ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Ответ Маяковскому 2

маленькое продолжение.

краткое содержание предыдущей части вопроса: в нем предлагалось не переписывать историю, а создавать новую жизнь.

...Но, на территории, которая претерпела почти, медицинское обрезание, строить новое не очень получалось, или хотелось, и тогда принялись латать прогнившую старую систему, так как создать новую, серого вещества не хватает. А старая система ценностей серьезно пострадала, после небольшого открытия, заметьте, не надолго, разных архивов и разрешения печатать то, что раньше пылилось в домашних ящиках многих писателей.

И джина начали запихивать назад в бутылку, кого в Бутырку, кого в Матросскую тишину, а кого и подальше, даже некоторых на Плутоний отправляли, других на шарфиках вешали, иных тупо, без затей, убивали, разоблачали, сажали, высылали…

Вся сссровская агитмашина заработала на полную мощь, и плюс еще вооружилась системой геббельсовской пропаганды. Еще немного и Сталина – канонизируют.
А какие патриотические фильмы, милиция, ставшая полицией сразу превратилась в неподкупный фортпост, армия – а как же, самая передовая и целенаправленная, (уже известно куда), а в сериалах - все живут в великолепных особняках и почему-то плачут, не могут найти бедных, чтоб поделится деньгами.

Но, нужно отдать должное, еще находятся те, «кто честно жить не хочет», но с ними ведут незримый бой все прогрессивные полицейские. Которым сейчас еще дадут право или возможность, не быть ответственными при нанесении травм людям, вот это пик демократии.
Поздравляю всех россиян.

Я понимаю отношение к официальной политике всяких лизоблюдных чиновников, которые ничего делать не умеют, а только постировать, то что говорит «великий и мудрый», ведь за это он деньги получает. Но простые граждане, всегда скептически относились к такого рода, и действиям и идеям. Но, вероятно, уже все и всё и сами люди, как народ – умер. Его умертвили убаюкивая песнями в перемешку с водкой, наркотиками и урапатриотической пропагандой.
И думается не скоро «оковы тяжкие падут».

А просто надо было жить и думать самому, куда и какой дорожкой, а главное – с кем идти.

Но некогда думать, и собственно зачем, указующий перс покажет направление движения – и можно ползти до очередного полустанка под названием выборы, на которых уже давно никто никого не выбирает.

Но я не пытаюсь кого-то вразумить или, не дай Бог оскорбить, выбор каждого, это его выбор. Как писал поэт.. «в конце пути придётся рассчитаться».
У меня только один, простой вопрос, - а почему бы не жить в своей помойке и не заглядывать, как живут другие - в своей?

Я уже и не предлагаю, хотя бы просто постараться понять, что такое Украина. И раз и навсегда уразуметь, что Украина не Россия. Хотя, как принято было говорить и думать что это братские народы, но по моему, столько крови ни один самый чужой народ не пролил, по вине другого, а у нас даже сейчас эта кровь проливается, с обеих сторон, и дай Бог, чтоб не окрасила все реки, как с одной так и с другой стороны.

Отпустите Украину, как заблудшую жену, и вам же будет легче. И если не дай Бог, захочет вернутся, вот тогда можете ставить условия.

А теперь к Маяковскому, это было в далеком 1926 году. Он кого-то спрашивал, уже не помню… кого.

Знаете ли вы
украинскую ночь?
Нет,
вы не знаете украинской ночи!
А что мы знаем
о лице Украины?
Знаний груз
у русского
тощ -
тем, кто рядом,
почета мало.
Знают вот
украинский борщ,
знают вот
украинское сало.
И с культуры
поснимали пенку:
кроме
двух
прославленных Тарасов -
Бульбы
и известного Шевченка, -
ничего не выжмешь,
сколько ни старайся.
А если прижмут -
зардеется розой
и выдвинет
аргумент новый:
возьмет и расскажет
пару курьезов -
анекдотов
украинской мовы.
Говорю себе:
товарищ москаль,
на Украину
зубы не скаль.
Разучите
эту мову
на знаменах -
лексиконах алых, -
эта мова
величава и проста:
"Чуеш, сурмы загралы,
час расплаты настав... "
Разве может быть
затрепанней
да тише
слова
поистасканного
"Слышишь"?!
Я
немало слов придумал вам,
взвешивая их,
одно хочу лишь, -
чтобы стали
всех
моих
стихов слова
полновесными,
как слово "чуеш".
Трудно

людей
в одно истолочь,
собой
кичись не очень.
Знаем ли мы
украинскую ночь?
Нет,
мы не знаем украинской ночи.

А мой ответ – прост.
Лучше бы не знали и не узнали, что такое украинская ночь. Почему?
Ну это уже совсем другая история.

25.06.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:40:38
Переглядів сторінки твору 665
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.460 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.171 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 18:42
Автор у цю хвилину відсутній