Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
2026.05.29
06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст
2026.05.29
00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз.
Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних.
У бункері путіну добре, та в землі було б краще.
Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.
2026.05.28
23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ
Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках
2026.05.28
22:31
Не смішно
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
2026.05.28
17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
2026.05.28
16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист
2026.05.28
16:25
Інтро *
(Сем Катлер):
“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у
(Сем Катлер):
“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у
2026.05.28
16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ...
У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд
2026.05.28
15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.
Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.
Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гунько (1952) /
Публіцистика
Дзвони Хемінгуея
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дзвони Хемінгуея
— Моєю удачею стала велика пожежа, — згадував Ернест Хемінгуей про свій перший репортаж.
Молодий журналіст заліз у саме пекло, й іскри пропалили дірки на його новому костюмі. Під час Другої світової разом із друзями він плавав на своїй яхті, вистежуючи німецькі підводні човни.
Ці й багато інших історій-напівлегенд із життя письменника пам’ятаю зі студентських лекцій. Відчайдух, рибалка, мисливець, боксер і матадор, любитель жінок і розваг — це все він. І ми відразу його полюбили: він так різнився від причесаних ”радписів” із правильними біографіями.
1970-ті — хемінгуеївський бум в Україні. Тоді не сперечалися, як правильно українською писати його прізвище: Хемінгуей — за російським взірцем чи Гемінґвей — так, як воно звучить насправді. Добре було, що його давали читати. По його книжки чергу до бібліотеки займали о четвертій ранку. Мій однокурсник Віктор вступив на філфак лише тому, що тут був найменший конкурс. Але на третьому курсі його ”прорвало” — він став ”ковтати” твори Хемінгуея. Особливо його вразила кінцівка роману ”Прощавай, зброє!”, де описано смерть героїні після пологів. Автор редагував цю сторінку 39 разів.
Журнал ”Всесвіт”, яким тоді керував поет Дмитро Павличко, друкував нові переклади Хемінгуея, Камю, Кафки, Марселя... Це був виклик — публікувати твори зарубіжних письменників, іще не видані російською. Хемінгуеївський мотив ”утраченого покоління” був таким близьким для нашої тодішньої інтелігенції.
Його найкращий роман ”По кому подзвін” про події громадянської війни в Іспанії був заборонений у СРСР майже три десятиліття. До цього доклала рук ”Пасіонарія” — голова іспанської компартії Долорес Ібаррурі. Мовляв, автор зобразив республіканців надто жорстокими. А у ЦК КПРС вважали, що він ”показав перевагу буржуазно-демократичної ідеології над комуністичною”. Насправді ж Хемінгуей шукав відповіді на найболючіше питання ХХ століття: чи можна вбивати заради високих ідеалів?
Він був із тих, які хочуть перетворити світ. І пішов із нього добровільно — як раніше з власної волі йшов на війни і вербувався до ФБР, їздив на сафарі до Африки і чотири рази одружувався.
Молодий журналіст заліз у саме пекло, й іскри пропалили дірки на його новому костюмі. Під час Другої світової разом із друзями він плавав на своїй яхті, вистежуючи німецькі підводні човни.
Ці й багато інших історій-напівлегенд із життя письменника пам’ятаю зі студентських лекцій. Відчайдух, рибалка, мисливець, боксер і матадор, любитель жінок і розваг — це все він. І ми відразу його полюбили: він так різнився від причесаних ”радписів” із правильними біографіями.
1970-ті — хемінгуеївський бум в Україні. Тоді не сперечалися, як правильно українською писати його прізвище: Хемінгуей — за російським взірцем чи Гемінґвей — так, як воно звучить насправді. Добре було, що його давали читати. По його книжки чергу до бібліотеки займали о четвертій ранку. Мій однокурсник Віктор вступив на філфак лише тому, що тут був найменший конкурс. Але на третьому курсі його ”прорвало” — він став ”ковтати” твори Хемінгуея. Особливо його вразила кінцівка роману ”Прощавай, зброє!”, де описано смерть героїні після пологів. Автор редагував цю сторінку 39 разів.
Журнал ”Всесвіт”, яким тоді керував поет Дмитро Павличко, друкував нові переклади Хемінгуея, Камю, Кафки, Марселя... Це був виклик — публікувати твори зарубіжних письменників, іще не видані російською. Хемінгуеївський мотив ”утраченого покоління” був таким близьким для нашої тодішньої інтелігенції.
Його найкращий роман ”По кому подзвін” про події громадянської війни в Іспанії був заборонений у СРСР майже три десятиліття. До цього доклала рук ”Пасіонарія” — голова іспанської компартії Долорес Ібаррурі. Мовляв, автор зобразив республіканців надто жорстокими. А у ЦК КПРС вважали, що він ”показав перевагу буржуазно-демократичної ідеології над комуністичною”. Насправді ж Хемінгуей шукав відповіді на найболючіше питання ХХ століття: чи можна вбивати заради високих ідеалів?
Він був із тих, які хочуть перетворити світ. І пішов із нього добровільно — як раніше з власної волі йшов на війни і вербувався до ФБР, їздив на сафарі до Африки і чотири рази одружувався.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
