ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.01.19 17:51
Якби ми вдвох поїхали в Херсон,
З тобою був би в нас х.ровий сон.

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
В душі вирують гнів і страх,
Майбутнє вдалині, як пляма.
Життя – страшна зловісна гра,
В якій не дорожать життями.

І лютий безум до нестями
Ховає світло, мов чадра.
Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра.

І час, безсилий, аж заплакав,
Йому закрито шлях назад.
Хоч він залишив людям знаки

В минулому і все сказав,
Вони нові будують плахи –
Не всі повірили сльозам.

2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-26 20:55:59
Переглядів сторінки твору 4437
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-26 21:34:25 ]
Болюче, вистраждане слово! На жаль є такі, яких що вірять тільки дзенькоту монет в кишені... Їх не виправиш! Але нам своє робити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-26 21:49:03 ]
Дякую, Олено, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-26 23:58:30 ]
Чудовий сонет, Олено! І сильні та страшні образи, наприклад:
"Життя – страшна зловісна гра,
В якій не дорожать життями".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:42:26 ]
Дякую, Юрію, що відгукнулися! Ви зараз набагато ближче до сумної реальності... А мене просто зло бере через позицію деяких людей, які навіть зараз не позбавились проросійських симпатій, тому це і вилилось у такий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 03:07:27 ]
Справді, Олено, "не всі повірили сльозам", особливо Москва, тому й нові плахи будуються. Вона зважає тільки на силу. Та ми є "...народ, якого правди сила ніким звойована ще не була". Рельєфна картина добра і зла, намальована в сонеті. Образ часу дуже сподобався - нетрафаретно поданий. Коли є два плани - добра і зла - іноді доцільно в сонеті використовувати схему (теза (8) - антитеза (3) - синтез (3). Тоді можна ввести засоби контрасту у першому терцеті - і Образи стають ще випуклішими.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:51:05 ]
Спасибі, Ярославе! Переважна більшість моїх поезій є сонетами лише за формою. Хоча спробувати написати справжній класичний сонет з дотриманням усіх законів жанру - це дуже цікаво. Буду вчитися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-07-27 03:42:44 ]
"Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра" - і відчутно, і зримо - на жаль, але нині так є. Оленочко, і писати про це важко, і не писати не є можливо! Сильні, болючі рядки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:58:58 ]
Дякую, Роксоланочко! Справді - не писати неможливо. Я ніколи не вміла писати громадянську чи патріотичну лірику, але допекло вже так, що намагалась знайти якісь слова у власній манері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 10:19:15 ]
"...Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра..." - дуже сильно, Це - справжня поезія, Оленко!
Натхнення Вам! з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 12:01:59 ]
Спасибі, пані Нінель, за прочитання і сприйняття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:29:10 ]
Файно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 12:03:24 ]
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-07-27 19:40:58 ]
Вони нові будують плахи -
Не всі повірили сльозам.
Абсолютно вірне твердження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 08:44:28 ]
Спасибі за сприйняття, пане Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2014-07-28 10:22:47 ]
"Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра." сильно сказано, Оленко!
Вірш запам"ятовується, вражає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 12:39:04 ]
Дякую, Тетяно! Приємно зустрічати однодумців.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 10:32:18 ]
"І лютий безум до нестями ховає світло, мов чадра" - цим штрихом Ви класно передали російську дійсність, яка намагається поглинути Україну!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 12:40:54 ]
Дякую, Богдане! Саме про це я і думала, коли писала вірш.