ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Проза

 Чорнильна ручка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-12-28 16:43:41
Переглядів сторінки твору 306
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.427 / 6  (4.840 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.401 / 6  (4.875 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 11:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-12-28 20:41:14 ]



завершення Вашого оповідання навіть якось нагадало фільм "людина з поїзда"

міркуючи про декаданс, імовірно, привнесений чи й нав’язаний
епохи нового варварства, чи там, "божевільного макса" мабуть, не буде
все, зрештою проїде в антиутопію, маючи на увазі утопію на певних умовах
& більшість це все влаштовуватиме, наскільки можна зрозуміти
всі ті умови

декаданс має вже більше, аніж кількасторічну історію
піонерами були навіть не англійці
англійці намагалися зробити із цього літературу
я певний, що де Квінсі, сучасник Карлайла, вже змагався описувати декаданс
а наступні покоління його активно осмислювали
а що вже щодо нас із Вами

дехто може, звичайно, зауважити, що все давно сказано й написано
хай привноситься певна техногенна атмосфера, яка, зрештою, може бути всього лише
подовженням ще-якоїсь полісемії


мені подобається Ваш дискурс
я однозначно за фаулза, із його "неважливо що, але важливо – як"

я багато читаю всяких коментарів до сучасних політичних колізій
переважно, англомовних, хоча там пасуться всі
араби, європейці, євреї, африканці, слов’яни, мадяри, етц.

усі хотіли би якось учепитися бодай за щось
& їм усім страшно
бо вони анічого не контролюють

& "ми живемо в скрипі пера"
&  якось моторошно

але що можна повернути навспак?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2026-01-09 23:36:43 ]
Вельми вдячний Вам за увагу! Це справді багато значить.
Це оповідання не претендує на літературний шедевр — просто рефлексія однієї безсонної ночі. Черговий роздум на тему "що якби...". А взагалі я змирився з тим, що є речі, які ми не контролюємо і питання, на які ніколи не знайдемо відповідей.

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоя Бідило (Л.П./М.К.) [ 2025-12-30 19:20:53 ]
Колись людину позбавили радості праці парова машина і двигуни внутрішнього згоряння. Косити сіно, в'язати снопи, молотити пшеницю - апофеоз значущості і потрібності. Потім калькулятори витіснили рахівниці, услід прийшли комп'ютери і позбавили людину щастя заповнювати стовпчики таблиць числами і видавати найважливіші звіти. Ви ще можете перемножати і ділити п'ятизначні числа або на аркуші добути квадратний корінь з 12-значного числа. Я пам'ятаю радість, коли двічі підряд виходив однаковий результат, тобто, безпомилковий.
Кожне епохальне відкриття змінює якість життя. ШІ блискуче пише коди і став важливим інструментом людської творчості. Люди не стають безликими, вони стають іншими. Про себе думаю, що для людства смерть - благо. Старіючи, людина втрачає потребу змінюватися, її ідеал - спокій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2026-01-09 23:38:35 ]
Дякую за візит та відгук!
Ви маєте рацію. Можливо, все не аж так страшно буде. Просто захотілося трохи пофантазувати)

З повагою