ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
Сяйлива миля (The Rolling Stones)
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
* 114 *
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Нам все ніколи, ніколи...
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
* * *
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
6. Переспіви. К.Ч Я-і-Бог
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Святиня
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
* * *
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Натуралістичні думки - 4
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Майдан триває

 Пробач, Устиме

Він казав батьку, що блакитна кевларова каска – його оберіг…

Образ твору Кевларова каска –
Була Божа б ласка
Або хоч запаска
Життя.
Він був миротворець,
Стріляли потвори.
Це вже позавчора.
Гаття!
А батьку – могила.
А неньці – несила…
А синові – крила!
Лети!
Лети над Майданом –
Над бідним і паном.
Вкраїни не стане.
Кати.
За що ти, Устиме?
Упав, як хустина
Із терпкої спини
Душі.
Бо знову ж – неправда.
Свої – гірш від зайди.
Устимчику, гайда!
Верши!
Кевларово-ніжна
Блакить – не безгрішна.
А рана – невтішна.
Ти вмер.
Загинув. Чи треба?
Під каскою з неба –
Це вибір чи жереб
Тепер?
А все – як раніше,
А може, і гірше.
Всього, що напишеш, –
Поплач.
Ой хлопчику, втрата –
Велика й не варта.
Все знову – на карту.
Пробач!

грудень 2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-24 11:51:00
Переглядів сторінки твору 4569
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Балади
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 18:00:14 ]
Легше за все, зачепившись за ямб, хорей, анапест, дактиль, амфібрахій etc, напрацьовувати собі стопу за стопою, стопу до стопи, строфу за строфою, строфу до строфи, набираючи вірш.
Це майже те ж саме, що намастивши фарб на палітру, малювати-фарбувати глечики або кубічні фігури.
А от створити щось змістовне, художнє - це вже справа майстра.
Вам, нмсдд, вдається.
Щоправда, "небо-треба".
Та за нею йде "жереб". Летюча трійка -
Як і сам вірш попри його траурне обрамлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-04 18:08:51 ]
Дякую за спостереження й аналіз. Порядьте, прошу, українських авторів - універсальних щодо вжитку різних розмірів. Можливо, знаєте, корисну в цьому плані монографію. Я й досі перебуваю під впливом російської поезії - ази підсвідомо бралися звідтіля, а потім ще й спеціальність - російська література. У нашій же літературі є фундаментальна праця щодо теорії вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 19:39:53 ]
Порадити конкретних авторів - це, на мою скромну думку дилетанта, когось з інших випадково обійти увагою. Може, краще цікавитись місцевими - тими, які не пишуть день за днем про одне і те ж, одним і тим же розміром, найпоширенішим за всі - наприклад, чотиристопним ямбом.
На авторських сторінкахмісцевих авторів можна побачити перші 2 рядки кожного з віршів. Завдяки цим цьому можна легко зорієнтуватись, який розмір, а потім - і форма.
Когось з них не зустрінете сьогодні, то він може завітати з віршем завтра, за місяць або ніколи.
Вчора згадували про Івана Низового. Він не з нами, а його творчий доробок тут.
Порадити Вам Т.Г.Шевченка або плеяду членів НСПУ - це буде надто просто.
Тут за місяць можна кого лише і з чим лише не побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:47:37 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:52:02 ]
Щодо місцевих, дійсно, часом робиш коштовні відкриття. У нас на Малинщині є поети, котрі себе поетами ще бояться називати, а пишуть!!!! Дух забиває. Мене важко здивувати - я балувана галя, а вони дивують. Шкода, що тут вони відсутні. Треба їх чемно засіяти тутечки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-04 18:17:13 ]
Хтось упав, а я спіткнувся ось тут:
Упав, як хустина
Із терпкОї спини
Душі.
"Спина душі" = для мене вульгарно звучить...
А загалом -- вірш гарний! А загалом-2 -- Ви, Ірино, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:52:26 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-05 18:38:02 ]
Не вважаю за небхідне вносити зміни щодо римування "небо-треба"... Так, нового тут нічого немає, але нічого й страшного... Наважусь сказати, що таке римування є у кожного знаного українського поета. То чому пані Ірині не можна? Див.:

«А й правда, крилатим ґрунту не треба.//Землі немає, то буде небо.» (Ліна Костенко)


«У чужих дзеркалах відбивається наше небо. //Той, кому трохи важче, співає думу. //Той, кому більше, ніж іншим треба..»(Ігор Павлюк)

«Два місяці в чаї – лимон і з неба...//Десь гойдалка плаче – з дитинства ще.//Пісні ковточок.

І більш не треба.»(Ігор Павлюк).
«Минулося. І вже не треба. //Воно минуло, не болить. //Над білим полем біле небо…» (Микола Вінграновський).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:46:58 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:55:50 ]
Люблю і Павлюка, і Костенко. Дякую за адвокатуру моєї примітивної рими. Іноді такі спрощені пари влітають у вірш не через лексичну обмеженість автора, а через зайнятість творчим польотом - не бачиш і все тут. Дякую за розгорнутий лист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 19:51:55 ]
Ірино, у даному випадку - я не адвокат...За адвокатуру мені треба платити! Я просто сказав(написав) те, що вважав необхідно зробити... Особисто я не дуже переймаюся, якщо десь пролітають такі рими...Якщо є внутрішня наповненість вірша, не затерті образи, то й подібні нейтральні рими - не заважатимуть.