ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Редьярда Кіплінга
Редьярд Кіплінг Балада про "Болівара"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редьярд Кіплінг Балада про "Болівара"
Сім людей з усього світу знов вернулись в порт.
Пий, гуляй на Реткліф-роуд, нам друзяка й чорт!
Пригости й дівиць вином -- їх не уникай:
Протягнули "Болівара" ми через Біскай!
Вийшли ми із Сандерленда з балками стальними
Й знов вернулись в Сандерленд, бо змістивсь вантаж;
Закріпивши, з Сандерленда вийшли знов ми з ними;
Аж тут буря, холоднеча, вітер входить в раж.
Борт заклепки спльовував, снасть уся -- цурпалки,
Звалене вугілля в купу, а під ним десь -- балки;
Корпус, мов казан дірявий, труби -- пропадай;
Вивели все ж "Болівара, вивели в Біскай!
Маяки нам підморгнули: "Невелика втрата!"
Й попливли ми, хоч вугілля вже малий запас.
Враз удар, що з ніг звалив -- й перебірка зм'ята;
Скель уникли все ж, хоч надто й накренило нас.
Раненою качкою під гудки натужні
Ледь повзли ми -- брязкіт, стукіт, наче в кузні;
Щогла в бризках вся -- щоразу бід нових чекай;
Й так приплентавсь "Болівар" до входу у Біскай!
Нас тріпало і жбурляло в розбурханім морі,
Що за валом вал у буйстві п'яному жене;
Скільки жить ще -- ми горлянки надривали в спорі
І в мольбі німій, що поршня Господь підштовхне.
Душить пил вугільний, руки й ноги мерзнуть,
Й так осточортіло все -- краще б йому щезнуть;
Й правий хто -- розсудить Суд Страшний нехай;
Клянучи все, "Болівара" вивели в Біскай!
Здіймався ніс до неба -- жах й для морського вовка;
Угору, вниз і вбік знов -- й на мить не продихнуть;
Тягнула нас на дно хазяїна страховка
І зорі в смертнім танці нам осявали путь.
Ні присісти, ні лягти -- світ уже немилий;
Тріском, скреготом лякає корпус проржавілий;
Й компас скаче, мов скажений -- йти всліпу звикай;
І ось так на "Боліварі" вийшли ми в Біскай!
Якось бачим раз, на хвиль гребені здійнявшись:
Лайнер мчить назустріч нам весь в вогнях кают;
Й думка в змучених одна: з нами помінявшись,
Хай вони хоча б на мить опинились тут.
Шквал раптово налетів -- й не до них вже стало.
Старий шкіпер закричав: "Румпель відірвало!
Хлопці, швидше, навались, брашпиль закріпляй!"
Без руля, на тросах лиш ми пройшли Біскай!
В'язанка дощок гнилих, скріплених смолою;
Доплелись ми до Більбао тихою ходою;
Вижили й вернулись, хоч на дно йти мали --
Обманувши море, всі шторми здолали.
Сім людей з самого пекла знов вернулись в місто.
Пий, гуляй на Реткліф-роуд, совість у нас чиста!
Й не радіє лиш хазяїн, старий скупердяй,
Що пройшли на "Боліварі" ми через Біскай!
Пий, гуляй на Реткліф-роуд, нам друзяка й чорт!
Пригости й дівиць вином -- їх не уникай:
Протягнули "Болівара" ми через Біскай!
Вийшли ми із Сандерленда з балками стальними
Й знов вернулись в Сандерленд, бо змістивсь вантаж;
Закріпивши, з Сандерленда вийшли знов ми з ними;
Аж тут буря, холоднеча, вітер входить в раж.
Борт заклепки спльовував, снасть уся -- цурпалки,
Звалене вугілля в купу, а під ним десь -- балки;
Корпус, мов казан дірявий, труби -- пропадай;
Вивели все ж "Болівара, вивели в Біскай!
Маяки нам підморгнули: "Невелика втрата!"
Й попливли ми, хоч вугілля вже малий запас.
Враз удар, що з ніг звалив -- й перебірка зм'ята;
Скель уникли все ж, хоч надто й накренило нас.
Раненою качкою під гудки натужні
Ледь повзли ми -- брязкіт, стукіт, наче в кузні;
Щогла в бризках вся -- щоразу бід нових чекай;
Й так приплентавсь "Болівар" до входу у Біскай!
Нас тріпало і жбурляло в розбурханім морі,
Що за валом вал у буйстві п'яному жене;
Скільки жить ще -- ми горлянки надривали в спорі
І в мольбі німій, що поршня Господь підштовхне.
Душить пил вугільний, руки й ноги мерзнуть,
Й так осточортіло все -- краще б йому щезнуть;
Й правий хто -- розсудить Суд Страшний нехай;
Клянучи все, "Болівара" вивели в Біскай!
Здіймався ніс до неба -- жах й для морського вовка;
Угору, вниз і вбік знов -- й на мить не продихнуть;
Тягнула нас на дно хазяїна страховка
І зорі в смертнім танці нам осявали путь.
Ні присісти, ні лягти -- світ уже немилий;
Тріском, скреготом лякає корпус проржавілий;
Й компас скаче, мов скажений -- йти всліпу звикай;
І ось так на "Боліварі" вийшли ми в Біскай!
Якось бачим раз, на хвиль гребені здійнявшись:
Лайнер мчить назустріч нам весь в вогнях кают;
Й думка в змучених одна: з нами помінявшись,
Хай вони хоча б на мить опинились тут.
Шквал раптово налетів -- й не до них вже стало.
Старий шкіпер закричав: "Румпель відірвало!
Хлопці, швидше, навались, брашпиль закріпляй!"
Без руля, на тросах лиш ми пройшли Біскай!
В'язанка дощок гнилих, скріплених смолою;
Доплелись ми до Більбао тихою ходою;
Вижили й вернулись, хоч на дно йти мали --
Обманувши море, всі шторми здолали.
Сім людей з самого пекла знов вернулись в місто.
Пий, гуляй на Реткліф-роуд, совість у нас чиста!
Й не радіє лиш хазяїн, старий скупердяй,
Що пройшли на "Боліварі" ми через Біскай!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0953 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0953 seconds