Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
2026.08.31
06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
2026.08.31
06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
2026.08.30
19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
2026.08.30
19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
2026.08.30
18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
2026.08.30
17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
2026.08.30
16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
2026.08.30
16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Костянтин Хмара (1983) /
Проза
Сказ о дружбе или Марийка-внучка-правнучка УПА
Но вот приехала в село (а Марийка жила, конечно же, в селе. Она города то и в глаза не видела, разве только Львов, и тот на картинках. И о Праге тетка рассказывала, она там общественные уборные мыла без выходных и понятно, что только рассказать и могла). Так вот, приехала в село, в котором жила Марийка, девочка из Донбасса. Звали ее назло всем свидомым и щирым украинцам русским именем Настя, как и двоюродную сестру Марийки, потому, что русские и украинцы ведь – один народ, братья и сестры, одна кровь.
Приехала Настя из огромного индустриального Донецка, который своим изнурительным трудом кормил всю Украину в село, где жила Настя, отдохнуть, воздухом подушать чистым, в речках и озерах прозрачных искупаться. Ведь то ли на Прикарпатье, то ли на Закарпатье ничего не делали, не работали, потому и экология осталась чистой и полезной.
Приехала Настя и до того она была девочкой доброй и отзывчивой, верующей и православной, что подружились они с Марийкой-внучкой и правнучкой УПА, крепко-накрепко. Так подружились, что Марийка все думала, как бы устроить, чтоб Настя домой, в Донецк, к родненьким папе с мамой, к бабушке да дедушке, к могилам бабушек да дедушек, которые воювали, не вернулась. Ну, то есть, не то, чтоб Марийка думала что-то плохое сотворить с Настей по примеру дедов и прадедов….ну, в общем вы знаете об их подвигах… Марийка, хотела чтоб Настя осталась с ней на Прикарпатье или Закарпатье.
И тут, к счастью, американцы свергли на Украние законного Президента, который не захотел прогибаться поди их конкурентов - ЭС, которыми американцы управляют, как марионетками, потому, что ЕС диктует свои условия и принуждает, манипулируя ими…. Там у них правит капитал, а не душа. И они устроили в Украине переворот. В общем, начали зомбированные украинцы из Києва, Западной, Центральной, Южной, Северной и Восточной Украины, уничтожать украинцев. Всех, кто Вего лишь защищал свое право жить в Украине жить в России. Война началась. Из родного Насте Донбасса люди начали убегать. И Насте пришлось остаться на Прикарпатье или Закарпатье.
Ура! – подумала Марийка. Хорошо, что война началась, тепер Настя останется со мной и мы всегда будем дружить.
А через некоторое время Марийка уже радовалась по другому поводу.
Ура! – думала Марийка, - хорошо, что Настиных маму и папу убили, теперь она будет со мной жить. Но еще оставались Настины бабки и деды (ну, те, которые воювали). Но и эта проблема вскоре была решена.
Ура! – думала Марийка, - тепер Настя навсегда останеться со мной. Мы будем дружить и играть. Дружить и играть.
Вот оно – детское счастье – дружить да играть. Учитесь, взрослые.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сказ о дружбе или Марийка-внучка-правнучка УПА
Вот оно – детское счастье – дружить да играть. Учитесь, взрослые.
K. Khmara
Жила-была Марийка, девочка из то ли Прикарпатья, то ли Закарпатья, в общем откуда то с Запада, где так хотят все время насолить России. Была она внучкой и правнучкой гордых бендеравцев. А поскольку всем известно, что бендеравцы принесли на русскую землю только горе и отчаяние, то и дружить с Марийкой никто не хотел. Потому, что помнили жители то ли Прикарпаття, то ли Закарпатья, что ее дедушка и прадедушка были в УПА и наверняка принесли много уже упомянутых выше горя и отчаяния. Не было друзей у Марийки. А вы бы дружили с девочкой, у которой руки по локоть в крови? Не у нее, так у ее дедушки и прадедушки.Но вот приехала в село (а Марийка жила, конечно же, в селе. Она города то и в глаза не видела, разве только Львов, и тот на картинках. И о Праге тетка рассказывала, она там общественные уборные мыла без выходных и понятно, что только рассказать и могла). Так вот, приехала в село, в котором жила Марийка, девочка из Донбасса. Звали ее назло всем свидомым и щирым украинцам русским именем Настя, как и двоюродную сестру Марийки, потому, что русские и украинцы ведь – один народ, братья и сестры, одна кровь.
Приехала Настя из огромного индустриального Донецка, который своим изнурительным трудом кормил всю Украину в село, где жила Настя, отдохнуть, воздухом подушать чистым, в речках и озерах прозрачных искупаться. Ведь то ли на Прикарпатье, то ли на Закарпатье ничего не делали, не работали, потому и экология осталась чистой и полезной.
Приехала Настя и до того она была девочкой доброй и отзывчивой, верующей и православной, что подружились они с Марийкой-внучкой и правнучкой УПА, крепко-накрепко. Так подружились, что Марийка все думала, как бы устроить, чтоб Настя домой, в Донецк, к родненьким папе с мамой, к бабушке да дедушке, к могилам бабушек да дедушек, которые воювали, не вернулась. Ну, то есть, не то, чтоб Марийка думала что-то плохое сотворить с Настей по примеру дедов и прадедов….ну, в общем вы знаете об их подвигах… Марийка, хотела чтоб Настя осталась с ней на Прикарпатье или Закарпатье.
И тут, к счастью, американцы свергли на Украние законного Президента, который не захотел прогибаться поди их конкурентов - ЭС, которыми американцы управляют, как марионетками, потому, что ЕС диктует свои условия и принуждает, манипулируя ими…. Там у них правит капитал, а не душа. И они устроили в Украине переворот. В общем, начали зомбированные украинцы из Києва, Западной, Центральной, Южной, Северной и Восточной Украины, уничтожать украинцев. Всех, кто Вего лишь защищал свое право жить в Украине жить в России. Война началась. Из родного Насте Донбасса люди начали убегать. И Насте пришлось остаться на Прикарпатье или Закарпатье.
Ура! – подумала Марийка. Хорошо, что война началась, тепер Настя останется со мной и мы всегда будем дружить.
А через некоторое время Марийка уже радовалась по другому поводу.
Ура! – думала Марийка, - хорошо, что Настиных маму и папу убили, теперь она будет со мной жить. Но еще оставались Настины бабки и деды (ну, те, которые воювали). Но и эта проблема вскоре была решена.
Ура! – думала Марийка, - тепер Настя навсегда останеться со мной. Мы будем дружить и играть. Дружить и играть.
Вот оно – детское счастье – дружить да играть. Учитесь, взрослые.
Вот оно – детское счастье – дружить да играть. Учитесь, взрослые.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
