
"І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть".
Чудовий, свіжий образ!
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
У мороз небо не червоне, лише ввечері після потепління може бути таке явище, і то не завше. Мабуть, коли Ярослав писав цей вірш, то дивився на небо і воно було саме таким, як він його описав.
Що до Велеса, то теж мені цей образ зрозумілий, бо Бог може бути скрізь і в душі і в посмішці.
Олександре, мені здається, що таоя допомога другу виглядає дивно і не переконливо. Кожен автор відчуває свої образи краще, ніж читач. У твоєму варіанті вірша мені не сподобалися агресивні словечка такі, як " мстивий, злоби, і це "Ох", звучить, як приший кобилі хвіст, лише для рими. Чому б тобі не звернути увагу на свої вірші? Адже, всіх під свій стиль не підробиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:09:58 ]
Дорога Таню! Ти права: у кожного своє бачення гармонії та внутрішньої логіки твору.Я побачив суперечності - і на них вказав. Чи правий? Можливо. А можливо і ні. спробую обгрунтувати.
Якби саме про Ботанічний сад йшла мова - ніяких заперечень. Все було б логічно. Але про нього ніякої згадки немає. Просто сад. А в садах ростуть фруктові дерева. Якби Ярослав написав "І щуляться берези, айви, туї" - тоді можна було б здогадатися, що це не простий сад. Але "берези, сосни, туї" - отже парк. Чи важко додати такий штришок? Звичайно ж ні! Але його немає. Тому читач і спотикається об внутрішнє протиріччя в цьому місці. І не тільки я один.
Смокінг і піджак - може бути. Я на це вказав. Хай автор сам вирішує залишати обидва слова, чи усе ж таки одне з них не вживати.
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
По перше - після ясний потрібна кома. По друге - "за хмару ухопив мороз його - це не просто вставне реченя, це паралельне уточнення. Тому його потрібно взяти в дужки. А по третє,- я пішов на виправлення цього місця, бо там відсутня рима (його - обох).
Я його написав як варіант. автор сам може виправити це місце.
І решта зауваг по суті. "пронизує повітря", "розтікся Велес".
Так невже я зробив ведмежу послугу? Захотілося образити Ярослава - то сів і накарябав псевдорецензію? Мабуть, ні.
Наголошую - автор сам вирішує що брати до уваги, а що відкинути.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 01:30:24 ]
Звісно, і я не геній. Помилок тьма, управності немає, стилістика страшна - це Ви про себе сказали, пане Сушко? Сто відсотків згоден. Ваша рецензія - беліберда повна. У Вас просто відсутня повністю майже уява, добре, що хоч образ, як прасує вітер сніг - як здорово сказано! - ви сприйняли. То, може ще з Вами не все втрачено.

Мстивий шпик замість шляхетного слова нишпорка, вжитого паном Чорногузом - гидке слівце - майже русизм, у цьому образі Ви, пане Сушко, напевне себе впізнали, бо ж Ви провокуєте весь час, як КаДеБіст, закликаєте всіх подохнути на війні, а самі не поспішаєте цього робити. Всіх критикуєте, а як хто з Вами не згоден, намагаєтеся змішати з лайном. Та об Чорногуза зуби обламаєте. Далеко куцому до зайця. Якби мені так поправили вірш, я б, мабуть, повісився.

Ні, буду вчитися писати у Чорногуза таки, а не в Сушка. Даремно Вам надали статус R1. Ви не дотягуєте до нього.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:12:11 ]
Дорогий друже! Ви хоч і потужний графоман, але накласти на себе руки від образи на критика чи сатирика - кишка тонка. Хирляво пишете, страшно інколи навіть читати.
Сподіваюся, що точка росту ще не закрилася і найкращі Ваші твори ще попереду.
З повагою, Олександр