ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.06
11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
2026.04.06
11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
Немов гучн
2026.04.06
09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
2026.04.06
08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
2026.04.06
05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
2026.04.05
19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
2026.04.05
17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
2026.04.05
17:51
Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну.
Втім, є модерністські риси, які у в
2026.04.05
17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука
2026.04.05
17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
2026.04.05
14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
2026.04.05
14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
2026.04.05
11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.
Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.
Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
2026.04.05
10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.
"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.
"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
2026.04.05
10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.
Вони несподівано різні: спочатку
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.
Вони несподівано різні: спочатку
2026.04.05
07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Філіпа Сідні
Філіп сідні Із циклу "Астрофіл і Стелла"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Філіп сідні Із циклу "Астрофіл і Стелла"
ПІСНЯ ПЕРША
Кому діставсь моєї Музи взяток?
З-за кого вже лиш музика -- мій статок?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш і кінець їх, і початок.
В кім очі, що їх погляд -- нагорода?
Кому дала ключ від щедрот Природа?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Твоя лиш й райська неба насолода.
Чиї уста лиш звершення пророчать?
Хто стать прекрасну прославля й порочить?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Про тебе лиш Амур усім торочить.
Чиїх ніг плавні й гордовиті кроки?
Чия ще слава так сяйне крізь роки?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Лиш ти в Венери можеш брать уроки.
З чиїх перс молока зросло терпіння?
Від кого й докір -- вже благовоління?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш Дерева Життя коріння.
Чия рука й без примусу скоряє?
Хто згаслій вроді знов красу вертає?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Ти лиш озвешся -- й заздрість завмирає.
Чиє волосся, мов аркан, вловляє?
Хто й мертвих своїм чаром оживляє?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш лесть обману не являє.
Чий голос суть речей звіща правдиво
Й один лиш тішить вухо дивним співом?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
З тобою лиш і чудо не є дивом.
Кому діставсь моєї Музи взяток?
З-за кого вже лиш музика -- мій статок?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш і кінець їх, і початок.
ПІСНЯ ТРЕТЯ
Як чар такий Орфея голос ніс,
Що не міг встоять і бездушний ліс;
Як зрушивсь камінь -- й храму вже колона, --
Зачувши звуки ліри Амфіона, --
То Стелли голос більш би ще зумів:
Ліс і каміння, вслухайтесь в цей спів!
Як пастушка той шал так засліпив,
Що ящірку незграбну полюбив;
Як так орел влюбивсь в грекині очі,
Що смерть її йому вже -- вічність ночі, --
То Стеллу зріть -- ще більша насолода:
О, звірі й птахи, гляньте, яка врода!
Звір, птах, ліс, камінь все це відчували.
Чому ж до Стелли й досі не примчали?
Мала любов швидка на всі веління,
Великій же збороть слід потрясіння.
Наївні хай -- та взять розумних нас:
О, вуха й очі, чари ці й на вас!
Кому діставсь моєї Музи взяток?
З-за кого вже лиш музика -- мій статок?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш і кінець їх, і початок.
В кім очі, що їх погляд -- нагорода?
Кому дала ключ від щедрот Природа?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Твоя лиш й райська неба насолода.
Чиї уста лиш звершення пророчать?
Хто стать прекрасну прославля й порочить?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Про тебе лиш Амур усім торочить.
Чиїх ніг плавні й гордовиті кроки?
Чия ще слава так сяйне крізь роки?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Лиш ти в Венери можеш брать уроки.
З чиїх перс молока зросло терпіння?
Від кого й докір -- вже благовоління?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш Дерева Життя коріння.
Чия рука й без примусу скоряє?
Хто згаслій вроді знов красу вертає?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
Ти лиш озвешся -- й заздрість завмирає.
Чиє волосся, мов аркан, вловляє?
Хто й мертвих своїм чаром оживляє?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш лесть обману не являє.
Чий голос суть речей звіща правдиво
Й один лиш тішить вухо дивним співом?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
З тобою лиш і чудо не є дивом.
Кому діставсь моєї Музи взяток?
З-за кого вже лиш музика -- мій статок?
Тобі, тобі пісень моїх скарби,
В тобі лиш і кінець їх, і початок.
ПІСНЯ ТРЕТЯ
Як чар такий Орфея голос ніс,
Що не міг встоять і бездушний ліс;
Як зрушивсь камінь -- й храму вже колона, --
Зачувши звуки ліри Амфіона, --
То Стелли голос більш би ще зумів:
Ліс і каміння, вслухайтесь в цей спів!
Як пастушка той шал так засліпив,
Що ящірку незграбну полюбив;
Як так орел влюбивсь в грекині очі,
Що смерть її йому вже -- вічність ночі, --
То Стеллу зріть -- ще більша насолода:
О, звірі й птахи, гляньте, яка врода!
Звір, птах, ліс, камінь все це відчували.
Чому ж до Стелли й досі не примчали?
Мала любов швидка на всі веління,
Великій же збороть слід потрясіння.
Наївні хай -- та взять розумних нас:
О, вуха й очі, чари ці й на вас!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Філіп Сідні Із циклу "Астрофіл і Стелла""
• Перейти на сторінку •
"Філіп Сідні Із циклу "Астрофіл і Стелла""
• Перейти на сторінку •
"Філіп Сідні Із циклу "Астрофіл і Стелла""
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 1.4404 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 1.4404 seconds