ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Ответ Маяковскому 3

Эх, Маяковский , Маяковский. Знал бы ты, брат, как тебя за твои слова вспоминают не злым, тихим словом. Я уже не говорю о Щедрине и даже Лермонтове, который рискнул сказать – Прощай немытая Россия… . Но все таки «…дым отечества нам сладок и приятен»

Как я радуюсь за Россию. Её обширной территории, её неиссякаемым природным ископаемым, полям, лугам, берёзовым рощам, тайге и вечной мерзлоте. Арктическим льдам, озёрам, рекам, а особенно морям, которые омывают и умывают всю Россию и спокон веков являлись движущей силой развития.

А какое разнообразие фауны, ну просто «клондайк» для разного рода зоологов, биологов, ветеринаров и даже президентов, а так же охотников, которые « не зная нег, в отъезжем поле он гарцует».

А почему, охота стала так привлекательна всем представителям мира сего, да просто, « в деревне скучно, грязь, ненастье, да вой волков».
Но я совсем не об этом. Вот глядя на глобус России, на бескрайние её просторы, где, казалось бы, вольно дышится и спокойно живется, ан нет, чувствуешь, что что-то здесь не так.

Вся эта ширь и глубина рек, вся бескрайность тундры, все богатства Сибири и Дальнего Востока почему то не дают того полного, глубокого удовлетворения, которое было, которое царило в прошлой, сссровоской империи.

Ведь и тогда были проблемы. Да, вроде были, но о них не говорили, или говорили, но шепотом… А шо потом? А мы сейчас видим «шо».

Когда прищемишь палец, то болит весь организм. Вот и прищемился палец и не один, когда распался СССР. Фантомные боли гуляли по всем телам всех пост правителей. И все носились с этой болью, как дурень со ступой. И вот нашелся бравый, крутой молодец. И взялся за лечение. (но говорят же ,- заставь дурака Богу молится…)

И пошло поехало…. прорвало… Ведь болячка могла отравить весь организм, по этому её правильно «умные доктора» из КГБ, вывели наружу. А болеутоляющее, наркосодержащее, под названием «крымнаш», некоторое время тоже действовало, снимало боль, но дозы уже не достаточно. Как наркоману, дозу постоянно надо повышать, так и в нашем случае, нужно еще более сильнодействующий препарат типа «донбаснаш», «тавриянаш», «херсоннаш» и так до бесконечности. Хоть все прекрасно знают, чем и как кончают наркоманы. Знают.

Но все уверуют, что вот они то, смогут во время соскочить с иглы. Могут, но – в могилу, а в нашем случае, и очень быстро.

Почему, да это просто, очень, просто. То, что сейчас происходит между братьями – это ВОЙНА. Кто то скажет, да нет, это игрушки, так пальнули пару раз, для острастки…. Не, дорогие братья и сестры, это Война. По тому что если убили двух человек – это бандитизм, 10, 20 человек - это терроризм, а когда каждый день убивают столько же и даже более, и методично, планово, жестоко, когда есть пленные, когда производятся расстрелы, когда разрушаются дома и взрываются мосты, вокзалы, заводы и т.д. …то это –ВОЙНА, со всеми вытекающими отсюда последствиями.

И война, как помним из истории, приходит, почти к каждому в дом. Хотите или не хотите. Звали, не звали. А если молчали, а тем более кричали – Ату его!.. То, сам Бог велел Марсу заявится к вам в дом и забрать свою дань. Так что…

А причина? А причина одна и банальна. Ну не может Россия терпеть и допустить, что рядом кто-то хочет жить, думать, действовать не так как хотят и думают они. Что кто-то, вдруг, сможет из шеренги бега (топтания) на месте, вырваться вперед и станет жить лучше, или хотя бы попытается. А если еще и достигнет задуманного, тогда станет всем ясно, что руководящая и направляющая сила ума руководства, была, мягко сказать, не состоятельна, и путь выбран совсем не в ту степь.
Но это будет потом, обязательно будет. Как бы не пыжились, и не надували щеки гениальные политики от грязи, в итоге ничего не получится. И слепые прозреют и глухие почувствуют.

А пока? А пока пусть народ, с уготованным им сценарием, их правителями, пройдут все положенные им круги…
Но вы можете справедливо заметить, а причем здесь Маяковский. Отвечу, - А вот Маяковский, здесь, точно не причем…
16.07.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:41:37
Переглядів сторінки твору 615
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.460 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.171 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 18:42
Автор у цю хвилину відсутній