ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Йдемо вибирати
Йдемо укотре владу вибирати,
йдемо у час осінньої сльоти.
Не дай нам, Боже, опісля казати:
- Хотіли краще, вийшло, як завжди…

Зарано сніг упав на чорні плечі.
Зима торкає землю і людей.
Є форс-мажор і є буденні речі,
що упованням рвуться із грудей.

А що, наш рід – обранець у недолі?
Чому весь вік усе у нас не так?
Чи ми свої людські забули ролі
і граємо в театрі казна-як?

Аби та гречка розуму лишилась.
А тих, що гречкосії – у дурдом!
У міх жадоби не сховаєш шила,
бо там уже перелік із котом.

Так хочеться дороги-магістралі.
Узбіччя не пасує козакам.
Позичити би духу у Грааля
та вдарити безчестя по зубам.

Шануймося, народе, бо ми варті
ні осуду, ні сміху – гордих днів.
Постав сумління у душі на варті
і буде так, як Бог усе хотів.

24.10.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-24 09:20:27
Переглядів сторінки твору 2806
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-24 10:45:38 ]
Хай буде так, як хоче Господь!!!! - згідна з Вами.

фас-мажор - цікавий новотвір: замислює про кінологічне "фас", та про синків-мажорів :)) (Тоді мабуть доречно взяти його в лапки). Чи малося на увазі "форс-мажор" (надзвичайна ситуація)
аби як = абИяк (разом, і наголос на И) - можна замінити синонімом ЧО́РТЗНА-ЯК або ЛЕ́ДА-ЯК щоб і наголос був на місці і рима збереглася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-24 12:05:10 ]
Дякую, Галино Михайлівно. Вас єдину по-батькові кличу, бо маю відчуття школярика, що стоїть перед вчителькою з незробленим домашнім завданням."аби як" виправив, дяка вам, а "фас-мажор", аж самому смішно стало - це трагікомічне продовження моєї невиліковної хвороби: довірятися внутрішній автоматиці, не вчитуватись уважно(бо не можу сказати, що зовсім не перечитую), не осмислювати кожне слово і тим самим спотворювати відомі речі. Мабуть, я цього ніколи не позбудусь, ну хіба що не спішитиму опубліковувати тільки-що написане. Встав зранку - на дворі сніг, а післязавтра вибори. От і написав на злобу дня і, як завжди, з "ляпами". Але якщо ви читали моє кредо на головній сторінці, то сприймете такі казуси із розумінням. Ви як ангел, що відповідає за чистоту мови - поможете, підкажете, порадите. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-24 12:42:48 ]
:))) О, я вже відчуваю, як ноги відриваються від землі, а над головою сяє німб "Михайлівна!" :) Дякую за позитив! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-10-24 18:31:47 ]
Дуже мудрий і актуальний, як ніколи. на сьогодні цей вірш, Олександре! Адже ми, своїми руками, можемо, або врятувати країну, або "доконати" те, що залишилось...
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-25 08:38:01 ]
Дякую, Нінель. Завжди радий вашим коментарям, бо видивляєте сутність віршів. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-24 20:51:47 ]
дієслово таке картопляне: "вибирати". бо "вибір". це так. чому не "обирати"? обранець, обрана - знайоме та рідне.
якось наполегливо проштовхується наголос. і виходить "фа́ворит". от якби після "народ" було тире, а замість "наш" - "не". було, як на мене, трішки легше.
можливо, замість "дороги" підійшов би прикметник "нової".
я розраховую на те, мій допис не скидається на критичний. обмін думками - не більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-25 08:48:46 ]
Дякую, Опанасе, за обмін думками. У мене таке враження, що у вас склалося враження, начебто я не сприймаю критику. Це зовсім не так. Приклад тому - Галина Михайлик. За її конструктивні, тактовні поради-зауваження я щиро вдячний. Але коли в коментарях відчувається якась нотка зверхності, мене це спонукає до адекватної реакції. Є Поети і є Графомани, а між ними - більшість віршувальників, на межі між вдалою поезією і провальними опусами. Але праця їх творча завжди заслуговує поваги; поради, а не скептицизму. Бо хіба можна нехтувати душевними поривами людини, що намагається донести своє бачення світу поетичним словом. Не було би цієї більшості, не було б і Поетів, бо це як піраміда, на вершині якої справжні Митці, а підпирають їх багаточисленна армія ЛП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-25 09:08:54 ]
до графоманів, скоріше за всіх або напередусім, я зарахував би тих авторів, які вже категорично увірували у мало не святу непогрішимість їхніх публікацій.
але краще про себе: я за прикладом інших продовжую роботу над віршем, якщо бачу ймовірні ґанджі. водночас, усвідомлюю, що не всі поділяють такі підходи, і тому намагаюсь якось упередити можливі образи, пояснюючи свої погляди на ті чи інші, звичайно, другорядні речі, бо головною є таки поезія сердець, прагнень тощо. можливо, не завжди треба пояснювати, але тоді виникає помилкове враження про якусь мою авторитарність, чиюсь зверхність (чиюсь - бо я усіляко намагаюсь сторонитися неї).
розпізнати графомана доволі легко. складніше довести йому, що ознаки цього є, якщо не притаманна сама властивість. і ми самі сприяємо - і доволі часто розвитку цього явища. та я не любитель переходів на особистості. жодних прізвищ, жодних перстів, які вказували б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-25 09:02:05 ]
Тепер про ваші зауваження. Як на мене, то вибори і обрання трохи різняться між собою. Ось ви йдете на вибори: із багатьох вибираєте щось одне(людину, партію) і голосуєте "за". Але чи ви його обрали? Не обов'язково, потрібен підсумок виборів, де важливі всі голоси, а не тільки ваш. За часів Союзу дійсно вибори були абсолютним синонімом обрання, бо як вибору такого і не було. Ось чому я написав "вибирати", хоча "обирати" - більш розповсюджений штамп, та й звучить поетичніше(менше приголосних). Далі: Частка "не" міняє смисл на протилежний, тому - ні. Можливо, фаворит потрібно замінити? Подумаю. А що до дороги, то нова магістраль означатиме, що у нас уже були у минулому магістральні дороги. Але хіба так? Стежки-дорожки, тупцювання на місці, і вашим і нашим - ось і маємо сьогодення. Магістралей ще не було, а хочеться. Дякую за коментар.