ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.

Світлана Пирогова
2024.06.24 11:21
Червоніло у літній купелі,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.

І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,

Леся Горова
2024.06.24 10:38
Ти про що, лелеко, стукотиш

Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.

Щедро обсипаєш зверху дім,

Тетяна Левицька
2024.06.24 09:26
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.

Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем

Віктор Кучерук
2024.06.24 05:49
Невдовзі кетяги калини
Підпалять ясно вогкий гай, –
І журавлиним довгим клином
Прониже осінь небокрай.
І крізь ледь видиму шпарину
Пропхаюсь я цибатим вслід
У край спокійний і гостинний,
Теплом прихований од бід.

Артур Курдіновський
2024.06.24 00:15
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!

Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,

Володимир Ляшкевич
2024.06.23 22:27
Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.

Іван Потьомкін
2024.06.23 21:47
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і

Ігор Шоха
2024.06.23 18:48
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.

***
А контрибуції не буде,

Сергій Губерначук
2024.06.23 17:13
Світ за очі йдучи,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.

Як цілий океан,

Самослав Желіба
2024.06.23 16:59
    Якщо мистецтво наслідує природу, тоді його мета – виховання людини.     Так, дійсно, футуристи мали рацію, кажучи, що де є культ, там немає мистецтва. Але рація полягає лише в тому тут, що мистецтво має уникати формальної догматизації та стереотипіз

Володимир Бойко
2024.06.23 16:42
Зо всіх шпарин пролазить «русскій мір»,
В парадне преться, лізе чорним ходом,
Облудно розпатякує про мир,
Приносячи війну і смерть народам.

Мов шашіль, поточив наш спільний дім,
Чаїться у найменшім закапелку.
І якнайшвидше хочеться усім

Леся Горова
2024.06.23 16:17
Сині води, темні води
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.

То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску

Євген Федчук
2024.06.23 16:02
Сидять діди на колоді. Вже осінь надворі.
Вже сонечко, хоч і гріє та не вигріває.
Та ж хочеться дідам тепла хоч трохи в цю пору.
А тут якраз затишно і вітру немає.
Тож погріти можна кості та погомоніти
Про те, про се. Свою, може, молодість згадати.

Олександр Сушко
2024.06.23 12:06
Шановне жіноцтво! Що робити з чоловіками, які не вміють і не люблять ні цілуватися, ні кохатися? З виду симпатичні крем'язи, бубонять збудливим басом, а як доходить до діла - ужасть! Ховаються під ковдру і чавлять хропака. А жінка чекає ласки, уваги,

Козак Дума
2024.06.23 11:41
Я ніколи не бачив такого –
у кімнаті літають птахи!.
Не папуги торують дорогу,
але суті і їм до снаги
у вікно залетіти знадвору,
через кухню, вітальню снують,
а тоді – на балкон і угору
карколомну продовжують путь!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Ефір

"Якщо ви боїтесь щось загубити - загубіть і більше не бійтесь."

Східна мудрість

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-16 18:01:39
Переглядів сторінки твору 185
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.23 04:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-16 19:36:21 ]
Дуже чудовий вірш, Лєночко!
Якби ЛГ не загубився, певно, будь-хто б позаздрив йому як джерелу натхнення для таких рядків.
Але мені здається, що все буде гаразд.

Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії розбитії вщент
Воскресають, щоб знову сягати за хмари.

Все життя - лише гра. Але щоб вічний пат -
Не буває такого, де грають відверто.
Радше долами стануть вершини Карпат,
Ніж зуміє живе в двох серцях таки вмерти.

Радше небо на землю зненацька впаде,
Ніж загубиться те, що роками жевріє.
Із нічого поезій не буде; в ніде
Не порине вже втілена в зустрічі мрія.

Так буває... Життя - річ доволі складна.
Навпростець і до щастя - щось від Голівуду.
Лабіринти рядків і кривава війна;
Чорні погляди, гірші за магію вуду.

Все це бачив не раз і не два мудрий Львів.
І в майбутньому бачить приховане дещо.
То нехай час шляхи тимчасово розвів,
Неодмінно кохання їх знову зведе ще.

Знов під джаз в унісон залунають серця
В місті див, небанальності та авангарду.
Де розлуки завжди добігають кінця.
Втрати - заради зустрічі, що всього варта.

