ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Диску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Диску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Вірші
Притчі царя Шломо (Соломона) - продовження
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притчі царя Шломо (Соломона) - продовження
*Підступний свідок глузує з суду, і вуста нечестивих ковтають неправду.
19:28
*Честь для людини – втриматись од сварки, а кожен дурень - нестриманий..
20:3-4
*Різні гирі, різна міра – і те, й друге бридкі Господу.
20:10-11
*Приємний хліб, добутий неправдою, та потім рот наповнюється галькою.
20:17-18
*Краще тулитись в кутку даху, аніж мешкати зі сварливою жінкою в одному домі.
21:9-10
*Той, що затикає вухо на крик убогого, кликатиме, та його також не почують.
21:13-14
*Краще сидіти в пустельнім краї, ніж зі сварливою й сердитою жінкою.
21:19-20
*Жадоба вб’є ледаря, бо руки його відмовляються од праці.
21:25-26
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Настав дитину на її шлях, і вона не зверне з нього й на старості.
22:6
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Слухайся батька свого: він породив тебе,- і не зневажай матір твою, коли вона постаріє.
23:22-23
*Не будь брехливим свідком на ближнього свого і не обдурюй вустами своїми.
24:28-29
*Трохи поспати, трохи подрімати, трохи скласти руки, полежати,- і прийде, як подорожній, бідність твоя і нужда твоя, як чоловік зі зброєю.
24:33-34
*Не вступай у спірку поспіхом, бо що зробиш потім, коли присоромить тебе суперник твій.
25:8-9
*Багато галасу намарне – людина, що пишається даром, якого не має.
25:14
*Немов зламаний зуб і кульгава нога – надія на зрадника в лихоліття.
25:19
*Як сніг улітку і як дощ під час жнив, так не личить дурневі честь.
26:1-2
*Підтинає собі ноги, п’є досаду, хто дає дурневі словесне доручення.
26:6
*Не вихваляйся завтрашнім днем, бо не знаєш, що він породить.
27:1
*Нехай інший тебе похвалить, а не вуста твої, сторонній, а не рот твій.
27:2
*Ліпше відвертий докір, ніж потайна приязнь.
27:5
*Образа друга миліша, ніж поцілунок ненависника.
27:6
*Коли країна в злочинах, багато в ній володарів, а за чоловіка розумного й тямущого вона витримає всі випробування часом.
28:2
19:28
*Честь для людини – втриматись од сварки, а кожен дурень - нестриманий..
20:3-4
*Різні гирі, різна міра – і те, й друге бридкі Господу.
20:10-11
*Приємний хліб, добутий неправдою, та потім рот наповнюється галькою.
20:17-18
*Краще тулитись в кутку даху, аніж мешкати зі сварливою жінкою в одному домі.
21:9-10
*Той, що затикає вухо на крик убогого, кликатиме, та його також не почують.
21:13-14
*Краще сидіти в пустельнім краї, ніж зі сварливою й сердитою жінкою.
21:19-20
*Жадоба вб’є ледаря, бо руки його відмовляються од праці.
21:25-26
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Настав дитину на її шлях, і вона не зверне з нього й на старості.
22:6
*Гарне ім’я краще од великого багатства, гарний норов кращий, ніж срібло й золото.
22:1-2
*Слухайся батька свого: він породив тебе,- і не зневажай матір твою, коли вона постаріє.
23:22-23
*Не будь брехливим свідком на ближнього свого і не обдурюй вустами своїми.
24:28-29
*Трохи поспати, трохи подрімати, трохи скласти руки, полежати,- і прийде, як подорожній, бідність твоя і нужда твоя, як чоловік зі зброєю.
24:33-34
*Не вступай у спірку поспіхом, бо що зробиш потім, коли присоромить тебе суперник твій.
25:8-9
*Багато галасу намарне – людина, що пишається даром, якого не має.
25:14
*Немов зламаний зуб і кульгава нога – надія на зрадника в лихоліття.
25:19
*Як сніг улітку і як дощ під час жнив, так не личить дурневі честь.
26:1-2
*Підтинає собі ноги, п’є досаду, хто дає дурневі словесне доручення.
26:6
*Не вихваляйся завтрашнім днем, бо не знаєш, що він породить.
27:1
*Нехай інший тебе похвалить, а не вуста твої, сторонній, а не рот твій.
27:2
*Ліпше відвертий докір, ніж потайна приязнь.
27:5
*Образа друга миліша, ніж поцілунок ненависника.
27:6
*Коли країна в злочинах, багато в ній володарів, а за чоловіка розумного й тямущого вона витримає всі випробування часом.
28:2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію