*узгодив

даруйте

Нашу групу підганяли, матеріал для публікації нею готувався у темпі "рапід", бо у другої групи почалась підготовка до відрядження. Не все ж було ґрунтовно дослідженим.
Хто ж собі відмовить у такій поїздці? Дивимось на це з посмішкою. Жінок, звичайно, знадуть, але яких? І що ті зможуть розповісти більшого? Де і які там інсайди?
Підставою для відрядження мала бути саме вона, ця публікація. Згодом, якщо знайдуть щось, то буде і книжка. Джоуля Верна хай би читали. Існує і такий.
Двоє писало, троє досліджувало, а п'ятеро поїде за додатковими даними. Золота десятка.

Дата подяки. Підписи.

я оцей
я не педагог

якщо цікаво взагалі тему всю цю обертати
тобто, я про вірш, а не про казки

казки мені дуже зайшли, не сумнівайтеся!
отже, я про перекладання поезії на хвильку

5й і 7й рядки (у Вас це рими "майнА" і "війна")
в оригіналі так ніби не настільки точні

тобто,
я за точність, але часом цікаво що перекладач
старається або занадто
(там, де не потрібно саме точної рими)
або навпаки, недопрацьовує
(там, де потрібно найти саме неточну риму, але саме таку, як треба)
тут навіть важко якось судити щось

пошуки певного слова часом тривають півжиття
авжеж
це свої казки, інші, скучніші, але чим жиємо

Дуже добре памʼятається той незручний момент рукопису, якщо навіть про нього не нагадувати, а просто запитати “ну як там воно”, а я відповім, що нормально, нівроку так, живемо, крутимось, ми все одно зрозуміємо одне одного.

Вдячний і за фахову зацікавленість, проявлену Вами, дуже вдячний.

я спілкувався із ШІ про це все
він мені згодував трохи іншу версію
але ну, ШІ може брехати
він (воно) полюбляє брехати
але мова не про прозу йшла, але
про варіанти самого поетичного тексту
виглядає так, що вони існують
але перевірити це не є можливим
я вірю Вам радше

проза дуже хороша навіть, та й чого ж ні
мені подобається

наша рутина досить скучна, самі розумієте
пасхальних традицій тут катма
може, хтось-десь при гулянках або гаївках
навіть
але це все всенародно, як на Правобережжі
виголодоморили традиції, якось от так

є, як є

*НЕ всенародно*, само собою, вилетіла заперечувальна частка

вибачте

У першому абзаці нашого дослідження, а водночас – і пояснювального матеріалу для масового читача, для читача зацікавленого, а також і для читачів "на бронепоїзді", було таке слово як "ексклюзив". Манускрипти, якими з нами поділились бібліофіли, були такими ж. Однак під перекладом про це не повідомлялось, реклама – не наш метод. Ми працюємо на мистецтво, а на своє – Головний офіс.

Про тих, про кого Ви згадали (у нас сувора установка – не згадувати всує нікого з цієї поважної структури), можу сказати, що вони не одні такі у всесвіті сьогоднішніх і позавчорашніх інформаційних технологій. І як буває в таких випадках, одні, другі, треті або і -надцяті не мають "живого" зв'язку. Хоча можуть, якщо уявити à la кабінетна система, про щось чути крізь гіпсокартонні стіни та у місцях на зразок офісного кафе "два бублики" тощо.

Сподіваюсь, я тут не дуже багато напакував матеріалу, корисного для точкових знань.

Це був знову я, доводити справу до логічного кінця теж мені.
Дата. Підпис.

Наша група не їде і не летить, і нічого катастрофічного у цьому немає. До речі, надійшли нові дані, і стаття оновлена.

Так, однак стилізовано, бо це ж не для Вас, а для зарубіжного читача. Зміст не постраждає. Тлумач так і сказав.

То був етнос, незначний за кількістю.
Музей, як розповіли у Головному офісі ще тоді, не зміг продати ні артефактів, ні звичайного глиняного посуду. Взагалі було схоже на те, що надійшов наказ забути про все, що було. Ба, групі дослідників не відмітили і службових відряджень, а видали зеленого кольору браслетики для відвідування аквапарку.

Пан Семеняко розповів би більше, однак він ФОП і править грошей.