Джордж Стівен Моррісон був контр-адміралом ВМС США, чия значна участь у війні у В’єтнамі включала командування військово-морськими силами під час Тонкінського Інциденту (1964), що призвів до ескалаційної участі США, а пізніше контролював надання допомоги біженцям після падіння Сайгону. Обіймав посаду оперативного офіцера на авіаносці USS Midway у 1957-1958 роках, а згодом став капітаном і флаг-офіцером авіаносця Bon Homme Richard. Відомий як батько фронтмена групи The Doors Джіма Моррісона, вийшов у відставку у 1975 році у званні контр-адмірала, залишивши після себе видатну військово-морську кар’єру, що охоплювала Другу світову війну, Корею та В’єтнам.

Є відоме фото 15-ти річного Джима Моррісона, разом із батьком, зроблене в січні 1964 року, коли Джим відвідував свого батька на борту авіаносця USS Bon Homme Richard.
https://www.ussbhr.org/GMJM.htm

У прес-релізі до першого альбому The Doors, Джим указував, що його улюблені музичні групи «Beach Boys», «Kinks», і «Love». А також він захоплюється Френком Сіинатрою та Елвісом Преслі, улюблені актори – Джек Паланс і Сара Майлс. Також було вказано, що він сирота й що його батьки померли.

У подальшому, на всі питання щодо батьків, Джим Моррісон незмінно відповідав, що вони померли, те ж саме писалося в його біографії

Увагу військовозобов'язаного, не важливо, якого, привернули команди загальновійськового формату, і методом дедукції я і вийшов на свою власну версію.

Дякую за важливе пояснення.

заради справедливості,
всі ті протести 1968-1969 років,
вони відбувалися не з боку
ухилянтів потерпілої сторони у
колоніальній, агресивній війні,
але власне, із боку молоді країни-агресора
яка не бачила змісту чи сенсів у тій війні

цьому присвячено чимало всякого музичного
(у тому числі) контенту


«У жовтні 1967 «The Doors» виступали перед пятдесятьма тисячами глядачів, у той самий час тридцять п’ять тисяч пройшли маршем до Пентагону. У той момент, п’ять американських морпіхів було вбито і тридцять поранено у Вьетнамі під бомбами, помилково скинутими з літаків ПВС США. Джон Вейн почав зніматися у фільмі «Зелені берети». У Сан-Франциско пройшов парад на знак «Смерті гіпі та нарождення вільної людини», Джоан Баез, її сестра Мімі Фаріна и їхня мати були заарештовані за організацію демонстрації на призовному пункті в Окленді. Пісня «Люде чужі» («People Are Strange») з’явилася у національній двадцядці хітів, й одночасно вийшов інший запис: менеджер рекламної фірми, чоловік середніх років на ім’я Віктор Лунберг, зачитав «Відкритого листа моєму синові-підлітку» під музичний супровід «Бойового гімну республіки». Заключні рядки виглядали наступним чином: «Якщо ти не відчуваєш вдячності до країни, яка надала твому батькові можливість утримувати сім’ю, яка дала тобі все, що в тебе є, і ти не маєш достоту гідності, щоби боротися за збереженя цього порядку, тоді я мушу визнати власну провину щодо твоєї неспроможності бачити істинне значення нашого першородства. І я хотів би нагадати тобі, що твоя мати буде любити те хай би що, оскільки вона є жінкою. І я також любитиму тебе, синку, але поза тим я люблю нашу країну і принципи, які вона захищає. І якщо ти вирішив спалити повістку на призов до армії, тоді одразу спали і своє свідоцтво про народження. Із цього моменту в мене більше немає сина».

Jerry Hopkins and Danny Sugerman «No One Here Gets Out Alive»

у мене інша болюча тема... (у всіх свої рідні травми)

оце, знаєте є пісенька Джона Леннона
Happy Christmas (War Is Over)






навіть не оригінал, але якийсь рімейк
крутили наполегливо узимку 2023/2024 у деяких харківських
супермаркетах

типу, месідж, також

Послухав, дякую.
Транслювалося не інакше як для англомовних харків'ян, щоб ті міркували, як бути далі.

ну, із тих, хто був більш-менш англомовний
більшість виїхала

наразі їхній простір (святе місце пустим не бува)
вже зайняли ВПО, Вовчанськ, Куп'янськ, тощо

наскільки вони англомовні, це хороше питання))

але принаймні вони не суто російськомовні
і це вже непогано

Леннон умів найти конкретні слова, мав такий хист

останніми роками вдова Леннона, Йоко, відійшла в тінь
тобто, вона і так не сильно намагалася привертати увагу
(хоч і Водолій)

але натомість почала привертати увагу Мей Пенг (чи Панг)
особливо оце в пройдешньому році, якось всяко її
було багато всюди
у 1973-1974 роках Джон Леннон взяв собі відпустку від стосунків із Йоко

ну але ж контроль

Мей була секретаркою Йоко Оно, ну і на тому етапі
свого роду заступила на контрольний пост

про це все є багато всякого, її власні дві книги написані, абощо

то Мей згадувала, що Леннон мав звичку проводити вечір перед
телевізором, із блокнотом під рукою
часто перемикаючи канали один за одним

& виловлював якісь слова, фрази, записував
таким чином була впіймана фраза
"Whatever Gets You Thru’ The Night"
із спічу якогось проповідника

яка перетворилася на його останній прижиттєвий хіт №1

дякую, я трохи змінив свій підхід щодо перекладання
раніше все йшло повільненько
це було добре, оскільки рядки, які обертаються
в пам’яті, вони знаходять переклад
але часом це займає чимало часу

а ще буває, що ніби ось, все знайшлося
а за рік-три раптом, гоп, треба переробити ось так
тож, переробляєш

ну і це все якби типовий такий стиль
який спостерігається усюди й загалом ~
спорадичне перекладання того, що піддається

часом, це якби дитину виношувати, мабуть

але, останніми роками, зрозумів, що
по-перше, якісь спорадичні і хаотичні намагання
охопити неохоплюване, вони не задовольняють

отже, як на сьогодні, мені видається конструктивнішим
взяти до уваги якийсь певний проєкт
хай би музичний альбом
за умови, що тексти його не зовсім аж примітивні
(буває всяко, музика ж головне, а не тексти)

і пройти їх, навіть якщо вони не дуже піддаються
або, зазвичай оминалися би, як не особливо цікаві

це не то, щоби якийсь вищий рівень роботи
радше робота в глибину
але вона йде, інакше би я то все тут не затіював би

тупо праця, круті одкровення вже якось проїхані
планування, розміщення, поступове прояснення тексту

щодня