Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Вірші
Притчі царя Шломо (Соломона) - продовження
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притчі царя Шломо (Соломона) - продовження
*Підступний свідок глузує з суду, і вуста нечестивих ковтають неправду.
19:28
*Честь для людини – втриматись од сварки, а кожен дурень - нестриманий..
20:3-4
*Різні гирі, різна міра – і те, й друге бридкі Господу.
20:10-11
*Приємний хліб, добутий неправдою, та потім рот наповнюється галькою.
20:17-18
*Краще тулитись в кутку даху, аніж мешкати зі сварливою жінкою в одному домі.
21:9-10
*Той, що затикає вухо на крик убогого, кликатиме, та його також не почують.
21:13-14
*Краще сидіти в пустельнім краї, ніж зі сварливою й сердитою жінкою.
21:19-20
*Жадоба вб’є ледаря, бо руки його відмовляються од праці.
21:25-26
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Настав дитину на її шлях, і вона не зверне з нього й на старості.
22:6
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Слухайся батька свого: він породив тебе,- і не зневажай матір твою, коли вона постаріє.
23:22-23
*Не будь брехливим свідком на ближнього свого і не обдурюй вустами своїми.
24:28-29
*Трохи поспати, трохи подрімати, трохи скласти руки, полежати,- і прийде, як подорожній, бідність твоя і нужда твоя, як чоловік зі зброєю.
24:33-34
*Не вступай у спірку поспіхом, бо що зробиш потім, коли присоромить тебе суперник твій.
25:8-9
*Багато галасу намарне – людина, що пишається даром, якого не має.
25:14
*Немов зламаний зуб і кульгава нога – надія на зрадника в лихоліття.
25:19
*Як сніг улітку і як дощ під час жнив, так не личить дурневі честь.
26:1-2
*Підтинає собі ноги, п’є досаду, хто дає дурневі словесне доручення.
26:6
*Не вихваляйся завтрашнім днем, бо не знаєш, що він породить.
27:1
*Нехай інший тебе похвалить, а не вуста твої, сторонній, а не рот твій.
27:2
*Ліпше відвертий докір, ніж потайна приязнь.
27:5
*Образа друга миліша, ніж поцілунок ненависника.
27:6
*Коли країна в злочинах, багато в ній володарів, а за чоловіка розумного й тямущого вона витримає всі випробування часом.
28:2
19:28
*Честь для людини – втриматись од сварки, а кожен дурень - нестриманий..
20:3-4
*Різні гирі, різна міра – і те, й друге бридкі Господу.
20:10-11
*Приємний хліб, добутий неправдою, та потім рот наповнюється галькою.
20:17-18
*Краще тулитись в кутку даху, аніж мешкати зі сварливою жінкою в одному домі.
21:9-10
*Той, що затикає вухо на крик убогого, кликатиме, та його також не почують.
21:13-14
*Краще сидіти в пустельнім краї, ніж зі сварливою й сердитою жінкою.
21:19-20
*Жадоба вб’є ледаря, бо руки його відмовляються од праці.
21:25-26
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Настав дитину на її шлях, і вона не зверне з нього й на старості.
22:6
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Слухайся батька свого: він породив тебе,- і не зневажай матір твою, коли вона постаріє.
23:22-23
*Не будь брехливим свідком на ближнього свого і не обдурюй вустами своїми.
24:28-29
*Трохи поспати, трохи подрімати, трохи скласти руки, полежати,- і прийде, як подорожній, бідність твоя і нужда твоя, як чоловік зі зброєю.
24:33-34
*Не вступай у спірку поспіхом, бо що зробиш потім, коли присоромить тебе суперник твій.
25:8-9
*Багато галасу намарне – людина, що пишається даром, якого не має.
25:14
*Немов зламаний зуб і кульгава нога – надія на зрадника в лихоліття.
25:19
*Як сніг улітку і як дощ під час жнив, так не личить дурневі честь.
26:1-2
*Підтинає собі ноги, п’є досаду, хто дає дурневі словесне доручення.
26:6
*Не вихваляйся завтрашнім днем, бо не знаєш, що він породить.
27:1
*Нехай інший тебе похвалить, а не вуста твої, сторонній, а не рот твій.
27:2
*Ліпше відвертий докір, ніж потайна приязнь.
27:5
*Образа друга миліша, ніж поцілунок ненависника.
27:6
*Коли країна в злочинах, багато в ній володарів, а за чоловіка розумного й тямущого вона витримає всі випробування часом.
28:2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
