Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.13
22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.
Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.
Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
2026.01.13
22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…
2026.01.13
21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.
На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.
На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту
2026.01.13
20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
2026.01.13
20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити.
Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили.
Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає
2026.01.13
16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
2026.01.13
16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер
2026.01.13
12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
2026.01.13
10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
2026.01.12
22:25
Із Леоніда Сергєєва
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
2026.01.12
20:10
І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гунько (1952) /
Публіцистика
Дзвони Хемінгуея
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дзвони Хемінгуея
— Моєю удачею стала велика пожежа, — згадував Ернест Хемінгуей про свій перший репортаж.
Молодий журналіст заліз у саме пекло, й іскри пропалили дірки на його новому костюмі. Під час Другої світової разом із друзями він плавав на своїй яхті, вистежуючи німецькі підводні човни.
Ці й багато інших історій-напівлегенд із життя письменника пам’ятаю зі студентських лекцій. Відчайдух, рибалка, мисливець, боксер і матадор, любитель жінок і розваг — це все він. І ми відразу його полюбили: він так різнився від причесаних ”радписів” із правильними біографіями.
1970-ті — хемінгуеївський бум в Україні. Тоді не сперечалися, як правильно українською писати його прізвище: Хемінгуей — за російським взірцем чи Гемінґвей — так, як воно звучить насправді. Добре було, що його давали читати. По його книжки чергу до бібліотеки займали о четвертій ранку. Мій однокурсник Віктор вступив на філфак лише тому, що тут був найменший конкурс. Але на третьому курсі його ”прорвало” — він став ”ковтати” твори Хемінгуея. Особливо його вразила кінцівка роману ”Прощавай, зброє!”, де описано смерть героїні після пологів. Автор редагував цю сторінку 39 разів.
Журнал ”Всесвіт”, яким тоді керував поет Дмитро Павличко, друкував нові переклади Хемінгуея, Камю, Кафки, Марселя... Це був виклик — публікувати твори зарубіжних письменників, іще не видані російською. Хемінгуеївський мотив ”утраченого покоління” був таким близьким для нашої тодішньої інтелігенції.
Його найкращий роман ”По кому подзвін” про події громадянської війни в Іспанії був заборонений у СРСР майже три десятиліття. До цього доклала рук ”Пасіонарія” — голова іспанської компартії Долорес Ібаррурі. Мовляв, автор зобразив республіканців надто жорстокими. А у ЦК КПРС вважали, що він ”показав перевагу буржуазно-демократичної ідеології над комуністичною”. Насправді ж Хемінгуей шукав відповіді на найболючіше питання ХХ століття: чи можна вбивати заради високих ідеалів?
Він був із тих, які хочуть перетворити світ. І пішов із нього добровільно — як раніше з власної волі йшов на війни і вербувався до ФБР, їздив на сафарі до Африки і чотири рази одружувався.
Молодий журналіст заліз у саме пекло, й іскри пропалили дірки на його новому костюмі. Під час Другої світової разом із друзями він плавав на своїй яхті, вистежуючи німецькі підводні човни.
Ці й багато інших історій-напівлегенд із життя письменника пам’ятаю зі студентських лекцій. Відчайдух, рибалка, мисливець, боксер і матадор, любитель жінок і розваг — це все він. І ми відразу його полюбили: він так різнився від причесаних ”радписів” із правильними біографіями.
1970-ті — хемінгуеївський бум в Україні. Тоді не сперечалися, як правильно українською писати його прізвище: Хемінгуей — за російським взірцем чи Гемінґвей — так, як воно звучить насправді. Добре було, що його давали читати. По його книжки чергу до бібліотеки займали о четвертій ранку. Мій однокурсник Віктор вступив на філфак лише тому, що тут був найменший конкурс. Але на третьому курсі його ”прорвало” — він став ”ковтати” твори Хемінгуея. Особливо його вразила кінцівка роману ”Прощавай, зброє!”, де описано смерть героїні після пологів. Автор редагував цю сторінку 39 разів.
Журнал ”Всесвіт”, яким тоді керував поет Дмитро Павличко, друкував нові переклади Хемінгуея, Камю, Кафки, Марселя... Це був виклик — публікувати твори зарубіжних письменників, іще не видані російською. Хемінгуеївський мотив ”утраченого покоління” був таким близьким для нашої тодішньої інтелігенції.
Його найкращий роман ”По кому подзвін” про події громадянської війни в Іспанії був заборонений у СРСР майже три десятиліття. До цього доклала рук ”Пасіонарія” — голова іспанської компартії Долорес Ібаррурі. Мовляв, автор зобразив республіканців надто жорстокими. А у ЦК КПРС вважали, що він ”показав перевагу буржуазно-демократичної ідеології над комуністичною”. Насправді ж Хемінгуей шукав відповіді на найболючіше питання ХХ століття: чи можна вбивати заради високих ідеалів?
Він був із тих, які хочуть перетворити світ. І пішов із нього добровільно — як раніше з власної волі йшов на війни і вербувався до ФБР, їздив на сафарі до Африки і чотири рази одружувався.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
