Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.07
10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
2026.03.07
00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
2026.03.06
16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
2026.03.06
16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
2026.03.06
15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
2026.03.06
11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
2026.03.06
11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
2026.03.06
09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
2026.03.06
07:58
продовження)
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
2026.03.06
06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
2026.03.06
00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
2026.03.06
00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів.
Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність.
Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади.
Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги.
Злочинам сприяють б
2026.03.05
19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргумент одинадцять - дванадцять
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргумент одинадцять - дванадцять
Аргумент дванадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Математика і філософія в реальному світі...
... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири відняти два дорівнює два... Але, якщо пояснити ту математику згідно філософії реального то: тут, щонайменше, треба долучити: садок, яблуні, яблука, люди... Тож хай, дві яблуні по два яблука (помножити) дорівнює чотири яблука... Чотири яблука на двох сусідів (поділити) дорівнює по два (яблука). Від чотирьох яблук відняти два, дорівнює два... Але поки я множив-ділив-віднімав то одне яблуко зогнило і стало... і що ж стало насправді? – Просто плюс три яблука і мінус одне, чи відняти одне від чотирьох, чи одне відняти від двох, чи плюс одне і мінус одне (що зогнило), чи мінус одне (я винен сусіду) і нуль замість мінус іншого одного (що я винен сусіду, а воно зогнило) бо, чисто математично, мінус один додати плюс один дорівнює нуль, а я в третього сусіда взяв у борг одне яблуко... то це мінус один додати до плюс трьох... котре відносно тих трьох - плюс одне (відносно ж мого боргу – мінус одне) і поділити на два, чи, звичайно, до трьох додати один (котре для мене мінус один), бо розрахувавшись з двома сусідами я однак буду винен третьому (сусіду)...
Та! Ну вас - звичайна розповідь-діалектика, здавалось – би, простіша: з двох яблунь – чотири яблука – три сусіди: тому два, тому два, в третього одне... наступного року яблуні вродять п’ять яблук, віддам... здавалось би – буде прядок... У тому то і річ, що простір реального то тобі не математика... - Тут, - приїхали діти, тай забрали мене (сусіди в дорогу зібрали ящик яблук) у гОрод... в парк, на лавочці сидіти...
Все, насправді, набагато складніше, як каже Кант*: “… тоді як філософські основоположення, як складові синтетичного положення чистого та трансцендентального розуму, за всієї їхньої, теперішньої, досягнутої впевненості, помиляючись багато раз, багато в чому перед цим і, отже, будь-коли, не можуть давати будь-чого наперед, навіть будучи очевидними (твердить, підсумовуючи, упертий), хай навіть: два плюс два дає чотири”.
* “... da diese eben um desselben Grundes willen evident sind, welches die philosophischen Grundsätze, bei aller ihrer Gewißheit, doch niemals vorgeben können, so fehlt unendlich viel daran, daß irgendein synthetischer Satz der reinen und transzendentalen Vernunft so augenscheinlich sei (wie man sich trotzig auszudrücken pflegt), als der Satz: daß zweimal zwei vier geben. - ... тут-там ці рівно-якраз коло-через ті самі основи заради очевидного посилаються, які філософські основоположення при-біля всіх -їхній впевненості, проте-однак ніколи давати наперед-відмовлятися можна, так бракувати-помилитися безконечно багато до цього-цим ці складові синтетичного речення чистого і трансцендентального розуму так очевидні будуть (яким чином собі упертий-норовливий для витискування-закривання піклуватися) як речення: це двічі два чотири дає”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)
12.08.2017 р.
Аргумент одинадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Систематичність як метод розуму...
“...однак метод, завжди, може бути систематичним. Тому що наш розум (суб’єктивність) сам є системою, але в своїх чистих вживаннях, за допомогою голих понять, є системою дослідження на принципах єдності, для яких може погоджувати матеріал уже сам досвід (Erfahrung) ” *.
Тлумачний словник визначає значення слова система, як “порядок зумовлений...” отже, тут - зумовлений розумом! Але! Не будь порядку там (Dasein - там-тут буття) – в бутті реальному, тому-такому, де розум, завжди, визначається... де відшукує “порядок”... той “зумовлений”... не цим, конкретним, розумом... не моїм... ще перед Канта... звідки все-все-все, і навіть хаос, піддається нашому розуму для логічного визначення (дефініції) як – порядок безпорядку.
*”Gleichwohl kann die Methode immer systematisch sein. Denn unsere Vernunft (subjektiv) ist selbst ein System, aber in ihrem reinen Gebrauche, vermittelst bloßer Begriffe nur ein System der Nachforschung nach Grundsätzen der Einheit, zu welcher Erfahrung allein den Stoff hergeben kann. - Одначе може метод завжди систематичним бути. Тому що наші розум (суб’єктивність) є сам одна система, але в їх-ваших чистих вживаннях, через-за допомогою голих понять, лиш одна система розшук-розслідування на принципах єдності, до яких досвід сам-один матерія-речовина-предмет давати-погоджувати може”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, останній абзац.)
