ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
В душі вирують гнів і страх,
Майбутнє вдалині, як пляма.
Життя – страшна зловісна гра,
В якій не дорожать життями.

І лютий безум до нестями
Ховає світло, мов чадра.
Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра.

І час, безсилий, аж заплакав,
Йому закрито шлях назад.
Хоч він залишив людям знаки

В минулому і все сказав,
Вони нові будують плахи –
Не всі повірили сльозам.

2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-26 20:55:59
Переглядів сторінки твору 4393
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-26 21:34:25 ]
Болюче, вистраждане слово! На жаль є такі, яких що вірять тільки дзенькоту монет в кишені... Їх не виправиш! Але нам своє робити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-26 21:49:03 ]
Дякую, Олено, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-26 23:58:30 ]
Чудовий сонет, Олено! І сильні та страшні образи, наприклад:
"Життя – страшна зловісна гра,
В якій не дорожать життями".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:42:26 ]
Дякую, Юрію, що відгукнулися! Ви зараз набагато ближче до сумної реальності... А мене просто зло бере через позицію деяких людей, які навіть зараз не позбавились проросійських симпатій, тому це і вилилось у такий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 03:07:27 ]
Справді, Олено, "не всі повірили сльозам", особливо Москва, тому й нові плахи будуються. Вона зважає тільки на силу. Та ми є "...народ, якого правди сила ніким звойована ще не була". Рельєфна картина добра і зла, намальована в сонеті. Образ часу дуже сподобався - нетрафаретно поданий. Коли є два плани - добра і зла - іноді доцільно в сонеті використовувати схему (теза (8) - антитеза (3) - синтез (3). Тоді можна ввести засоби контрасту у першому терцеті - і Образи стають ще випуклішими.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:51:05 ]
Спасибі, Ярославе! Переважна більшість моїх поезій є сонетами лише за формою. Хоча спробувати написати справжній класичний сонет з дотриманням усіх законів жанру - це дуже цікаво. Буду вчитися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-07-27 03:42:44 ]
"Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра" - і відчутно, і зримо - на жаль, але нині так є. Оленочко, і писати про це важко, і не писати не є можливо! Сильні, болючі рядки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:58:58 ]
Дякую, Роксоланочко! Справді - не писати неможливо. Я ніколи не вміла писати громадянську чи патріотичну лірику, але допекло вже так, що намагалась знайти якісь слова у власній манері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 10:19:15 ]
"...Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра..." - дуже сильно, Це - справжня поезія, Оленко!
Натхнення Вам! з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 12:01:59 ]
Спасибі, пані Нінель, за прочитання і сприйняття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:29:10 ]
Файно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 12:03:24 ]
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-07-27 19:40:58 ]
Вони нові будують плахи -
Не всі повірили сльозам.
Абсолютно вірне твердження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 08:44:28 ]
Спасибі за сприйняття, пане Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2014-07-28 10:22:47 ]
"Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра." сильно сказано, Оленко!
Вірш запам"ятовується, вражає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 12:39:04 ]
Дякую, Тетяно! Приємно зустрічати однодумців.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 10:32:18 ]
"І лютий безум до нестями ховає світло, мов чадра" - цим штрихом Ви класно передали російську дійсність, яка намагається поглинути Україну!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 12:40:54 ]
Дякую, Богдане! Саме про це я і думала, коли писала вірш.