Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
2026.09.03
18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
2026.09.02
23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
2026.09.02
22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
НАУЧИТЬСЯ ПРОЩАТЬ.
Человек обижается тогда, когда поступки других людей не совпадают с его ожиданиями. Это, безусловно, детская модель поведения, взрослый человек понимает, что никто не должен соответствовать его представлениям о должном. Но, думается, не много найдется людей, у которых не хранятся в душе старые обиды. Легко простить того, кто раскаялся и понес заслуженное наказание. Простить человека, который после того, как ранил другого не пришел просить о прощении, а живет так, будто ничего не произошло, крайне сложно. Обида как червь разрушает не только отношения, но и жизнь самого человека. Груз прошлых обид мешает идти в будущее. Только свободный человек может выбирать то, что ему действительно нужно, а не то, что навязывает ему его прошлое.
Ниже предлагаю Вам одну из методик прощения обид:
1. Мысленно или лучше письменно выскажете свое несогласие с поступком другого. Подробно опишите, что Вы чувствуете в связи с этим.
2. В основе обиды лежит убежденность в том, что с Вами поступили несправедливо: нарушены Ваши границы или задето чувство собственного достоинства. Естественной реакцией на это будет гнев, который, зачастую, в ситуации обиды подавлен. Позвольте себе разозлиться на обидчика, представьте, что бы Вам хотелось в связи с этим сделать, мысленно сделайте это. Это поможет значительно снизить эмоциональную напряженность ситуации, разрядить аффект.
3. Обида не базовая эмоция, это эмоциональная реакция на то, как человек объяснил себе произошедшее. Значит, можно попытаться понять ситуацию как-то иначе. Встав на позицию обидчика, Вы можете решить для себя, была ли у него тогда возможность, обладая теми убеждениями и знаниями поступить иначе, если нет, то просто принять случившееся, если да, то понять почему он поступил именно так и какова в произошедшем Ваша роль?
4. Обида связана с чувством вины обычно, обижаясь, человек нарушает внутренние психические законы, что неизбежно приводит его к чувству вины. На бессознательном уровне человек понимает, что он так или иначе участвовал в произошедшем. Вам необходимо простить себя за свои обиды, поняв, что Вы имеете право эмоционально реагировать на то, что по Вашему мнению не справедливо.
5. После всего проделанного, думаю, Вы сможете понять и простить своего обидчика, преобразовав груз обиды в опыт.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
НАУЧИТЬСЯ ПРОЩАТЬ.
Человек обижается тогда, когда поступки других людей не совпадают с его ожиданиями. Это, безусловно, детская модель поведения, взрослый человек понимает, что никто не должен соответствовать его представлениям о должном. Но, думается, не много найдется людей, у которых не хранятся в душе старые обиды. Легко простить того, кто раскаялся и понес заслуженное наказание. Простить человека, который после того, как ранил другого не пришел просить о прощении, а живет так, будто ничего не произошло, крайне сложно. Обида как червь разрушает не только отношения, но и жизнь самого человека. Груз прошлых обид мешает идти в будущее. Только свободный человек может выбирать то, что ему действительно нужно, а не то, что навязывает ему его прошлое.
Ниже предлагаю Вам одну из методик прощения обид:
1. Мысленно или лучше письменно выскажете свое несогласие с поступком другого. Подробно опишите, что Вы чувствуете в связи с этим.
2. В основе обиды лежит убежденность в том, что с Вами поступили несправедливо: нарушены Ваши границы или задето чувство собственного достоинства. Естественной реакцией на это будет гнев, который, зачастую, в ситуации обиды подавлен. Позвольте себе разозлиться на обидчика, представьте, что бы Вам хотелось в связи с этим сделать, мысленно сделайте это. Это поможет значительно снизить эмоциональную напряженность ситуации, разрядить аффект.
3. Обида не базовая эмоция, это эмоциональная реакция на то, как человек объяснил себе произошедшее. Значит, можно попытаться понять ситуацию как-то иначе. Встав на позицию обидчика, Вы можете решить для себя, была ли у него тогда возможность, обладая теми убеждениями и знаниями поступить иначе, если нет, то просто принять случившееся, если да, то понять почему он поступил именно так и какова в произошедшем Ваша роль?
4. Обида связана с чувством вины обычно, обижаясь, человек нарушает внутренние психические законы, что неизбежно приводит его к чувству вины. На бессознательном уровне человек понимает, что он так или иначе участвовал в произошедшем. Вам необходимо простить себя за свои обиды, поняв, что Вы имеете право эмоционально реагировать на то, что по Вашему мнению не справедливо.
5. После всего проделанного, думаю, Вы сможете понять и простить своего обидчика, преобразовав груз обиды в опыт.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