06.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Порядок хаосу (фотошоп)
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Математика і філософія в реальному світі...
... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири відняти два дорівнює два... Але, якщо пояснити ту математику згідно філософії реального то: тут, щонайменше, треба долучити: садок, яблуні, яблука, люди... Тож хай, дві яблуні по два яблука (помножити) дорівнює чотири яблука... Чотири яблука на двох сусідів (поділити) дорівнює по два (яблука). Від чотирьох яблук відняти два, дорівнює два... Але поки я множив-ділив-віднімав то одне яблуко зогнило і стало... і що ж стало насправді? – Просто плюс три яблука і мінус одне, чи відняти одне від чотирьох, чи одне відняти від двох, чи плюс одне і мінус одне (що зогнило), чи мінус одне (я винен сусіду) і нуль замість мінус іншого одного (що я винен сусіду, а воно зогнило) бо, чисто математично, мінус один додати плюс один дорівнює нуль, а я в третього сусіда взяв у борг одне яблуко... то це мінус один додати до плюс трьох... котре відносно тих трьох - плюс одне (відносно ж мого боргу – мінус одне) і поділити на два, чи, звичайно, до трьох додати один (котре для мене мінус один), бо розрахувавшись з двома сусідами я однак буду винен третьому (сусіду)...
Та! Ну вас - звичайна розповідь-діалектика, здавалось – би, простіша: з двох яблунь – чотири яблука – три сусіди: тому два, тому два, в третього одне... наступного року яблуні вродять п’ять яблук, віддам... здавалось би – буде прядок... У тому то і річ, що простір реального то тобі не математика... - Тут, - приїхали діти, тай забрали мене (сусіди в дорогу зібрали ящик яблук) у гОрод... в парк, на лавочці сидіти...
Все, насправді, набагато складніше, як каже Кант*: “… тоді як філософські основоположення, як складові синтетичного положення чистого та трансцендентального розуму, за всієї їхньої, теперішньої, досягнутої впевненості, помиляючись багато раз, багато в чому перед цим і, отже, будь-коли, не можуть давати будь-чого наперед, навіть будучи очевидними (твердить, підсумовуючи, упертий), хай навіть: два плюс два дає чотири”.
* “... da diese eben um desselben Grundes willen evident sind, welches die philosophischen Grundsätze, bei aller ihrer Gewißheit, doch niemals vorgeben können, so fehlt unendlich viel daran, daß irgendein synthetischer Satz der reinen und transzendentalen Vernunft so augenscheinlich sei (wie man sich trotzig auszudrücken pflegt), als der Satz: daß zweimal zwei vier geben. - ... тут-там ці рівно-якраз коло-через ті самі основи заради очевидного посилаються, які філософські основоположення при-біля всіх -їхній впевненості, проте-однак ніколи давати наперед-відмовлятися можна, так бракувати-помилитися безконечно багато до цього-цим ці складові синтетичного речення чистого і трансцендентального розуму так очевидні будуть (яким чином собі упертий-норовливий для витискування-закривання піклуватися) як речення: це двічі два чотири дає”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)
12.08.2017 р.
Аргумент одинадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Систематичність як метод розуму...
“...однак метод, завжди, може бути систематичним. Тому що наш розум (суб’єктивність) сам є системою, але в своїх чистих вживаннях, за допомогою голих понять, є системою дослідження на принципах єдності, для яких може погоджувати матеріал уже сам досвід (Erfahrung) ” *.
Тлумачний словник визначає значення слова система, як “порядок зумовлений...” отже, тут - зумовлений розумом! Але! Не будь порядку там (Dasein - там-тут буття) – в бутті реальному, тому-такому, де розум, завжди, визначається... де відшукує “порядок”... той “зумовлений”... не цим, конкретним, розумом... не моїм... ще перед Канта... звідки все-все-все, і навіть хаос, піддається нашому розуму для логічного визначення (дефініції) як – порядок безпорядку.
*”Gleichwohl kann die Methode immer systematisch sein. Denn unsere Vernunft (subjektiv) ist selbst ein System, aber in ihrem reinen Gebrauche, vermittelst bloßer Begriffe nur ein System der Nachforschung nach Grundsätzen der Einheit, zu welcher Erfahrung allein den Stoff hergeben kann. - Одначе може метод завжди систематичним бути. Тому що наші розум (суб’єктивність) є сам одна система, але в їх-ваших чистих вживаннях, через-за допомогою голих понять, лиш одна система розшук-розслідування на принципах єдності, до яких досвід сам-один матерія-речовина-предмет давати-погоджувати може”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, останній абзац.)
06.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Порядок хаосу (фотошоп)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"аргумент чотирнадцять"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 29. Іммануїл Кант Критика чистого розуму II Трансцендентальна методологія ... "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 29. Іммануїл Кант Критика чистого розуму II Трансцендентальна методологія ... "
Про публікацію
