ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
В душі вирують гнів і страх,
Майбутнє вдалині, як пляма.
Життя – страшна зловісна гра,
В якій не дорожать життями.

І лютий безум до нестями
Ховає світло, мов чадра.
Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра.

І час, безсилий, аж заплакав,
Йому закрито шлях назад.
Хоч він залишив людям знаки

В минулому і все сказав,
Вони нові будують плахи –
Не всі повірили сльозам.

2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-26 20:55:59
Переглядів сторінки твору 4316
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.02.19 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-26 21:34:25 ]
Болюче, вистраждане слово! На жаль є такі, яких що вірять тільки дзенькоту монет в кишені... Їх не виправиш! Але нам своє робити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-26 21:49:03 ]
Дякую, Олено, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-26 23:58:30 ]
Чудовий сонет, Олено! І сильні та страшні образи, наприклад:
"Життя – страшна зловісна гра,
В якій не дорожать життями".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:42:26 ]
Дякую, Юрію, що відгукнулися! Ви зараз набагато ближче до сумної реальності... А мене просто зло бере через позицію деяких людей, які навіть зараз не позбавились проросійських симпатій, тому це і вилилось у такий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 03:07:27 ]
Справді, Олено, "не всі повірили сльозам", особливо Москва, тому й нові плахи будуються. Вона зважає тільки на силу. Та ми є "...народ, якого правди сила ніким звойована ще не була". Рельєфна картина добра і зла, намальована в сонеті. Образ часу дуже сподобався - нетрафаретно поданий. Коли є два плани - добра і зла - іноді доцільно в сонеті використовувати схему (теза (8) - антитеза (3) - синтез (3). Тоді можна ввести засоби контрасту у першому терцеті - і Образи стають ще випуклішими.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:51:05 ]
Спасибі, Ярославе! Переважна більшість моїх поезій є сонетами лише за формою. Хоча спробувати написати справжній класичний сонет з дотриманням усіх законів жанру - це дуже цікаво. Буду вчитися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-27 03:42:44 ]
"Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра" - і відчутно, і зримо - на жаль, але нині так є. Оленочко, і писати про це важко, і не писати не є можливо! Сильні, болючі рядки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:58:58 ]
Дякую, Роксоланочко! Справді - не писати неможливо. Я ніколи не вміла писати громадянську чи патріотичну лірику, але допекло вже так, що намагалась знайти якісь слова у власній манері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 10:19:15 ]
"...Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра..." - дуже сильно, Це - справжня поезія, Оленко!
Натхнення Вам! з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 12:01:59 ]
Спасибі, пані Нінель, за прочитання і сприйняття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 11:29:10 ]
Файно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-27 12:03:24 ]
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-07-27 19:40:58 ]
Вони нові будують плахи -
Не всі повірили сльозам.
Абсолютно вірне твердження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 08:44:28 ]
Спасибі за сприйняття, пане Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2014-07-28 10:22:47 ]
"Уп'явся чорний жах зубами
В уламки віри і добра." сильно сказано, Оленко!
Вірш запам"ятовується, вражає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 12:39:04 ]
Дякую, Тетяно! Приємно зустрічати однодумців.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 10:32:18 ]
"І лютий безум до нестями ховає світло, мов чадра" - цим штрихом Ви класно передали російську дійсність, яка намагається поглинути Україну!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-07-28 12:40:54 ]
Дякую, Богдане! Саме про це я і думала, коли писала вірш.