ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йшов собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділив нічого і ні з ким.

Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро віддавав — і вистачало.

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Рецензії

 Неповторна усмішка самотньої душі ( передмова-рецензія до книги Артура Курдіновського

Біографія автора
Артур Дмитрович Курдіновський. Народився 26 січня 1989 року у м. Харкові. У 2014 році закінчив Харківський Національний Університет Мистецтв ім. І. П. Котляревського, за фахом - актор драматичного театру та кіно. Займається поезією з 2009 року. Нині є автором 16 поетичних збірок. Основні напрямки його творчості - філософська та громадянська лірика. Зараз пише здебільшого про війну та омріяну вільну Україну. У своїй творчості надає перевагу твердим поетичним формам.

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-07-16 03:32:54
Переглядів сторінки твору 1436
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.380 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.380 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-07-16 08:00:00 ]
Як несподівано, Чорногузе, як несподівано.
Але я мушу подякувати тобі, що забрав його собі - за це я справді щиро вдячний

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 13:11:49 ]
Такого чудернацького кидання в крайнощі я не зустрічав ні в кого, Самославе. Цікаво, чим це викликано, алкоголем чи особливістю психіки? Ви, звичайно, не без таланту людина. Мабуть тому, Редакція Майстерень так терпимо ставиться до Ваших вибриків Пегаса - колись була така рубрика в журналі "Перець".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2024-07-16 09:03:44 ]
Дякую Вам, Майстре! Усі слова вдячності - не для загалу, скажу тільки одне: мені здається, це буде той самий випадок, коли передмова буде кращою за саму книгу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 13:44:11 ]
Мій дорогий друже, Артуре! Це - прекрасно,що ти з абсолютно нищівною навіть для самого себе - правдивістю ставишся того, що бачиш, відчуваєш чи читаєш...
Це - ознака справжності, це та риса, про неї написала моя донька Ярина, три з половиною роки відвоювавши на фронті, з якою наші бійці і бойчині ідуть на смерть, риса, яка має бути притаманна справжньому поетові. Він не терпить фальші ні в чому, фальші, яка оточує нас скрізь, і тому його душа така самотня. Спасибі інтернету, що він з'єднав наші дві самотні душі, які потягнулись одна до одної.
Так, твої Образи і думки ще не відграновані до тієї ясності і чіткості, афористичності, які зустрічаємо у класиків, але є зерна, зародки, а подеколи вже напівготові рослини, які вдалося розгледіти і які виростуть у майбутньому і стануть справжніми квітами Поезії, які поселяться в людських душах, і на відміну від справжніх квітів, не зав'януть в цих душах.
Так що, загалом ця рецензія - аванс на творчому шляху до вічності. Якось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Пирогова (Л.П./М.К.) [ 2024-07-16 22:31:57 ]
Прекрасна рецензія. З творчістю Артура Курдіновського вже знайома кілька років. Молодий талановитий і перспективний поет. Тому підтверджую кожне Ваше слово, пане Ярославе! Миру усім і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 22:45:59 ]
Щиро дякую Вам, дорога Світлано! Радий знайти однодумця, поетесу-романтика у Вашій особі. Хай нашій перспективній молоді дорога стелиться в літературу. Треба дати дорогу талантам, а бездарності, як відомо, самі ліктями всіх розштовхають і проб'ються.