
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
2025.08.19
12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Лариса Чаєчка (1970) /
Проза
На танцях
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
На танцях
Вона сиділа на гілляці старої верби й бовтала ногами, роздивляючись зверху людей, які кудись заклопотано поспішали. Зрештою, ця забава їй набридла і дівча злізло з дерева. Вечоріло... В повітрі запахло матіолою.
Це була субота, значить в клубі будуть танці. А чого ж, можна піти. По дорозі швидко зміркувала, в щоб одягнутись – легка спідниця із марльовки якраз підійде, до неї пасуватиме блузка на бретелях. Світлий одяг гарно підкреслюватиме літню засмагу, здобуту не на відпочинку у Криму, а на полі зі сапкою.
У клубі народу було небагато – хтось ще з озера* не повернувся, хтось мав інші плани на суботній вечір. Музиканти діловито снували по сцені, готуючи апаратуру та настроюючи інструменти. Через півгодини від початку вечора, таки залунала музика. Дівчата сиділи попід стінами і обмовляли тих, хто наважився вийти на танцмайданчик. Хлопці воліли курити цигарки «під танцями», себто на вулиці.
Коли почало добряче сутеніти, народу «на танцях» побільшало. «Підпирачі» стін активно долучились до процесу, трясучись усім тілом в такт музики. Серед хлопців було декілька крутеликів, не в сучасному розумінні, звісно. Це були хлопці, які мали фірмові джинси і кросівки, куплені у фарцовщиків за чималі гроші. Один з них підійшов до дівчини у спідниці із марльовки та блузочці на бретельках і запросив на танець. В ту ж мить, з іншого боку звідкись узявсь іще один кавалер. Дівчина спантеличено глипнула на обидвох. Вони мить стояли дивлячись один на одного. Врешті, потрібно було щось вирішувати, і дівчина обрала танець із крутеликом, однак, майже відразу пошкодувала про це – враження було, що танцює з роботом. Те, що сталось потім, виглядало й узагалі дивним! Хлопець, якого дівчина проігнорувала, викликав «щасливчика» у джинсах і кросівках на розмову за клуб. Вона закінчилась розбитими носами. Дівчина пішла додому сама :)
*з озера – з відпочинку коло озера
4 .07. 2013
Це була субота, значить в клубі будуть танці. А чого ж, можна піти. По дорозі швидко зміркувала, в щоб одягнутись – легка спідниця із марльовки якраз підійде, до неї пасуватиме блузка на бретелях. Світлий одяг гарно підкреслюватиме літню засмагу, здобуту не на відпочинку у Криму, а на полі зі сапкою.
У клубі народу було небагато – хтось ще з озера* не повернувся, хтось мав інші плани на суботній вечір. Музиканти діловито снували по сцені, готуючи апаратуру та настроюючи інструменти. Через півгодини від початку вечора, таки залунала музика. Дівчата сиділи попід стінами і обмовляли тих, хто наважився вийти на танцмайданчик. Хлопці воліли курити цигарки «під танцями», себто на вулиці.
Коли почало добряче сутеніти, народу «на танцях» побільшало. «Підпирачі» стін активно долучились до процесу, трясучись усім тілом в такт музики. Серед хлопців було декілька крутеликів, не в сучасному розумінні, звісно. Це були хлопці, які мали фірмові джинси і кросівки, куплені у фарцовщиків за чималі гроші. Один з них підійшов до дівчини у спідниці із марльовки та блузочці на бретельках і запросив на танець. В ту ж мить, з іншого боку звідкись узявсь іще один кавалер. Дівчина спантеличено глипнула на обидвох. Вони мить стояли дивлячись один на одного. Врешті, потрібно було щось вирішувати, і дівчина обрала танець із крутеликом, однак, майже відразу пошкодувала про це – враження було, що танцює з роботом. Те, що сталось потім, виглядало й узагалі дивним! Хлопець, якого дівчина проігнорувала, викликав «щасливчика» у джинсах і кросівках на розмову за клуб. Вона закінчилась розбитими носами. Дівчина пішла додому сама :)
*з озера – з відпочинку коло озера
4 .07. 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію