ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Публіцистика

 І чому я не хірург?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-11-09 17:48:49
Переглядів сторінки твору 490
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.676 / 6  (4.840 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.649 / 6  (4.875 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 11:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-11-09 18:29:36 ]
Співчуваю Вам і бажаю кожному побути у Вашій ролі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-11-09 19:13:25 ]



і я реально співчуваю Вам
і я спвічуваю Вам, насправді
і я співчуваю, як вже умію

охоче вірю, що ось такі проблеми
реально існують
& не запросто їх подолати

бо всякий дуже багато розуміє про себе
не про мозок, не про серцево-судинні розгалуження
чи їхні подальші судьби, не про ЖКТ

але про власну інтимну сутність
про свої стосунки зі всесвітом
про безсмертя "душі"....
про ПОЕЗІЮ, яку обіймає якийсь-там елогім....
під древом пізнання,
про еґреґори, і про розу світів і хз про що ще.....

(ми тут, на сайті, всяко зтикаємося)
я, власне, зрештою, також, грішний
хотів би притягнучи чимало кейсів тутешніх
до Ваших розвідок, чи то, прояснень

але я не наважуюся
бо це не просто якісь кейси, це "творчі особистості"
"небожителі", "поранене єство" (с)
і ще всякі можливі упередження
статуси.... доробки, публікації, розшаркування, етц.


який Ви бачите вихід із цієї матриці?
чи взагалі можна якось пристати на певні принципи
щоби оцінювати якось приблизно, але будь-що?

якщо Ви, як спеціаліст, не в змозі довести власну спроможність
то що вже казати простим коментаторам, яких ще
поки що не заблокували якісь реально психі,
котрі претендують на конкуренцію?

і що взагалі можливо якось сказати в цім усім??




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоя Бідило (Л.П./М.К.) [ 2025-11-09 19:53:36 ]
Радянська каральна психіатрія доклала зусиль, щоб психіатра не вважали лікарем і ставилися до нього з засторогою. Тільки в психіатричній лікарні можливо було годувати хворих запареним комбікормом для худоби і навіть не з тарілки, а з підлоги, та й ставитися до них як до худоби, бо безправні.
Війна різко збільшує кількість хворих зі зруйнованою психікою. Питання, що буде з ними, чи держава відправить їх за стіни спеціалізованих установ подалі від людських очей, чи витратить кошти на підготовку спеціалістів, які повинні будуть повернути цих людей до повноцінного життя. У путіна вже планують відправити своїх "пацанів" освоювати необжиті північні простори. До чого готується наша держава і чи готується? Адже суспільство не готове до закінчення війни і повернення воїнів до мирного життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./М.К.) [ 2025-11-10 13:30:36 ]
Як я Вас розумію, Олег! До психіатрії та психотерапії наше сустпільство завжди відносилося та і відноситься далі( бо мало що змінилось в головах) дуже упереджено, А людей, які звертаються за допомогою до спеціалістів даних напрямків, якимись неповноцінними бідолагами, які щось там собі напридумували... Бо заробити собі гіпертонію у 40 років, чи цукровий діабет у 30-це норм, а от поскаржитись на тривало знижений настрій чи невроз нав'язливих думок - то зразу осуд, бо знайшли із чим звернутись. Це ж несерйозно для дорослої людини, яка повинна завжди бути стійким олов'яним солдатиком.
Бажаю Вам від душі терпіння, наснаги, а ще адекватних, розуміючих та вдячних пацієнтів.