Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
НАУЧИТЬСЯ ПРОЩАТЬ.
Человек обижается тогда, когда поступки других людей не совпадают с его ожиданиями. Это, безусловно, детская модель поведения, взрослый человек понимает, что никто не должен соответствовать его представлениям о должном. Но, думается, не много найдется людей, у которых не хранятся в душе старые обиды. Легко простить того, кто раскаялся и понес заслуженное наказание. Простить человека, который после того, как ранил другого не пришел просить о прощении, а живет так, будто ничего не произошло, крайне сложно. Обида как червь разрушает не только отношения, но и жизнь самого человека. Груз прошлых обид мешает идти в будущее. Только свободный человек может выбирать то, что ему действительно нужно, а не то, что навязывает ему его прошлое.
Ниже предлагаю Вам одну из методик прощения обид:
1. Мысленно или лучше письменно выскажете свое несогласие с поступком другого. Подробно опишите, что Вы чувствуете в связи с этим.
2. В основе обиды лежит убежденность в том, что с Вами поступили несправедливо: нарушены Ваши границы или задето чувство собственного достоинства. Естественной реакцией на это будет гнев, который, зачастую, в ситуации обиды подавлен. Позвольте себе разозлиться на обидчика, представьте, что бы Вам хотелось в связи с этим сделать, мысленно сделайте это. Это поможет значительно снизить эмоциональную напряженность ситуации, разрядить аффект.
3. Обида не базовая эмоция, это эмоциональная реакция на то, как человек объяснил себе произошедшее. Значит, можно попытаться понять ситуацию как-то иначе. Встав на позицию обидчика, Вы можете решить для себя, была ли у него тогда возможность, обладая теми убеждениями и знаниями поступить иначе, если нет, то просто принять случившееся, если да, то понять почему он поступил именно так и какова в произошедшем Ваша роль?
4. Обида связана с чувством вины обычно, обижаясь, человек нарушает внутренние психические законы, что неизбежно приводит его к чувству вины. На бессознательном уровне человек понимает, что он так или иначе участвовал в произошедшем. Вам необходимо простить себя за свои обиды, поняв, что Вы имеете право эмоционально реагировать на то, что по Вашему мнению не справедливо.
5. После всего проделанного, думаю, Вы сможете понять и простить своего обидчика, преобразовав груз обиды в опыт.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
НАУЧИТЬСЯ ПРОЩАТЬ.
Человек обижается тогда, когда поступки других людей не совпадают с его ожиданиями. Это, безусловно, детская модель поведения, взрослый человек понимает, что никто не должен соответствовать его представлениям о должном. Но, думается, не много найдется людей, у которых не хранятся в душе старые обиды. Легко простить того, кто раскаялся и понес заслуженное наказание. Простить человека, который после того, как ранил другого не пришел просить о прощении, а живет так, будто ничего не произошло, крайне сложно. Обида как червь разрушает не только отношения, но и жизнь самого человека. Груз прошлых обид мешает идти в будущее. Только свободный человек может выбирать то, что ему действительно нужно, а не то, что навязывает ему его прошлое.
Ниже предлагаю Вам одну из методик прощения обид:
1. Мысленно или лучше письменно выскажете свое несогласие с поступком другого. Подробно опишите, что Вы чувствуете в связи с этим.
2. В основе обиды лежит убежденность в том, что с Вами поступили несправедливо: нарушены Ваши границы или задето чувство собственного достоинства. Естественной реакцией на это будет гнев, который, зачастую, в ситуации обиды подавлен. Позвольте себе разозлиться на обидчика, представьте, что бы Вам хотелось в связи с этим сделать, мысленно сделайте это. Это поможет значительно снизить эмоциональную напряженность ситуации, разрядить аффект.
3. Обида не базовая эмоция, это эмоциональная реакция на то, как человек объяснил себе произошедшее. Значит, можно попытаться понять ситуацию как-то иначе. Встав на позицию обидчика, Вы можете решить для себя, была ли у него тогда возможность, обладая теми убеждениями и знаниями поступить иначе, если нет, то просто принять случившееся, если да, то понять почему он поступил именно так и какова в произошедшем Ваша роль?
4. Обида связана с чувством вины обычно, обижаясь, человек нарушает внутренние психические законы, что неизбежно приводит его к чувству вины. На бессознательном уровне человек понимает, что он так или иначе участвовал в произошедшем. Вам необходимо простить себя за свои обиды, поняв, что Вы имеете право эмоционально реагировать на то, что по Вашему мнению не справедливо.
5. После всего проделанного, думаю, Вы сможете понять и простить своего обидчика, преобразовав груз обиды в опыт.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
