ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Віктор Кучерук
2024.06.28 08:07
Сутінки ранні зникають поволі.
Плине мелодія ніжна без слів.
Серце полишили смутки і болі,
Щойно тебе, моє щастя, зустрів.
Сонце над обрієм полум’яніє.
Вітер підбурює гай до розмов.
Серце наповнили віра й надія,
І заспокоїла душу любов.

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Янка Яковенко / Вірші

 материнське

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-04 17:25:27
Переглядів сторінки твору 13449
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.988 / 5.13  (4.728 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.997 / 5.25  (4.487 / 5.1)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2009.11.27 14:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-04 17:29:47 ]
Так просто і ніжно написано, бо ж яке то щастя - годувати маля))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-12-04 17:30:10 ]
Янко, в мене є певні передчуття, що остання строка може стати ходячим ахфорізьмом. Дідусь Фрейд у труні здригнувся.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 17:43:07 ]
Будьте символом всеплодючої матері. Вам личить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 19:15:45 ]
я стараюся.
Ось народжу другу дитину, згадаю, як воно і що та й спробую ще раз підійти до цієї теми:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 19:23:49 ]
Дай боже здоровя, багато розумних діток і такої відвертої та щирої любові й щедрості. Манірнічати - не для вас. Хай комплексують ті, у кого ні діток, ні молока.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-04 19:27:07 ]
спасибі, а то я вже почала падати духом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 16:58:53 ]
Яно, якщо останній рядок - до дідуся Зігмунда, то оцей
"Вростають мої мрії в оченята" -
мабуть, до Мічуріна :)) Може, якось оченята окремо, мрії - окремо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 18:33:21 ]
Пані Чорнява, жартувати найкраще на ту тему, в якій ви обізнані.
В українській мові, як поетичній, так і фразеологічній, семантичне поле слова "вростати" з"явилося задовго до Мічуріна, і не завжди пов"язувалося з грушами на вербі.
Вростали серцем в батьківську хату, вростали душею в рідну землю.
Прикро, що ви цього не знаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 18:53:22 ]
Пані Чорнява, жартувати найкраще на ту тему, в якій ви обізнані.
В українській мові, як поетичній, так і фразеологічній, семантичне поле слова "вростати" з"явилося задовго до Мічуріна, і не завжди пов"язувалося з грушами на вербі.
Вростали серцем в батьківську хату, вростали душею в рідну землю.
Прикро, що ви цього не знаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 19:02:17 ]
Пані Яна Яковенко! Дякую, що пояснили різницю у часовому розходженні поняття "вростати" і прізвища Мічурін. Осмілюсь тільки пояснити вам, якщо ви раніше цього не чули, про так звані логічно-семантичні паралелі. А коли щось "вростає в оченята", це або елементарна відсутність поетичного смаку, або щось гірше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 19:46:50 ]
Пані Чорнява, мене вчили, що коли образ доводиться пояснювати словами, то це поганий образ :(
Я не будую іллюзій з приводу цього тексту, про що писала вище. Був сон, він розсіявся і залишки цього настрою ніяк не хочуть влізати у віршовані рамки.
ви вказали на те, що я давно вже знаю сама. Тож мабуть дякувати не зовсім доречно.
Хоча можу подякувати за проявлену увагу до мене :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 19:49:29 ]
Яно, але ж ніколи не пізно змінити щось на краще:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 19:54:22 ]
Стіка душа у душу молоком,
Вростають мої мрії в оченята,
А що тут треба змінити, аби стало комусь зрозумілим очевидне у такому контексті? Як на мене, то пояснювати вірші доводиться не лише у тому випадку, коли щось не ясно написане, але й тоді, коли читач не той.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 20:02:40 ]
Так, і не кажіть, читач не той пішов... Не вкурює він, дурний, глибоку образність карамелєк з лайна і згриплених лелек... Не може він збагнути, як це мрії вростають в очі, якщо це не фільм жахів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 20:14:45 ]
Таких тут, шановна пані, про яких ви кажете, не так вже й багато, але вони дуже полюбляють здіймати веремію, чим імітують масовість та громадську опінію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 20:18:35 ]
Насправді, по чести сказати, ідея мені сподобалась. Проте деякі моменти спотикають мене, як пересічного читача. А оскільки пані Яна має високий рівень вимогливості як до себе, так і до інших, і в усьому, як мені здалося, прагне досконалості, маю нахабство вказати їй на ці "моменти":
1. Дійсно "вростання" є досить моторошним дійством.
2. Мене трохи бентежить оте "чвіркання" в другому рядку, якесь воно занадто простомовне і простоасоціативне для такого глибокоінтимного вірша-сну.
3. Останній рядок занадто простий, знову ж таки, в контексті глибини обраної авторкою теми.

Власне, це є лише зауваги "не того читача", і прислухатись до них шановній авторці немає жодної потреби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 20:22:01 ]
Може, не так і багато, а може, ви не всіх знаєте... А деякі просто відмовчуються, щоб не ображати... А ще деякі вважають, що краще не зв’язуваться... Але ті, що є, як вони вам заважають писати хто зна що і хто зна як! Ех, ваша воля б...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 20:26:35 ]
Пані Ніко
Років десять доїла корів, тому напевно знаю, що молоко чвіркає із дійки :), Ви щось інше мали наувазі, говорячи про промовистість цього слова?
А вростання семантично часто використовують як синонім до закорінювання. Тобто те, що залишиться назавди.
Пані Чорнява, ви мене просто вразили високохудожнім смаком свого коментаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 20:31:28 ]
Якого саме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 20:33:02 ]
Своєю волею, шановна пані, я користуюся вволю. Знаю й вашу волю, яку ви неодноразово висловлювали. Але ж ви як професійний філолог не можете не знати народних прислівїв про те, що кому не дав бог. Чи ви не український філолог?