Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
2026.07.14
03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно.
На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер
2026.07.13
19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного.
Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло.
Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.
2026.07.13
17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
2026.07.13
15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
2026.07.13
14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
2026.07.13
14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
2026.07.13
14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
2026.07.13
13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
2026.07.13
11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
2026.07.13
10:45
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА
Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке
2026.07.13
09:31
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.
А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.
А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно
2026.07.13
06:49
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...
2026.07.12
21:59
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.
Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.
Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа
2026.07.12
19:49
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,
Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,
Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні
2026.07.12
15:11
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гунько (1952) /
Публіцистика
Дзвони Хемінгуея
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дзвони Хемінгуея
— Моєю удачею стала велика пожежа, — згадував Ернест Хемінгуей про свій перший репортаж.
Молодий журналіст заліз у саме пекло, й іскри пропалили дірки на його новому костюмі. Під час Другої світової разом із друзями він плавав на своїй яхті, вистежуючи німецькі підводні човни.
Ці й багато інших історій-напівлегенд із життя письменника пам’ятаю зі студентських лекцій. Відчайдух, рибалка, мисливець, боксер і матадор, любитель жінок і розваг — це все він. І ми відразу його полюбили: він так різнився від причесаних ”радписів” із правильними біографіями.
1970-ті — хемінгуеївський бум в Україні. Тоді не сперечалися, як правильно українською писати його прізвище: Хемінгуей — за російським взірцем чи Гемінґвей — так, як воно звучить насправді. Добре було, що його давали читати. По його книжки чергу до бібліотеки займали о четвертій ранку. Мій однокурсник Віктор вступив на філфак лише тому, що тут був найменший конкурс. Але на третьому курсі його ”прорвало” — він став ”ковтати” твори Хемінгуея. Особливо його вразила кінцівка роману ”Прощавай, зброє!”, де описано смерть героїні після пологів. Автор редагував цю сторінку 39 разів.
Журнал ”Всесвіт”, яким тоді керував поет Дмитро Павличко, друкував нові переклади Хемінгуея, Камю, Кафки, Марселя... Це був виклик — публікувати твори зарубіжних письменників, іще не видані російською. Хемінгуеївський мотив ”утраченого покоління” був таким близьким для нашої тодішньої інтелігенції.
Його найкращий роман ”По кому подзвін” про події громадянської війни в Іспанії був заборонений у СРСР майже три десятиліття. До цього доклала рук ”Пасіонарія” — голова іспанської компартії Долорес Ібаррурі. Мовляв, автор зобразив республіканців надто жорстокими. А у ЦК КПРС вважали, що він ”показав перевагу буржуазно-демократичної ідеології над комуністичною”. Насправді ж Хемінгуей шукав відповіді на найболючіше питання ХХ століття: чи можна вбивати заради високих ідеалів?
Він був із тих, які хочуть перетворити світ. І пішов із нього добровільно — як раніше з власної волі йшов на війни і вербувався до ФБР, їздив на сафарі до Африки і чотири рази одружувався.
Молодий журналіст заліз у саме пекло, й іскри пропалили дірки на його новому костюмі. Під час Другої світової разом із друзями він плавав на своїй яхті, вистежуючи німецькі підводні човни.
Ці й багато інших історій-напівлегенд із життя письменника пам’ятаю зі студентських лекцій. Відчайдух, рибалка, мисливець, боксер і матадор, любитель жінок і розваг — це все він. І ми відразу його полюбили: він так різнився від причесаних ”радписів” із правильними біографіями.
1970-ті — хемінгуеївський бум в Україні. Тоді не сперечалися, як правильно українською писати його прізвище: Хемінгуей — за російським взірцем чи Гемінґвей — так, як воно звучить насправді. Добре було, що його давали читати. По його книжки чергу до бібліотеки займали о четвертій ранку. Мій однокурсник Віктор вступив на філфак лише тому, що тут був найменший конкурс. Але на третьому курсі його ”прорвало” — він став ”ковтати” твори Хемінгуея. Особливо його вразила кінцівка роману ”Прощавай, зброє!”, де описано смерть героїні після пологів. Автор редагував цю сторінку 39 разів.
Журнал ”Всесвіт”, яким тоді керував поет Дмитро Павличко, друкував нові переклади Хемінгуея, Камю, Кафки, Марселя... Це був виклик — публікувати твори зарубіжних письменників, іще не видані російською. Хемінгуеївський мотив ”утраченого покоління” був таким близьким для нашої тодішньої інтелігенції.
Його найкращий роман ”По кому подзвін” про події громадянської війни в Іспанії був заборонений у СРСР майже три десятиліття. До цього доклала рук ”Пасіонарія” — голова іспанської компартії Долорес Ібаррурі. Мовляв, автор зобразив республіканців надто жорстокими. А у ЦК КПРС вважали, що він ”показав перевагу буржуазно-демократичної ідеології над комуністичною”. Насправді ж Хемінгуей шукав відповіді на найболючіше питання ХХ століття: чи можна вбивати заради високих ідеалів?
Він був із тих, які хочуть перетворити світ. І пішов із нього добровільно — як раніше з власної волі йшов на війни і вербувався до ФБР, їздив на сафарі до Африки і чотири рази одружувався.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
