Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.06
18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
2026.10.06
13:59
Пам'яті Віталія Коротича
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
2026.10.06
12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
2026.10.06
12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
2026.10.06
10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
2026.10.06
07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
2026.10.05
13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
2026.10.05
12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
2026.10.05
09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!
Зрости одним махом,
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!
Зрости одним махом,
2026.10.05
09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.
2026.10.05
09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?
2026.10.05
07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лариса Чаєчка (1970) /
Проза
На танцях
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
На танцях
Вона сиділа на гілляці старої верби й бовтала ногами, роздивляючись зверху людей, які кудись заклопотано поспішали. Зрештою, ця забава їй набридла і дівча злізло з дерева. Вечоріло... В повітрі запахло матіолою.
Це була субота, значить в клубі будуть танці. А чого ж, можна піти. По дорозі швидко зміркувала, в щоб одягнутись – легка спідниця із марльовки якраз підійде, до неї пасуватиме блузка на бретелях. Світлий одяг гарно підкреслюватиме літню засмагу, здобуту не на відпочинку у Криму, а на полі зі сапкою.
У клубі народу було небагато – хтось ще з озера* не повернувся, хтось мав інші плани на суботній вечір. Музиканти діловито снували по сцені, готуючи апаратуру та настроюючи інструменти. Через півгодини від початку вечора, таки залунала музика. Дівчата сиділи попід стінами і обмовляли тих, хто наважився вийти на танцмайданчик. Хлопці воліли курити цигарки «під танцями», себто на вулиці.
Коли почало добряче сутеніти, народу «на танцях» побільшало. «Підпирачі» стін активно долучились до процесу, трясучись усім тілом в такт музики. Серед хлопців було декілька крутеликів, не в сучасному розумінні, звісно. Це були хлопці, які мали фірмові джинси і кросівки, куплені у фарцовщиків за чималі гроші. Один з них підійшов до дівчини у спідниці із марльовки та блузочці на бретельках і запросив на танець. В ту ж мить, з іншого боку звідкись узявсь іще один кавалер. Дівчина спантеличено глипнула на обидвох. Вони мить стояли дивлячись один на одного. Врешті, потрібно було щось вирішувати, і дівчина обрала танець із крутеликом, однак, майже відразу пошкодувала про це – враження було, що танцює з роботом. Те, що сталось потім, виглядало й узагалі дивним! Хлопець, якого дівчина проігнорувала, викликав «щасливчика» у джинсах і кросівках на розмову за клуб. Вона закінчилась розбитими носами. Дівчина пішла додому сама :)
*з озера – з відпочинку коло озера
4 .07. 2013
Це була субота, значить в клубі будуть танці. А чого ж, можна піти. По дорозі швидко зміркувала, в щоб одягнутись – легка спідниця із марльовки якраз підійде, до неї пасуватиме блузка на бретелях. Світлий одяг гарно підкреслюватиме літню засмагу, здобуту не на відпочинку у Криму, а на полі зі сапкою.
У клубі народу було небагато – хтось ще з озера* не повернувся, хтось мав інші плани на суботній вечір. Музиканти діловито снували по сцені, готуючи апаратуру та настроюючи інструменти. Через півгодини від початку вечора, таки залунала музика. Дівчата сиділи попід стінами і обмовляли тих, хто наважився вийти на танцмайданчик. Хлопці воліли курити цигарки «під танцями», себто на вулиці.
Коли почало добряче сутеніти, народу «на танцях» побільшало. «Підпирачі» стін активно долучились до процесу, трясучись усім тілом в такт музики. Серед хлопців було декілька крутеликів, не в сучасному розумінні, звісно. Це були хлопці, які мали фірмові джинси і кросівки, куплені у фарцовщиків за чималі гроші. Один з них підійшов до дівчини у спідниці із марльовки та блузочці на бретельках і запросив на танець. В ту ж мить, з іншого боку звідкись узявсь іще один кавалер. Дівчина спантеличено глипнула на обидвох. Вони мить стояли дивлячись один на одного. Врешті, потрібно було щось вирішувати, і дівчина обрала танець із крутеликом, однак, майже відразу пошкодувала про це – враження було, що танцює з роботом. Те, що сталось потім, виглядало й узагалі дивним! Хлопець, якого дівчина проігнорувала, викликав «щасливчика» у джинсах і кросівках на розмову за клуб. Вона закінчилась розбитими носами. Дівчина пішла додому сама :)
*з озера – з відпочинку коло озера
4 .07. 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
