Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.10.24 21:08

В обіймах мами

Збирає серпень зорепад
В саду граблями,
Я повертаюся назад
В обійми мами.

Смакую з маком пироги,
З повидлом штрудель.
Пилок ванільної нуги —

Володимир Каразуб

2024.10.24 19:52

В гуртожитках метрополій

Відчепіться від мене зі своїми римами, — каже вона. —
Я вивчала філософію, філологію і бог зна скільки гуманітарних наук,
Що небо спадало на землю де я жила
Філософським каменем,
І падало прямісінько мені до рук.
Я можу розкласти вам любов на атоми,

Іван Потьомкін

2024.10.24 16:41

***

Якщо і хочу ще чогось од цього світу,
То тільки віддавати якомога більше.
Насамперед онукові, дружині, дітям.
Із читачем ділитися роздумним віршем,
Звірині, птаству й комашині буть зрозумілим
У чистих помислах своїх, а не зарозумілим
Власником,

Євген Федчук

2024.10.24 14:20

Тарас Трясило

Сидять діди під корчмою, згадують минуле,
Коли кров була гаряча та молоді були.
Згадують літа далекі, як козакували.
З ким билися та в краях яких побували.
Більшість згадують про Хмеля, бо ж із ним ходили,
Під Зборовом, під Корсунем ляське вій

Микола Дудар

2024.10.24 08:51

***

От що таке непотріб, непотреба?..
Падлючі, хитрі… смокчуть кілька діб
А тронеш, враз підстрибують до неба
Із виглядом, неначе якийсь німб…
Навіщо мені тії прибамбаси?
У мене їх достатьно, зокрема,
На кожні з них замовлені фінанси
Із власного розду

Микола Соболь

2024.10.24 07:26

Горіховий вірш

Ще тільки подих. Осені для втіхи
прокинулися перші димарі.
І падають розлущені горіхи
у темну невідомість на зорі.
Бурштинові ховають трави ядра,
хоча б якісь від них знайти сліди,
підходить апогей горіхопада,
відлунням дзвін летить через світи.

Віктор Кучерук

2024.10.24 05:39

* * *

Збереглася в пам’яті не пишна,
Бо тоді була непоказна, –
Ця уже гілляста дуже вишня,
Що шурхоче листям край вікна.
Вирощена мною на городі
З кісточки якоїсь навесні, –
Стала плодовитою, на подив,
Завжди недовірливій рідні.

Сонце Місяць

2024.10.23 19:03

Видіння від Джоани (Bob Dylan)

І чим би не ніч задля витівок отих, коли завмираєш
Немовби на пляжі, вдаючи, нібито все це не з нами
А в Луіз дощ у жменьках, що тебе таки от спокушає
Світла від протилежних горищ
Батареї, що кашляють трішки
Кантрі-хвиля, котра ледь-ледь звучить
Вті

Іван Потьомкін

2024.10.23 13:42

Тиловик

Я тиловик. Ще з часу цілини, коли доводилось воювать за пристойний харч для студентів. Тиловик і сьогодні під час війни з хамасом і хізбалою – цими близнюками ігілу й алькайди,годованці Ірану, що за сфальшований іслам готові нищить усе, що рухається і з

Світлана Пирогова

2024.10.23 12:22

Тобі б іскрити

Слова, мов листя легко із дерев злітали
і шурхотіли ув осінніх днях,
а ти збирала в серці, і здавалось мало.
Тобі б іскрити ними сірий шлях.

Щоб не завадив дощ і сила громовиці.
Туман, щоб не торкався із химер.
А може, то у снах лише дрібниці?

Ярослав Чорногуз

2024.10.23 10:21

Осінні рефлексії

У графськім парку листя намело,
Холодний вітер щипле змерзлі віти,
Багатолюдне стишилось село,
І замість птаства десь щебечуть діти.

У річечці зіщулилась вода,
І брижі, наче гусяча та шкіра -
Біжить їх руслом ціла череда,

Микола Дудар

2024.10.23 06:27

***

Пройдуть роки і зникне безлад,
Що у віршованих рядках…
Комусь для когось може й перла
Як діточкм Ісус… Аллах…
Все може бути в цьому світі
І розподілять в кольори
Можливо так, за років двісті
А може й з тищупівтори

Віктор Кучерук

2024.10.23 05:58

* * *

Все-таки життя прекрасне
Подароване мені, –
Загоряються і гаснуть
В серці пристрастей вогні.
Закохаюся то в Раю,
То Любов не йде зі снів,
Чим у душу накликаю
Радість щиру й сильний гнів.

Микола Соболь

2024.10.23 05:39

Котики

Між березневих віт лози
ледь-ледь тепла відчутні дотики.
По небу котяться Вози,
а тут розквітли перші котики.
Струмків лунає переспів,
і тінь дерев з епохи готики.
З тобою вечір я зустрів,
де над водою квітнуть – котики.

Володимир Бойко

2024.10.23 01:41

Час позамосковський - 2

Як багато москалів і як мало росіян. Простіше прибити одного путіна, аніж перебити усіх московитів. Русскій дух подібний до казкової мертвої води – він смертельний для усього живого. У велич російської цивілізаційної місії вірять хіба що викінчен

Володимир Каразуб

2024.10.22 23:32

Панна в старих пантофлях

Ця панна в старих пантофлях
І в старому, як світ халаті
Торочить мені про долю
І човгає по кімнаті.
Вона пеленає вітер,
І плаче бува дощами:
«Це в книгах — хоробрий стоїк
Та він вже давно не з нами.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Богдан Фекете

2024.10.17

Джура Заморочник

2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник

2024.09.25

2024.09.16

2024.08.20

2024.08.17

2024.08.04

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2024-10-06 20:06:56
Переглядів сторінки твору	523
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	- ( - )
* Рейтинг "Майстерень"	- ( - )
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.800
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Конкурси. Теми	Пиріжкова поезія
Автор востаннє на сайті	2024.10.24 20:36
Автор у цю хвилину	відсутній