
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2024.05.20
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Поеми
Пані Ірена
1
Наївний був біблійний фараон.
Новітній навіть у гадці не мав єврейських сповитух.
Не йшлося в Гітлера про породілля.
Без домішок арійська раса мала буть віднині.
А починати слід (і негайно ж) із семітських зайд,
Що німцями вважали себе більше, аніж самі німці…
Богобоязливі, ретельно виконують вони
Настанову Всевишнього свого:
«Плодіться й множтесь!»
Європу всю собою занапастило іродове плем’я.
Ні, не сповитухам слід довірить те,
Що не вдалося фараону недолугому.
Голодом, хворобами, газом ядучим
Щонайскоріш породу цю плодючу
Всю як один звести зо світу треба.
2
Пан Станіслав не лишав доньці багатства.
Задарма лікував бідноту.
Байдуже – католик чи юдей...
Перед хворобою тіло людське однаково безсиле.
Дар Божий потребує допомоги.
І пан Станіслав надавав її навіть тоді,
Коли колеги відмовлялись, боячись,
Що самі заразяться.
Знав, що йде на ризик, але не зміг
Піти супроти того, чого тримавсь упродовж життя:
«Як бачиш, що хтось тоне, кидайся на поміч,
Навіть, коли й плавати не вмієш»,-
То були слова напутні доньці.
3
Про гетто Ірена дізналася
Тільки-но воно з’явилось у Варшаві.
Навмисне сідала в «гетто лавкове»,
Призначене для студентів-юдеїв.
Хоч і приниженням було це, а все ж дрібниця
Перед тим, з чим стрілась у Варшавськім гетто:
Усіх юдеїв міста німці зігнали в неймовірну тісняву.
Батьківський заповіт привів її в «Жеготу» .
4
Найбільше пацієнтів батько мав серед євреїв.
Отож, коли помер, сам заразившись тифом,
Вони оплачували навчання Ірени в університеті.
Не дивно, що війна покликала студентку віддати борг.
Дорослим по змозі, а дітям - як обов’язок щоденний.
Посада в управлінні охорони здоров’я сприяла цьому.
До яких тільки хитрощів не вдавалася Ірена
З товаришами по «Жеготі»: немовлятам давали снотворне,
Вкладали в коробки із дірочками, щоб не задихнулись,
І вивозили в машинах. А якщо котресь не дай Бог заплаче,
То навчили собаку гавкати в кабіні водія, як виїжджали з гетто.
Старших - виводили підвалами чи й стічними люками...
Ірена записувала ім’я й прізвище кожної дитини,
Папірці вкладала в пляшку й закопувала в саду подруги.
Дві з половиною тисячі дітей врятовано було
Й повернено батькам, що бозна як уціліли,
А сиріт переправляли в Палестину.
Хтось видав есесівцям мужню дівчину
І, якби не охочі до грошей охоронці, котрі доповіли,
Що розстріл виконано належним чином,
Бути б їй серед замордованих євреїв та їх рятівників.
P.S.
В Єрусалимі, в Ядвашемі,тягнеться до сонця деревце,
Посаджене на честь Праведника Миру Ірени Сендлер.
-------------------------------------------------------
Ірена Сендлер (1910-2008). В 2007 році висунута Польщею на Нобелівську Премію Миру.
«Жегота» - польська кодова назва підпільної Ради допомоги євреям. Заснована в грудні 1942 р. й проіснувала до січня 1945р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пані Ірена
«І звернувся цар єгипетський до єврейських сповитух,-
ім’я одної Шіфра, а імя другої – Пуа,
і сказав він: «Як будете приймати пологи в єврейок,
то не спускайте очей з пологового крісла:
коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка,- то нехай живе».
Але сповитухи боялися Всесильного і не робили те,
що казав їм єгипетський цар».
Книга Вихід, 1:15-17
1
Наївний був біблійний фараон.
Новітній навіть у гадці не мав єврейських сповитух.
Не йшлося в Гітлера про породілля.
Без домішок арійська раса мала буть віднині.
А починати слід (і негайно ж) із семітських зайд,
Що німцями вважали себе більше, аніж самі німці…
Богобоязливі, ретельно виконують вони
Настанову Всевишнього свого:
«Плодіться й множтесь!»
Європу всю собою занапастило іродове плем’я.
Ні, не сповитухам слід довірить те,
Що не вдалося фараону недолугому.
Голодом, хворобами, газом ядучим
Щонайскоріш породу цю плодючу
Всю як один звести зо світу треба.
2
Пан Станіслав не лишав доньці багатства.
Задарма лікував бідноту.
Байдуже – католик чи юдей...
Перед хворобою тіло людське однаково безсиле.
Дар Божий потребує допомоги.
І пан Станіслав надавав її навіть тоді,
Коли колеги відмовлялись, боячись,
Що самі заразяться.
Знав, що йде на ризик, але не зміг
Піти супроти того, чого тримавсь упродовж життя:
«Як бачиш, що хтось тоне, кидайся на поміч,
Навіть, коли й плавати не вмієш»,-
То були слова напутні доньці.
3
Про гетто Ірена дізналася
Тільки-но воно з’явилось у Варшаві.
Навмисне сідала в «гетто лавкове»,
Призначене для студентів-юдеїв.
Хоч і приниженням було це, а все ж дрібниця
Перед тим, з чим стрілась у Варшавськім гетто:
Усіх юдеїв міста німці зігнали в неймовірну тісняву.
Батьківський заповіт привів її в «Жеготу» .
4
Найбільше пацієнтів батько мав серед євреїв.
Отож, коли помер, сам заразившись тифом,
Вони оплачували навчання Ірени в університеті.
Не дивно, що війна покликала студентку віддати борг.
Дорослим по змозі, а дітям - як обов’язок щоденний.
Посада в управлінні охорони здоров’я сприяла цьому.
До яких тільки хитрощів не вдавалася Ірена
З товаришами по «Жеготі»: немовлятам давали снотворне,
Вкладали в коробки із дірочками, щоб не задихнулись,
І вивозили в машинах. А якщо котресь не дай Бог заплаче,
То навчили собаку гавкати в кабіні водія, як виїжджали з гетто.
Старших - виводили підвалами чи й стічними люками...
Ірена записувала ім’я й прізвище кожної дитини,
Папірці вкладала в пляшку й закопувала в саду подруги.
Дві з половиною тисячі дітей врятовано було
Й повернено батькам, що бозна як уціліли,
А сиріт переправляли в Палестину.
Хтось видав есесівцям мужню дівчину
І, якби не охочі до грошей охоронці, котрі доповіли,
Що розстріл виконано належним чином,
Бути б їй серед замордованих євреїв та їх рятівників.
P.S.
В Єрусалимі, в Ядвашемі,тягнеться до сонця деревце,
Посаджене на честь Праведника Миру Ірени Сендлер.
-------------------------------------------------------
Ірена Сендлер (1910-2008). В 2007 році висунута Польщею на Нобелівську Премію Миру.
«Жегота» - польська кодова назва підпільної Ради допомоги євреям. Заснована в грудні 1942 р. й проіснувала до січня 1945р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію