ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен

Артур Курдіновський
2026.08.22 17:23
Живу давно, неначе під наркозом,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.

Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Ответ Маяковскому 3

Эх, Маяковский , Маяковский. Знал бы ты, брат, как тебя за твои слова вспоминают не злым, тихим словом. Я уже не говорю о Щедрине и даже Лермонтове, который рискнул сказать – Прощай немытая Россия… . Но все таки «…дым отечества нам сладок и приятен»

Как я радуюсь за Россию. Её обширной территории, её неиссякаемым природным ископаемым, полям, лугам, берёзовым рощам, тайге и вечной мерзлоте. Арктическим льдам, озёрам, рекам, а особенно морям, которые омывают и умывают всю Россию и спокон веков являлись движущей силой развития.

А какое разнообразие фауны, ну просто «клондайк» для разного рода зоологов, биологов, ветеринаров и даже президентов, а так же охотников, которые « не зная нег, в отъезжем поле он гарцует».

А почему, охота стала так привлекательна всем представителям мира сего, да просто, « в деревне скучно, грязь, ненастье, да вой волков».
Но я совсем не об этом. Вот глядя на глобус России, на бескрайние её просторы, где, казалось бы, вольно дышится и спокойно живется, ан нет, чувствуешь, что что-то здесь не так.

Вся эта ширь и глубина рек, вся бескрайность тундры, все богатства Сибири и Дальнего Востока почему то не дают того полного, глубокого удовлетворения, которое было, которое царило в прошлой, сссровоской империи.

Ведь и тогда были проблемы. Да, вроде были, но о них не говорили, или говорили, но шепотом… А шо потом? А мы сейчас видим «шо».

Когда прищемишь палец, то болит весь организм. Вот и прищемился палец и не один, когда распался СССР. Фантомные боли гуляли по всем телам всех пост правителей. И все носились с этой болью, как дурень со ступой. И вот нашелся бравый, крутой молодец. И взялся за лечение. (но говорят же ,- заставь дурака Богу молится…)

И пошло поехало…. прорвало… Ведь болячка могла отравить весь организм, по этому её правильно «умные доктора» из КГБ, вывели наружу. А болеутоляющее, наркосодержащее, под названием «крымнаш», некоторое время тоже действовало, снимало боль, но дозы уже не достаточно. Как наркоману, дозу постоянно надо повышать, так и в нашем случае, нужно еще более сильнодействующий препарат типа «донбаснаш», «тавриянаш», «херсоннаш» и так до бесконечности. Хоть все прекрасно знают, чем и как кончают наркоманы. Знают.

Но все уверуют, что вот они то, смогут во время соскочить с иглы. Могут, но – в могилу, а в нашем случае, и очень быстро.

Почему, да это просто, очень, просто. То, что сейчас происходит между братьями – это ВОЙНА. Кто то скажет, да нет, это игрушки, так пальнули пару раз, для острастки…. Не, дорогие братья и сестры, это Война. По тому что если убили двух человек – это бандитизм, 10, 20 человек - это терроризм, а когда каждый день убивают столько же и даже более, и методично, планово, жестоко, когда есть пленные, когда производятся расстрелы, когда разрушаются дома и взрываются мосты, вокзалы, заводы и т.д. …то это –ВОЙНА, со всеми вытекающими отсюда последствиями.

И война, как помним из истории, приходит, почти к каждому в дом. Хотите или не хотите. Звали, не звали. А если молчали, а тем более кричали – Ату его!.. То, сам Бог велел Марсу заявится к вам в дом и забрать свою дань. Так что…

А причина? А причина одна и банальна. Ну не может Россия терпеть и допустить, что рядом кто-то хочет жить, думать, действовать не так как хотят и думают они. Что кто-то, вдруг, сможет из шеренги бега (топтания) на месте, вырваться вперед и станет жить лучше, или хотя бы попытается. А если еще и достигнет задуманного, тогда станет всем ясно, что руководящая и направляющая сила ума руководства, была, мягко сказать, не состоятельна, и путь выбран совсем не в ту степь.
Но это будет потом, обязательно будет. Как бы не пыжились, и не надували щеки гениальные политики от грязи, в итоге ничего не получится. И слепые прозреют и глухие почувствуют.

А пока? А пока пусть народ, с уготованным им сценарием, их правителями, пройдут все положенные им круги…
Но вы можете справедливо заметить, а причем здесь Маяковский. Отвечу, - А вот Маяковский, здесь, точно не причем…
16.07.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:41:37
Переглядів сторінки твору 647
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.460 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.171 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.06.08 19:35
Автор у цю хвилину відсутній