Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.07
18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни.
От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням.
«Відбийся якось,- попросив Тара
2026.03.07
18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
2026.03.07
13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
2026.03.07
10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
2026.03.07
00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
2026.03.06
16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
2026.03.06
16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
2026.03.06
15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
2026.03.06
11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
2026.03.06
11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
2026.03.06
09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
2026.03.06
07:58
продовження)
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
2026.03.06
06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
НАУЧИТЬСЯ ПРОЩАТЬ.
Человек обижается тогда, когда поступки других людей не совпадают с его ожиданиями. Это, безусловно, детская модель поведения, взрослый человек понимает, что никто не должен соответствовать его представлениям о должном. Но, думается, не много найдется людей, у которых не хранятся в душе старые обиды. Легко простить того, кто раскаялся и понес заслуженное наказание. Простить человека, который после того, как ранил другого не пришел просить о прощении, а живет так, будто ничего не произошло, крайне сложно. Обида как червь разрушает не только отношения, но и жизнь самого человека. Груз прошлых обид мешает идти в будущее. Только свободный человек может выбирать то, что ему действительно нужно, а не то, что навязывает ему его прошлое.
Ниже предлагаю Вам одну из методик прощения обид:
1. Мысленно или лучше письменно выскажете свое несогласие с поступком другого. Подробно опишите, что Вы чувствуете в связи с этим.
2. В основе обиды лежит убежденность в том, что с Вами поступили несправедливо: нарушены Ваши границы или задето чувство собственного достоинства. Естественной реакцией на это будет гнев, который, зачастую, в ситуации обиды подавлен. Позвольте себе разозлиться на обидчика, представьте, что бы Вам хотелось в связи с этим сделать, мысленно сделайте это. Это поможет значительно снизить эмоциональную напряженность ситуации, разрядить аффект.
3. Обида не базовая эмоция, это эмоциональная реакция на то, как человек объяснил себе произошедшее. Значит, можно попытаться понять ситуацию как-то иначе. Встав на позицию обидчика, Вы можете решить для себя, была ли у него тогда возможность, обладая теми убеждениями и знаниями поступить иначе, если нет, то просто принять случившееся, если да, то понять почему он поступил именно так и какова в произошедшем Ваша роль?
4. Обида связана с чувством вины обычно, обижаясь, человек нарушает внутренние психические законы, что неизбежно приводит его к чувству вины. На бессознательном уровне человек понимает, что он так или иначе участвовал в произошедшем. Вам необходимо простить себя за свои обиды, поняв, что Вы имеете право эмоционально реагировать на то, что по Вашему мнению не справедливо.
5. После всего проделанного, думаю, Вы сможете понять и простить своего обидчика, преобразовав груз обиды в опыт.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
НАУЧИТЬСЯ ПРОЩАТЬ.
Человек обижается тогда, когда поступки других людей не совпадают с его ожиданиями. Это, безусловно, детская модель поведения, взрослый человек понимает, что никто не должен соответствовать его представлениям о должном. Но, думается, не много найдется людей, у которых не хранятся в душе старые обиды. Легко простить того, кто раскаялся и понес заслуженное наказание. Простить человека, который после того, как ранил другого не пришел просить о прощении, а живет так, будто ничего не произошло, крайне сложно. Обида как червь разрушает не только отношения, но и жизнь самого человека. Груз прошлых обид мешает идти в будущее. Только свободный человек может выбирать то, что ему действительно нужно, а не то, что навязывает ему его прошлое.
Ниже предлагаю Вам одну из методик прощения обид:
1. Мысленно или лучше письменно выскажете свое несогласие с поступком другого. Подробно опишите, что Вы чувствуете в связи с этим.
2. В основе обиды лежит убежденность в том, что с Вами поступили несправедливо: нарушены Ваши границы или задето чувство собственного достоинства. Естественной реакцией на это будет гнев, который, зачастую, в ситуации обиды подавлен. Позвольте себе разозлиться на обидчика, представьте, что бы Вам хотелось в связи с этим сделать, мысленно сделайте это. Это поможет значительно снизить эмоциональную напряженность ситуации, разрядить аффект.
3. Обида не базовая эмоция, это эмоциональная реакция на то, как человек объяснил себе произошедшее. Значит, можно попытаться понять ситуацию как-то иначе. Встав на позицию обидчика, Вы можете решить для себя, была ли у него тогда возможность, обладая теми убеждениями и знаниями поступить иначе, если нет, то просто принять случившееся, если да, то понять почему он поступил именно так и какова в произошедшем Ваша роль?
4. Обида связана с чувством вины обычно, обижаясь, человек нарушает внутренние психические законы, что неизбежно приводит его к чувству вины. На бессознательном уровне человек понимает, что он так или иначе участвовал в произошедшем. Вам необходимо простить себя за свои обиды, поняв, что Вы имеете право эмоционально реагировать на то, что по Вашему мнению не справедливо.
5. После всего проделанного, думаю, Вы сможете понять и простить своего обидчика, преобразовав груз обиды в опыт.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
