Edward Estlin Cummings

the trick of finding what you didn’t lose

the trick of finding what you didn’t lose
(existing’s tricky:but to live’s a gift)
the teachable imposture of always
arriving at the place you never left

(and i refer to thinking) rests upon
a dismal misconception; namely that
some neither ape nor angel called a man
is measured by his quote eye cue unquote.

Much better than which,every woman who’s
(despite the ultramachinations of
some loveless infraworld) a woman knows;
and certain men quite possibly may have

shal we say guessed? ”we shall” quoth gifted she:
and played the hostess to my morethanme

Із справжнього поета господар ніякий - тут Каммінгс пише істинну правду. Колись до мого батька приїхав у гості поет Василь Діденко (автор слів пісні "На долині туман") і затис мені - тоді трирічній дитині - пальчика важкою ручкою від колонки, з якої качають воду. Я плакав од болю, а Діденко витав в емпіреях, і не міг зрозуміти, у чому справа. Добре, що мій батько - прозаїк, прибіг і швидко розібрався в ситуації і звільнив мене, а то б не знаю чи грав би я нині на бандурі. Тому роль жінки тут справді набагато виграшніша в ролі господині. Такий спогад у мене виник після читання.
Мені здається, що з кожним новим перекладом Ваш текст звучить дедалі музичніше, усе більш плавніший звукопис і робленість дедалі меншає. Це гарна тенденція. Треба продовжувати в тому ж дусі.

Дуже! І я відзначу звукопис!

Глибокий вірш. Мені здається ви змогли донести авторський задум.

Олено, не знаю, який оригінал(досконало не володію, на жаль), але переклад чудовий.

І мені ліг на душу переклад - і музикою слова, і змістом.