То я певен, героїня неодмінно зустріне загублене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:55:26 ]
Якщо героїня побіжить шукати усе, що загубила, то і сама загубиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 10:01:02 ]
Так стається у більшості з нас на початках. І нам хочеться побільше передати того, що хвилює. Але найкраще таки починати і завершувати з коротших форм.
Найперше тому, що з ними ми ще можемо дати раду, доглянути кожне слово.
Тому у вас - все , як і має бути, як було і є в кожного з нас. )
Успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:53:56 ]
Доброго дня, пане Редакторе. Дякую, за візит та побажання ))))

Я перечитала Ваш коментар разів 10 в надії зрозуміти, що з моїм розчаруванням не так.
Спробую пояснити - цей вірш таким і має бути, розчарованим, нерівним, як моя аритмія та відчайдушним. Я на жаль, не навчилась контролювати те, що виходить з моєї підсвідомості і розміри теж не можу контролювати. Якби я писала під замовлення, то звісно ж свідомий вірш був би інший.
Не знаю, як ще інакше можна дати ради всім моїм втратам? Вам чоловікам, з раціональним мисленням легко давати поради, а жіночому хаосу в душі і голові знаєте, як важко)))

У мене взагалі така ситуація склалась, що 90% віршів я навіть не знаю як написались. Перечитую, і не розумію звідки вони взялись. Наче не я писала.

Я не впевнена що в кожного з "Вас" те саме роздвоєння )))) що і в мене ... і це чудово!
І не вважаю себе початківцем, просто такий у мене почерк незрозумілий - докторський )))
Заходьте ще, ( не знаю як звертатись, пане Редакторе) і спробуйте подивитись на мої рядки, як на художнє мистецтво в жанрі експресіонізм )))))

Гарного настрою! Ще раз дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 18:58:41 ]
Просте роздвоєння ще надто просто )
А коли факторів з тисяча, чи безмежна кількість, то намагаєшся зосередитися лише на основних гармоніях - без зайвих відсторонень. А відстороненим темам давати окремі простори нових творів.
Тут важливо користуватися йогівськими практиками - намагатися хоча би хвилину втримувати увагу на чомусь конкретному. )
Для початку можна присісти перед запаленою свічкою із заплющеними очима і уявити собі на рівні третього ока - оце полум'я, потім можна образи близьких так тримати в зорі.
Цей спосіб дає дуже швидкі і якісні результати в концентрації (не раціо, а образному) на тих чи тих напрямках. І не тільки це )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 21:44:06 ]
))))))) ааа, то ви про концентрацію уваги на чомусь одному. Надскладне завдання ))))
Усамітнення для мене це вже медитація навіть без свічки), але це рідкість, для жінки -матері.
Маю знайому, яка займається звукотерапією індійськими чашами. Вона неодноразово запрошувала мене на медитації, і я щоразу відмовлялась, бо не зможу висидіти годину повторюючи звук ОМ. ))) люблю на ровері покататись - відключає непотрібні радіохвилі в голові.
Хоча погоджуюсь з вами в тому, що "утримання від руху" (нерухомість) акумулює енергію та може розкрити якусь із чакр, і тоді звідти сиплеться золото El Dorado ))))))
А що, коли енергія на нулю і нема бажання її поповнювати?! Сипатись нема чому?


Подивлюся на свічку і буду плакати
5 хвилин, може близько години.
Як ти там ?! Чим на хмарах займаєшся?!
То коли поговоримо щиро?!

Про усе, що не сходилось,
усе, що давно пережили.
Ти про сина свого, я про донечку,
Та й про те, що нас міцно схрестило.

Все без тебе не так, русла всі не туди
Та й не хочеться вже нічого...
Я тримаюсь за спогади теплі свої
І чекаю тебе удома.


Бачите, не всі можуть дивитись на вогонь спокійно?!
Аритмія, сльози, відчай...
Від свічки в мені розгораються сумні речі (((
Мені рекомендовано дивитись на воду... тоді заспокоююсь, тихенько пишу вірші і радію гостям )))
Дуже дякую Вам, за приємну розмову та добрі поради!!!
Медитації постараюсь на канікулах застосувати!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-29 08:00:11 ]
У вас душевні, світлі переживання, вони важливі.
А щодо медитацій - то найкраще щось усвідомлено світле.
До речі, хоча і тут біси попорпалися, але в цілому напрямок цього короткого фільму вірний. Рекомендую.

https://maysterni.com/publication.php?id=168227