ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Майдан триває

 Пробач, Устиме

Він казав батьку, що блакитна кевларова каска – його оберіг…

Образ твору Кевларова каска –
Була Божа б ласка
Або хоч запаска
Життя.
Він був миротворець,
Стріляли потвори.
Це вже позавчора.
Гаття!
А батьку – могила.
А неньці – несила…
А синові – крила!
Лети!
Лети над Майданом –
Над бідним і паном.
Вкраїни не стане.
Кати.
За що ти, Устиме?
Упав, як хустина
Із терпкої спини
Душі.
Бо знову ж – неправда.
Свої – гірш від зайди.
Устимчику, гайда!
Верши!
Кевларово-ніжна
Блакить – не безгрішна.
А рана – невтішна.
Ти вмер.
Загинув. Чи треба?
Під каскою з неба –
Це вибір чи жереб
Тепер?
А все – як раніше,
А може, і гірше.
Всього, що напишеш, –
Поплач.
Ой хлопчику, втрата –
Велика й не варта.
Все знову – на карту.
Пробач!

грудень 2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-24 11:51:00
Переглядів сторінки твору 4440
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Балади
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 18:00:14 ]
Легше за все, зачепившись за ямб, хорей, анапест, дактиль, амфібрахій etc, напрацьовувати собі стопу за стопою, стопу до стопи, строфу за строфою, строфу до строфи, набираючи вірш.
Це майже те ж саме, що намастивши фарб на палітру, малювати-фарбувати глечики або кубічні фігури.
А от створити щось змістовне, художнє - це вже справа майстра.
Вам, нмсдд, вдається.
Щоправда, "небо-треба".
Та за нею йде "жереб". Летюча трійка -
Як і сам вірш попри його траурне обрамлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-04 18:08:51 ]
Дякую за спостереження й аналіз. Порядьте, прошу, українських авторів - універсальних щодо вжитку різних розмірів. Можливо, знаєте, корисну в цьому плані монографію. Я й досі перебуваю під впливом російської поезії - ази підсвідомо бралися звідтіля, а потім ще й спеціальність - російська література. У нашій же літературі є фундаментальна праця щодо теорії вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 19:39:53 ]
Порадити конкретних авторів - це, на мою скромну думку дилетанта, когось з інших випадково обійти увагою. Може, краще цікавитись місцевими - тими, які не пишуть день за днем про одне і те ж, одним і тим же розміром, найпоширенішим за всі - наприклад, чотиристопним ямбом.
На авторських сторінкахмісцевих авторів можна побачити перші 2 рядки кожного з віршів. Завдяки цим цьому можна легко зорієнтуватись, який розмір, а потім - і форма.
Когось з них не зустрінете сьогодні, то він може завітати з віршем завтра, за місяць або ніколи.
Вчора згадували про Івана Низового. Він не з нами, а його творчий доробок тут.
Порадити Вам Т.Г.Шевченка або плеяду членів НСПУ - це буде надто просто.
Тут за місяць можна кого лише і з чим лише не побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:47:37 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:52:02 ]
Щодо місцевих, дійсно, часом робиш коштовні відкриття. У нас на Малинщині є поети, котрі себе поетами ще бояться називати, а пишуть!!!! Дух забиває. Мене важко здивувати - я балувана галя, а вони дивують. Шкода, що тут вони відсутні. Треба їх чемно засіяти тутечки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-04 18:17:13 ]
Хтось упав, а я спіткнувся ось тут:
Упав, як хустина
Із терпкОї спини
Душі.
"Спина душі" = для мене вульгарно звучить...
А загалом -- вірш гарний! А загалом-2 -- Ви, Ірино, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:52:26 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-05 18:38:02 ]
Не вважаю за небхідне вносити зміни щодо римування "небо-треба"... Так, нового тут нічого немає, але нічого й страшного... Наважусь сказати, що таке римування є у кожного знаного українського поета. То чому пані Ірині не можна? Див.:

«А й правда, крилатим ґрунту не треба.//Землі немає, то буде небо.» (Ліна Костенко)


«У чужих дзеркалах відбивається наше небо. //Той, кому трохи важче, співає думу. //Той, кому більше, ніж іншим треба..»(Ігор Павлюк)

«Два місяці в чаї – лимон і з неба...//Десь гойдалка плаче – з дитинства ще.//Пісні ковточок.

І більш не треба.»(Ігор Павлюк).
«Минулося. І вже не треба. //Воно минуло, не болить. //Над білим полем біле небо…» (Микола Вінграновський).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:46:58 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:55:50 ]
Люблю і Павлюка, і Костенко. Дякую за адвокатуру моєї примітивної рими. Іноді такі спрощені пари влітають у вірш не через лексичну обмеженість автора, а через зайнятість творчим польотом - не бачиш і все тут. Дякую за розгорнутий лист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 19:51:55 ]
Ірино, у даному випадку - я не адвокат...За адвокатуру мені треба платити! Я просто сказав(написав) те, що вважав необхідно зробити... Особисто я не дуже переймаюся, якщо десь пролітають такі рими...Якщо є внутрішня наповненість вірша, не затерті образи, то й подібні нейтральні рими - не заважатимуть.