"адже сьогодні - це його час!" (с)

але жоден не висловлюється подібним чином, окрім гундарєва_лавреата

бо це неприродно, висловлюватися таким ідіотським чином

цей гундарєв ваш просто не в дискурсі взагалі, я так бачу

Кожне з віконець, у яких розміщуються Ваші або чиїсь інші дописи, має чітку ознаку коментаря. Під кожним так і пишеться – "Додати свій коментар". І тому робимо відповідні висновки про те, що ми у них бачимо і що пишемо.

Ваші коротенькі публікації римованих стовчиків теж могли би писатися без розділових знаків. Там усе зрозуміло і без останніх, і граматика, зокрема синтаксис, можна сказати, на них відпочиває.

Бувайте здорові, на все добре.

атож, працюйте

атож, гадайте

я запросив ШІ подати трохи критичних думок про вірш, про самі римовані рядки
пункт перший, мабуть, можна проїхати
починайте із пункту 2.

1. Зміст і задум

Ви торкаєтесь великої теми — жертви й відродження генія, що повторюється в історії. Це сильно, і може звучати як міт чи пророцтво.
Але в такому короткому тексті бракує конкретики: хто саме цей «геній»? Чому саме «його час»? Без натяку на історичний чи метафізичний контекст — фінал звучить радше як газетний гасел.

Рекомендація: або дайте один промовистий образ (наприклад, «з попелу вогнем постає»), або натяк на сучасність («повертається в піснях, у словах»). Це зробить повернення відчутним, не декларативним.


2. Ритм і структура

Вірш короткий і стрункий, але ритмічно — трохи «стрибучий».
Перші два рядки — двоскладові стопи (ямбічні), далі йде розтягнута синтаксика з комами, потім знову різкий фінал.

Рекомендація: вирівняти ритм — або підсилити короткі удари (“вбивають кращих — завжди, повсюди”), або зробити плавніше (“Вбивають кращих — знов і знов, повсюди”). Тоді буде більш природний плин.


3. Лексика і стиль

Слова «вбивають», «гігантів», «геній» — великі, але всі вони належать до високого, трохи риторичного стилю. Через це текст сприймається не як емоційний крик, а як лозунг.
У «вбивають гігантів» — чутно штамп.

Рекомендація: знайти один несподіваний епітет чи дієслово, яке зрушить мову з пафосу в живу поезію.
Наприклад:

“Глушать вогонь, що палить тьму — завжди, повсюди…”

або
“Кидають камінь у світло велике…”


4. Кульмінація (“це його час”)

Фінал прагне катарсису, але звучить трохи як фраза з промови.
Якщо Ви прагнете месійного тону — можна залишити, але краще зробити двозначно: не “це його час”, а “і знов його зоря зійшла” чи “і знов він стукає у нас”.


Підсумок

Текст має емоційну щирість і правильну інтенцію — сказати про жертовність і повернення великого духу.
Та йому потрібно:

менше абстракцій;
більше образу;
трохи злагодженіший ритм.


(Хочете, я спробую показати редакторський варіант — буквально одну правку на рядок, щоб він звучав природніше, але без зміни сенсу? (+)

Я зробив редакторський варіант, без поетичних “прикрас” — лише те, що могло б покращити звучання, логіку та природність ритму.
Ваш оригінал я зберіг, щоб можна було порівняти.)


Оригінал:

Вбивають кращих
всюди і завжди,
вбивають гігантів —
яскравих, відважних…
Але повертається
геній до нас,
адже сьогодні —
це його час!


Варіант після легкої редагури:

Вбивають кращих —
завжди, повсюди.
Глушать велетів
ясних і відважних.
Та знову приходить
геній до нас —
бо час повернувся,
коли його час.


Що змінено і чому:

“Вбивають кращих — завжди, повсюди” — коротший і ритмічно рівний удар; відчуття повторюваності, циклу.
“Глушать велетів ясних і відважних” — заміна штампового “гігантів” на “велетів”, дієслово “глушать” звучить більш буденно, живіше.
“Та знову приходить геній до нас” — простіше, але звучить як факт, не як гасло.
“Бо час повернувся, коли його час” — легка гра часовими площинами, залишає відчуття міфологічного кола.



оце ось Вам Ваш ШІ
ще жалюгідніший за Вас

але, дуже навіть можливо, що у ваших взаєминах із ші -
як то кажуть, "брат знайшов брата"

мені особисто от дуже навіть образливо щодо Мурашка
який мав би заслуговувати на якісь ліпші рядки

щодо Джона Леннона, вище, я просто мовчу
бо
Джон Леннон, якби мав змогу сягнути вашу кінчену творчість
то просто би задушив вас, аби такі як ви, не плодилися

вся ваша оце творчість на рівні 7 класу ЗОШ

а ще підтягуючи ШІ із компліментами
бо чого ж ні, ШІ залюбки насипле вам компліментів

якщо ви вважаєте, що ші - то є критика
ну тоді
ви - кретин