
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.
У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.
У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
2025.10.21
21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?
2025.10.21
21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.
Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.
Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
2025.10.21
21:01
Сценка із життя
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
2025.10.21
19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
2025.10.21
11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
2025.10.21
06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргумент одинадцять - дванадцять
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргумент одинадцять - дванадцять
Аргумент дванадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Математика і філософія в реальному світі...
... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири відняти два дорівнює два... Але, якщо пояснити ту математику згідно філософії реального то: тут, щонайменше, треба долучити: садок, яблуні, яблука, люди... Тож хай, дві яблуні по два яблука (помножити) дорівнює чотири яблука... Чотири яблука на двох сусідів (поділити) дорівнює по два (яблука). Від чотирьох яблук відняти два, дорівнює два... Але поки я множив-ділив-віднімав то одне яблуко зогнило і стало... і що ж стало насправді? – Просто плюс три яблука і мінус одне, чи відняти одне від чотирьох, чи одне відняти від двох, чи плюс одне і мінус одне (що зогнило), чи мінус одне (я винен сусіду) і нуль замість мінус іншого одного (що я винен сусіду, а воно зогнило) бо, чисто математично, мінус один додати плюс один дорівнює нуль, а я в третього сусіда взяв у борг одне яблуко... то це мінус один додати до плюс трьох... котре відносно тих трьох - плюс одне (відносно ж мого боргу – мінус одне) і поділити на два, чи, звичайно, до трьох додати один (котре для мене мінус один), бо розрахувавшись з двома сусідами я однак буду винен третьому (сусіду)...
Та! Ну вас - звичайна розповідь-діалектика, здавалось – би, простіша: з двох яблунь – чотири яблука – три сусіди: тому два, тому два, в третього одне... наступного року яблуні вродять п’ять яблук, віддам... здавалось би – буде прядок... У тому то і річ, що простір реального то тобі не математика... - Тут, - приїхали діти, тай забрали мене (сусіди в дорогу зібрали ящик яблук) у гОрод... в парк, на лавочці сидіти...
Все, насправді, набагато складніше, як каже Кант*: “… тоді як філософські основоположення, як складові синтетичного положення чистого та трансцендентального розуму, за всієї їхньої, теперішньої, досягнутої впевненості, помиляючись багато раз, багато в чому перед цим і, отже, будь-коли, не можуть давати будь-чого наперед, навіть будучи очевидними (твердить, підсумовуючи, упертий), хай навіть: два плюс два дає чотири”.
* “... da diese eben um desselben Grundes willen evident sind, welches die philosophischen Grundsätze, bei aller ihrer Gewißheit, doch niemals vorgeben können, so fehlt unendlich viel daran, daß irgendein synthetischer Satz der reinen und transzendentalen Vernunft so augenscheinlich sei (wie man sich trotzig auszudrücken pflegt), als der Satz: daß zweimal zwei vier geben. - ... тут-там ці рівно-якраз коло-через ті самі основи заради очевидного посилаються, які філософські основоположення при-біля всіх -їхній впевненості, проте-однак ніколи давати наперед-відмовлятися можна, так бракувати-помилитися безконечно багато до цього-цим ці складові синтетичного речення чистого і трансцендентального розуму так очевидні будуть (яким чином собі упертий-норовливий для витискування-закривання піклуватися) як речення: це двічі два чотири дає”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)
12.08.2017 р.
Аргумент одинадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Систематичність як метод розуму...
“...однак метод, завжди, може бути систематичним. Тому що наш розум (суб’єктивність) сам є системою, але в своїх чистих вживаннях, за допомогою голих понять, є системою дослідження на принципах єдності, для яких може погоджувати матеріал уже сам досвід (Erfahrung) ” *.
Тлумачний словник визначає значення слова система, як “порядок зумовлений...” отже, тут - зумовлений розумом! Але! Не будь порядку там (Dasein - там-тут буття) – в бутті реальному, тому-такому, де розум, завжди, визначається... де відшукує “порядок”... той “зумовлений”... не цим, конкретним, розумом... не моїм... ще перед Канта... звідки все-все-все, і навіть хаос, піддається нашому розуму для логічного визначення (дефініції) як – порядок безпорядку.
*”Gleichwohl kann die Methode immer systematisch sein. Denn unsere Vernunft (subjektiv) ist selbst ein System, aber in ihrem reinen Gebrauche, vermittelst bloßer Begriffe nur ein System der Nachforschung nach Grundsätzen der Einheit, zu welcher Erfahrung allein den Stoff hergeben kann. - Одначе може метод завжди систематичним бути. Тому що наші розум (суб’єктивність) є сам одна система, але в їх-ваших чистих вживаннях, через-за допомогою голих понять, лиш одна система розшук-розслідування на принципах єдності, до яких досвід сам-один матерія-речовина-предмет давати-погоджувати може”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, останній абзац.)
