ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Чаєчка (1970) / Проза

 Історії з життя (8). Любов.
Петро був закоханий у Марусину, а вона — у нього. Та от біда, батьки дівчини були проти їхнього стрічання. За якийсь час Петра призвали до армії. Їхнє з Марусиною спілкування продовжилось у листах.

Інша закохана пара — Федір та Орися, разом поїхали на навчання. Однак, Орися швидко втомилась від науки і повернулась додому, залишивши Федора самого. Він учився на відмінно та жив лише думкою — швидше б побачити кохану Орисю. Проте, по завершенні студій, повертатись вже не було до кого — Орися вийшла заміж за священника і виїхала в інше місто. Федір якийсь час сумував за нею, та молодість бере своє — на танцях познайомився з білявою Оксаною. Незабаром й до весілля почали готуватись. Та от лихо — наче хто наврочив хлопцю — за якийсь час Оксана теж його зрадила!

Федір засмучений йшов додому... По дорозі стрів давнього приятеля Гриня з Іванців.

-Е, хлопе, та на тебе шкода дивитись! Що трапилось? - співчутливо запитав його Гриник.

-Та от, мав одну дівчину, потім другу — обидві виявились зрадливими, - смутним голосом повідомив Федір.

-Ото смішний! Чи дівок мало на світі? Ходімо, познайомлю тебе зі своєю сестрою, - і, не чекаючи згоди, потягнув Федора за собою.

В класі було світло, легка фіранка ледь ворушилась від гойдання бузкових гілок за вікном. Молода вчителька, схиливши голову, старанно вичитувала учнівські зошити. Федір занімів на порозі — ні Орися, ні Оксана й на мить не зринули в пам'яті — наче й не було їх ніколи. У Марусину закохався з першого погляду. Гринь побачив, що його хитрий план удався — от тепер Маруня швидко забуде Петра. Хіба перед таким красенем, як Федір, яка дівка втримається? Високий, чорнявий... А на вроду — наче голівудський кіноактор! Та й мама з татом будуть задоволені, що Маруня стрічається з Федором, а не з Петром.

Маруня ж дарма довгий час очікувала бодай якоїсь вісточки від Петра — не писав ні слова! “Раз так, розлюбив, то й не треба!”, - думала Маруся і приймала залицяння Федора. Її батьки, натомість, швидко лагодились до весілля. По двох (!) тижнях і відгуляли...

Минуло півроку... Петро повернувся додому. Почувши приголомливу звістку — не повірив. Історія повторилася — він пережив ті ж емоції, що свого часу Федір.

“Маруню! Я ж писав тобі щодня, а ти не відповідала!”, - з розпачем дивися у її очі.

-Я не отримала за півроку жодного листа!, - відповіла йому.

Минуло декілька десятиріч. Старий поштар перед смертю хотів покаятись у гріхах. Прикликав, зокрема, й Марусю.

-Чи знала ти, що я любив тебе, - спитався, - “Ні, не знала... А я всі Петрові листи рвав на дрібні клаптики і кидав у придорожню канаву. Прости мені...”

Кажуть, шлюби укладаються на небесах. Хтозна, можливо що й так... Орися має трьох синів, один із них став священником, як батько. Чи була у шлюбі щаслива Оксана — невідомо. Петро все життя кохав лиш Маруню, а Маруня прожила щасливе життя з Федором.

"Котра дівка файна - заміж вийти мусить!"

19 жовтня 2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-06-21 18:28:04
Переглядів сторінки твору 990
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2015.06.07 23:59
Автор у цю хвилину відсутній