ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то, щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 В Україні більше цінують поетів-публіцистів, ніж поетів кохання або відповідь Ігорю Шосі




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-17 00:27:06
Переглядів сторінки твору 7834
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.694 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.694 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2026.01.21 14:10
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-18 14:23:16 ]
Спасибі, дорога Таню, що Ви так мене цінуєте. Мені здається, що перебільшуєте мої заслуги. Але Ваша підтримка для мене дуже цінна, особливо в нелегкий цей час. Обіймаю Вас взаємно, дружньо стискаю в обіймах! Натхнення, здоров"я і всіх благ!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 21:32:17 ]
Ну що ж, визнати публічно свої помилки це теж громадянський поступок. Я не люблю пафосу, тому про мужність і героїзм не будемо. Цього досить – не дворяни. Але, Ярославе, якщо Ваш статус вимагає дотримання іншого етикету, то напівжартома доводжу до Вашого відому, що якось, гортаючи журнал «Дзвін» за 90-ті роки знайшов дані з архівів переписки турецького султана і коронного гетьмана про те, що запорожець Шоха, єдиний із відпущених на волю під чесне слово полонених козаків, повністю виплатив у турецьку казну обіцяний ним викуп бочками меду, збіжжя і т.п. Це я до того, що не варто збиткуватись із мого прізвища, яке було в анналах історії задовго до виникнення тюремного сленгу і гри в дурня. Міг би навести й інші аргументи на користь благородності походження мого роду. Тому будемо вважати, що словесна дуель відбулась на достойному рівні без анексій і контрибуцій. Обидві сторони відмовляються надалі від будь-яких сатисфакцій і не виключено, що коли-небудь знайдеться привід потиснути один одному руки.
А якщо серйозно, то я сьогодні дуже стомлений і тільки завтра зможу щось опублікувати у запропонованому Вами форматі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-18 14:33:31 ]
Ну, Ігоре, Вам же вже 70 років, Ви ж повинні розуміти, що в запалі бою використовуються всі засоби для перемоги.
Але ми з Вами помирилися і на доказ цього наведу Вам одну літературну бувальщину, до якої має відношення гра в дурня.
На бульварі зустрілися випадково Пушкін і Міцкевич. Пушкін сходить з дороги і каже сам до себе:
- З дороги, шістко, туз іде.
Міцкевич йому навздогін: Козирна шістка і туза б`є.

Так що все відносне. Може і туз опинитися на місці шістки і навпаки.
Дякую за дискусію, вона була корисна і дл нас обох і для багатьох авторів з "ПМ". Цікаво було б дізнатися думку і Редакції Майстерень у світлі цих суперечок.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-19 03:06:40 ]
Цікаво. Дякую Ярославе. Прочитано відвертість думок.Видно коефіцієнт 0,807 .. 8+7= безкінечність щаблів мудрості. Відветість - цк гарно. Двоє порозумілися - це добре діло. Свідомість ваша знаходить розуміння законів Всесвіту. Ви розумієте чому відбуваються події і бачите як одне витікає з іншого і вас зав'язує і обволікає прагнучи занурити в пітьму. Тільки ваша свідомість вибирає правильний (Праведні дії) напрямок і ви завжди перебуваєте в світлі, усвідомлюючи події. Так ви вже розумієте де істина, а де лише тінь подій...

Саме так, коли ви починаєте свідомо жити, ви починаєте бачити, як кожна подія впливає на вас. Вам хочеться припинити діяння, які сіють тільки карму страждання. Кожна карма один раз створена приводить вас до місця, де ви це зробили... І тільки спокутування дозволить вам покинути це місце і тоді хвиля карми зникне. Або, ви запрягаете її і здійснюєте свої мрії. І ваші нащадки(а вони добре бачуть) минуть ям, які ви пройшли...

Багатовимірність простору чисел в нашому житті присутня...Геометрія чисел дає можливість вдивлятися в нові обрії, як минулого так і майбутнього, та цього дня. Коли ми очистимо свою свідомість і змінимо свої вібрації нам відкриється двері нового світу і ми побачимо свої майбутні народження. Нова свідомість дозволить нам воскреснувши пам'ятати про минуле життя і рости далі об'єднавши в собі ці два світи. Так ми подорожуємо і пізнаємо світи своєю свідомістю.
До чого веду - є ще одне маленьке значення числа 807=800х7=5600=5+6+00=1100=11 число божественного, необхідно навчиться гармонії (рівноваги) і тоді ви уладнаєте суєтність своєї свідомісті. Це і є те - що мені видко. Саме це ви і ладнаєте.... Вібрації змінюють простір навколо. Тепер ваші думки і ваші почуття будуть запам'ятовувати багатомірний простір і живити інших, котрі проходять по вашому сліду... Ви показуєте як навчилися трансформувати себе і боротися з темрявою думок і тому ваша хода залишає святий слід...
Чому так? Бо головний аспект вашого існування - чим більше усвідомлюєте життя тим стає зрозуміліше. Ви бачите своє минуле і що правильно або неправильно зроблено і звідси сієте свої бажання в майбутнє(поміркували і опублікували думки свої). Якщо ви розумний то бажане притягнеться дуже швидко. Якщо ваш розум спить ви ходите навколо так близько, але ні як не отримаєте те, що так хотіли і сумнів жене геть реалізацію. Недосяжно бачити але свідомість сприймає, що в світі йде хвиля світлої енергії яка впливає на вас.
Шануймося до усвідомлення єдності.

Емоції гніву роз'їдають захистну систему людей. Некерований гнів створено було нездоровим способом життя людей.

Полюбля числа на ПМ. Дзеркалом 807 - число 708, є мірило роботи людини над своєю досконалістю. Всі ми повинні навчиться керувати своїми бажаннями і не допускати вампірів роду людського до свого тонкого тіла. Ми повинні виробляти правильні відносини по відношенню до друзів, близьких та родичів. Ви тепер повинні розуміти звідки беруться хвороби і що дозволяє вам протистояти їм. Саме при такому сприйнятті життя у вас виникне необхідність зміцнювати віру в доброчинність дій, в Бога і пророщувати зерно віри в самих себе(діти уважно стежать за нами). Так ви починаєте усвідомлювати що Бог - є Світло, і пророщена тканина зерна думок є Світлоносна, вона створює ступінь вашої святості і розуміння шляху до шатів Бога.
Працювати над вдосконаленням самого себе - гарна можливість для кожного з нас.
Дякую сім читачам за відветі думки, щиро.