“...уявлення про мову як "систему систем", яка не любить однозначних відповідей .”

Антон Санченко*

Про помісь крокодила з мавпою -

    В рядочку ...логій - біологія-психологія-фізіологія... Філологія (…філ - друг, прихильник) випадає з ряду тотожності цих-таких …логій, бо виступає вже, начебто, як прихильність-дружба з мовою (...логією) – не наука, котра, насправді, уже сама (як наука) трактує ...логія як наука...
    Але спочатку я шукав тотожність до ...логії в назві науки про логіку – логікологію, аж зрозумів, що ця тотожність була б банальним: масло масляне – олива оливна – логіологія... Не усі науки ...логії: фізика, хімія, арифметика... А ...лог – слово, отже тоді буквально, логіка – словіка. Біословіка-психословіка-фізіословіка...
    Все ж в понятті “системи систем” не вбачаю масла масляного бо, насправді ж – хоч масло масляне начебто просто для сміху сказано, але вже, начебто тотожну маслу масляному оливу оливну... Солідний тлумачний словник подає оливу, як нижчого ґатунку олію з олив - плодів оливкового дерева – олива олив... і уже не смішно... хоч, все ж, трохи абсурдно.
    Правда тут, в загальнішій системі, завдяки Омоніміці та Ономастиці і ряду інших понять... знайдеться логіка для будь-якого абсурду в підпорядкованій “системі систем” системі, котра безпосередньо оперує мовою живою, в котрій усе... що б хто-коли сказав – усе мова, котра напевно, якраз, і “не любить однозначних відповідей” в силу неоднозначності самої ж загальної світобудови, котру та нижча система відбиває...
    Зрештою – всі претензії не до системи, а до та від "системи систем", котра певний порядок тотожності-відмінності повинна встановлювати... але насправді-завжди, як і в безпосередній дійсності, маємо якусь помісь, а помісь латинською – hibrida – гібрид... модне сьогодні поняття... схрещеної з крокодилом мавпи – ще вчора це виглядало смішно – сьогодні це біологічно можливий суб’єкт... а що вже казати про химерну безпосередність загального поняття гібридності в реальності? Важко нам, прихильникам мови – “філологам”, собі усвідомити нинішнього мавпо-крокодила з гранатою, навіть безпосередньо розглядаючи його...

* Антон Санченко:
    Найзавалящого філолога все ж таки щось кардинально відрізняє від вихованця природничих факультетів. Скажімо, уявлення про мову як "систему систем", яка не любить однозначних відповідей.
Уявіть собі першокурсника біофаку, який в перший день навчання довідується, що в школі його спецом вчили не так, насправді ссавці та рептилії - то один клас. В школі їм цього не казали, щоб не ґвалтувати невпорядкований Ліннеєм розум.
    Ну не довідувались природничники одразу після складених на відмінно випускних та вступних іспитів, що в університетському курсі інша кількість ЧАСТИН МОВИ. Тобто є таємні знання, щодо яких філологи дезорієнтують школярів, щоб не вносити безлад в непідготовлений моск і діти могли давати однозначні відповіді на всі питання ЗНО, в той час як вже аспіранти частіше всього кажуть:
    - Це можна розглянути як... - тому що варіантів розгляду декілька, в межах кількох, часто ворогуючих, наукових шкіл, і відстоюваних ними, часто взаємовиключних, теорій.
Перше що робить вивчення філології - позбавляє категоричності. І саме це, прочитай аматор хоч всі 11 томів словника, надолужити важко.
    До речі, як правильно, факультет біології чи біологічний факультет? Одновалентно?Та що ви кажете!
    Тому менше всіх вештаються інтернетами, когось виправляючи, саме філологи. Вони швидше рахуватимуть частоти вживання агенТство vs агенство, щоб зрозуміти, чи не пора вже змінювати правопис. І з суржиком в інтернетах чомусь охочіше й затятіше борються якісь фізики й хіміки (хеміки?), а не лірики й кандидати філологічних наук.
    Істинно кажу вам, Люди й Свєти - оніми. А люди й Люди - омоніми.
Facebook - 2016