Усе є варіятивне - різні хижаки трапляються і жертви- не на один лик бувають, звісно. Власна здобич - хіба воно цікаво хижакам, якщо так влаштований мозок, аби здобути щось не своє, щось десь із невідомого пласту - бодай би і для власної еволюції, чи відчуття якоїсь новизни, чи то землі ближнього сусіда. Вже так є, що саме агресивний імпульс хижака запускав виштовхування усього довкілля у нові витки буття, в прогреси і, навіть, у стан упорядкування, опісля тотального хаосу. Попри все, та тема ходить за мною і не дозволяє себе не бачити, бо мені, тут, на землі корінних жителів Америки - усе промовляє їхнім відлунням - і дерева, і вільні плеса, заасфальтовані новою, міксовою культурою...мож я дивачка - такою певне маю бути - мені так гармонійно. Дякую щиро за ваш час, за переникнення у твір - цінно.

дякую за коментарі, дуже цікаві, це розширює відчуття, щоразу

...і, до речі, усю ту мультиплікаційну , діснеївську придумалку про Покахонтес - можна і треба абсолютно перекреслити - як звично, окупанти пишуть свою власну - однобоку історію - там усе зовсім по- іншому.

Радію, що читали, Борисе, бо нині, серед неймовірної кількості поетів - мати можливість поділитися своїм, та ще й мати на те відгук - це, направду, бути трохи лакі.
Не цураюся діалектизмів- навпаки, радо вживаю їх, яко смакових додаток, до віршотворив. Врешті, спостерігаю нині, як багацько наших питомих слів, хвацько змивається штормовою хвилею вичищення, вважаючи їх росіянізма. От слово " згибати" є ж у словнику - погляньте - воно там є. Є згибати, вгибати - відповідно і гибкий - яко похідне - логічно наше. Та й рос.мова - вона не має глибокого власного коріння - штучна - на основі інших мов. Та й таке. Дякую ще раз.