06.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Порядок хаосу (фотошоп)
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Математика і філософія в реальному світі...
... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири відняти два дорівнює два... Але, якщо пояснити ту математику згідно філософії реального то: тут, щонайменше, треба долучити: садок, яблуні, яблука, люди... Тож хай, дві яблуні по два яблука (помножити) дорівнює чотири яблука... Чотири яблука на двох сусідів (поділити) дорівнює по два (яблука). Від чотирьох яблук відняти два, дорівнює два... Але поки я множив-ділив-віднімав то одне яблуко зогнило і стало... і що ж стало насправді? – Просто плюс три яблука і мінус одне, чи відняти одне від чотирьох, чи одне відняти від двох, чи плюс одне і мінус одне (що зогнило), чи мінус одне (я винен сусіду) і нуль замість мінус іншого одного (що я винен сусіду, а воно зогнило) бо, чисто математично, мінус один додати плюс один дорівнює нуль, а я в третього сусіда взяв у борг одне яблуко... то це мінус один додати до плюс трьох... котре відносно тих трьох - плюс одне (відносно ж мого боргу – мінус одне) і поділити на два, чи, звичайно, до трьох додати один (котре для мене мінус один), бо розрахувавшись з двома сусідами я однак буду винен третьому (сусіду)...
Та! Ну вас - звичайна розповідь-діалектика, здавалось – би, простіша: з двох яблунь – чотири яблука – три сусіди: тому два, тому два, в третього одне... наступного року яблуні вродять п’ять яблук, віддам... здавалось би – буде прядок... У тому то і річ, що простір реального то тобі не математика... - Тут, - приїхали діти, тай забрали мене (сусіди в дорогу зібрали ящик яблук) у гОрод... в парк, на лавочці сидіти...
Все, насправді, набагато складніше, як каже Кант*: “… тоді як філософські основоположення, як складові синтетичного положення чистого та трансцендентального розуму, за всієї їхньої, теперішньої, досягнутої впевненості, помиляючись багато раз, багато в чому перед цим і, отже, будь-коли, не можуть давати будь-чого наперед, навіть будучи очевидними (твердить, підсумовуючи, упертий), хай навіть: два плюс два дає чотири”.
* “... da diese eben um desselben Grundes willen evident sind, welches die philosophischen Grundsätze, bei aller ihrer Gewißheit, doch niemals vorgeben können, so fehlt unendlich viel daran, daß irgendein synthetischer Satz der reinen und transzendentalen Vernunft so augenscheinlich sei (wie man sich trotzig auszudrücken pflegt), als der Satz: daß zweimal zwei vier geben. - ... тут-там ці рівно-якраз коло-через ті самі основи заради очевидного посилаються, які філософські основоположення при-біля всіх -їхній впевненості, проте-однак ніколи давати наперед-відмовлятися можна, так бракувати-помилитися безконечно багато до цього-цим ці складові синтетичного речення чистого і трансцендентального розуму так очевидні будуть (яким чином собі упертий-норовливий для витискування-закривання піклуватися) як речення: це двічі два чотири дає”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)
12.08.2017 р.
Аргумент одинадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Систематичність як метод розуму...
“...однак метод, завжди, може бути систематичним. Тому що наш розум (суб’єктивність) сам є системою, але в своїх чистих вживаннях, за допомогою голих понять, є системою дослідження на принципах єдності, для яких може погоджувати матеріал уже сам досвід (Erfahrung) ” *.
Тлумачний словник визначає значення слова система, як “порядок зумовлений...” отже, тут - зумовлений розумом! Але! Не будь порядку там (Dasein - там-тут буття) – в бутті реальному, тому-такому, де розум, завжди, визначається... де відшукує “порядок”... той “зумовлений”... не цим, конкретним, розумом... не моїм... ще перед Канта... звідки все-все-все, і навіть хаос, піддається нашому розуму для логічного визначення (дефініції) як – порядок безпорядку.
*”Gleichwohl kann die Methode immer systematisch sein. Denn unsere Vernunft (subjektiv) ist selbst ein System, aber in ihrem reinen Gebrauche, vermittelst bloßer Begriffe nur ein System der Nachforschung nach Grundsätzen der Einheit, zu welcher Erfahrung allein den Stoff hergeben kann. - Одначе може метод завжди систематичним бути. Тому що наші розум (суб’єктивність) є сам одна система, але в їх-ваших чистих вживаннях, через-за допомогою голих понять, лиш одна система розшук-розслідування на принципах єдності, до яких досвід сам-один матерія-речовина-предмет давати-погоджувати може”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, останній абзац.)
06.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Порядок хаосу (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"аргумент чотирнадцять"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 29. Іммануїл Кант Критика чистого розуму II Трансцендентальна методологія ... "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 29. Іммануїл Кант Критика чистого розуму II Трансцендентальна методологія ... "
Про публікацію