Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
КАК НЕ БОЯТЬСЯ ПЕРЕМЕН.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КАК НЕ БОЯТЬСЯ ПЕРЕМЕН.
Вам наверняка знакома ситуация - вместо того, чтобы выполнить обязательную работу, мы рассматриваем фотки в «контакте», читаем новости, пьем кофе, а за дело беремся, когда сроки начинают поджимать. Даже когда дело касается нашего здоровья, откладываем поход в поликлинику и делаем себе «медвежью услугу». В итоге работа сама не сделается и лечиться придется дольше и труднее. Что же нас заставляет откладывать дела «на потом» - страх, лень или что-то еще?
▪Мифическое «потом»
Откладывая дела на потом, мы подразумеваем, что существует некое спасительное «потом». «Потом» придет вдохновение, будут благоприятные условия для работы, будет больше времени, сил и еще что-то будет, чего так не достает сейчас. Но дело в том, что не существует этого желанного «потом», есть сегодня и сейчас. От того что вы сделаете сейчас и зависит ваше будущее, ваше «потом».
▪Синдром перфекциониста
Страх приступить к новому делу в психологии называется прокрастинация. Причины возникновения прокрастинации до сих пор остаются загадкой. Большинство специалистов предполагают, что корни этой проблемы связаны со стрессом.
Зачастую этим недугом страдают перфекционисты – они откладывают дела из-за страха, что результат окажется не идеальным. Нужно осознать, что в принципе ничего идеального не существует, нужно стремиться сделать все достаточно хорошо.
▪Перемена места
Освоиться на новой работе или на новом месте жительства кому-то удается быстрее, для кого-то мучительно долго, но сложно для всех без исключения. Любое перемены – это стресс. Человек так устроен, что порой страх стрессовой ситуации намного страшнее самого стресса. Вот почему мы так боимся перемен и держимся пусть не идеального, но привычного образа жизни, работы, семьи…
Страх перемен не является отклонением от нормы, если он не мешает вам двигаться вперед и принимать решения. Для этого нужно осмыслить и принять свой страх. Следует помнить, если возникает необходимость перемен – нужно действовать. Не решенные жизненные задачи могут вылиться в психосоматические заболевания.
▪Рецепт перемен
На пороге перемен следует сделать паузу и дать созреть своему решению. Это необходимо для того, что бы привести в порядок чувства, восстановить силы и прислушаться к своему внутреннему голосу перед началом новой жизни.
▪Помощь специалиста
Если не можете сами преодолеть возникшие на вашем пути сложности, обратитесь за помощью к психологу, психотерапевту или к лайф-коучу. Лайф-коучи – это новая профессия, ее отличие от психологии в том, что психология находит причины ваших проблем, изучая прошлое, а лайф-коучи помогают создать желаемое будущее в настоящем, помогают разобраться с вашими желаниями и скорее их реализовать.
Чтобы меньше подвергаться синдрому откладывания дел на «потом», запомните простую истину: для того, чтобы начать делать, нужно что-то сделать. Маленький кирпичик, крохотный шажок – это уже вклад в ваше будущее и приближение к желаемому результату.
▪Мифическое «потом»
Откладывая дела на потом, мы подразумеваем, что существует некое спасительное «потом». «Потом» придет вдохновение, будут благоприятные условия для работы, будет больше времени, сил и еще что-то будет, чего так не достает сейчас. Но дело в том, что не существует этого желанного «потом», есть сегодня и сейчас. От того что вы сделаете сейчас и зависит ваше будущее, ваше «потом».
▪Синдром перфекциониста
Страх приступить к новому делу в психологии называется прокрастинация. Причины возникновения прокрастинации до сих пор остаются загадкой. Большинство специалистов предполагают, что корни этой проблемы связаны со стрессом.
Зачастую этим недугом страдают перфекционисты – они откладывают дела из-за страха, что результат окажется не идеальным. Нужно осознать, что в принципе ничего идеального не существует, нужно стремиться сделать все достаточно хорошо.
▪Перемена места
Освоиться на новой работе или на новом месте жительства кому-то удается быстрее, для кого-то мучительно долго, но сложно для всех без исключения. Любое перемены – это стресс. Человек так устроен, что порой страх стрессовой ситуации намного страшнее самого стресса. Вот почему мы так боимся перемен и держимся пусть не идеального, но привычного образа жизни, работы, семьи…
Страх перемен не является отклонением от нормы, если он не мешает вам двигаться вперед и принимать решения. Для этого нужно осмыслить и принять свой страх. Следует помнить, если возникает необходимость перемен – нужно действовать. Не решенные жизненные задачи могут вылиться в психосоматические заболевания.
▪Рецепт перемен
На пороге перемен следует сделать паузу и дать созреть своему решению. Это необходимо для того, что бы привести в порядок чувства, восстановить силы и прислушаться к своему внутреннему голосу перед началом новой жизни.
▪Помощь специалиста
Если не можете сами преодолеть возникшие на вашем пути сложности, обратитесь за помощью к психологу, психотерапевту или к лайф-коучу. Лайф-коучи – это новая профессия, ее отличие от психологии в том, что психология находит причины ваших проблем, изучая прошлое, а лайф-коучи помогают создать желаемое будущее в настоящем, помогают разобраться с вашими желаниями и скорее их реализовать.
Чтобы меньше подвергаться синдрому откладывания дел на «потом», запомните простую истину: для того, чтобы начать делать, нужно что-то сделать. Маленький кирпичик, крохотный шажок – это уже вклад в ваше будущее и приближение к желаемому результату.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
