ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,

Борис Костиря
2026.02.11 10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму

Артур Курдіновський
2026.02.11 03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.

Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Інша поезія / Моя "інша поезія"

 ...один крок...
НЕНАВИДЖУ!!!!

Усім серцем своїм!

Усією душею своєю!

І….

ДЯКУЮ!!!

Бо

ЗРОЗУМІЛА

нарешті,

ЯК

треба

ЛЮБИТИ…

20.02.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-20 10:21:17
Переглядів сторінки твору 4482
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.278 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 6.127 / 5.5  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 10:51:17 ]
...И ненавижу тебя, и люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 18:49:23 ]
найгірше, коли байдуже... А коли є емоція, то ще є надія... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 10:53:34 ]
Відчування пересічного читача.
Спершу оте «ненавиджу», яко глибинне, низькочастотне гоготіння у надрах землі, – тривожне, що приголомшує і змушує завмерти в очікуванні…
А далі – ДИВО:
вибух гейзера, який здіймається у височінь на сотні метрів. Струмені кип’ятку і пари, схожі на десятки шабель і списів, поступово закривають біле сліпуче сонце . На максимальній вишині хмарочос гейзера набуває сталевого кольору і затихає, даруючи безхмарному синьому небу білясту хмаринку – символ ЛЮБОВИ…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 15:15:16 ]
Осідлав коня, а зверху комоннику видніше якось…
Там ще ж є, може, ключове слово «Війна» – не в тексті, а в таблиці «конкурси, теми»…
І якщо відштовхнутися від нього, то тоді вже инше сприйняття вірша,
де ненависть до загарбника з його «скрєпами»…
І любов до Вітчизни з усіма барвами та відтінками…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:05:42 ]
О спасибі величезне, Василю!
Такі влучні мініатюри-замальовки з двох кутів зору - особистісного і громадянського. Воно й справді думалося і так, і так під час написання, тому й виклад думки у творі безособовий, без конкретного адресата.
Тішуся, що сприймається так, як я десь і відчувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 13:26:12 ]
назва ніби навіює просту схему, але
тут можна по різному прочитувати
і як відповідність, і як невідповідність
нмд, любов якби багатозначніше чуття, аніж ненависть

я прочитую, як невідповідність:
пристрасна однозначність ненависті всупереч
багатозначності, в тому числі й пристрасної, любові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 15:19:24 ]
Так. Ненавиджу жувати хліб, оскільки немає зубів. Але як же я його люблю! Поєднання протилежностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 16:52:36 ]
та я Вам співчуваю, по-людськи чисто, Олександре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:17:35 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:16:09 ]
Приємно бути на одній хвилі) Ви дуже точно вловили слабинку - я й справді не зовсім задоволена цією назвою, але поспішала на роботу, то не мала часу підібрати точнішу. Що би Ви порадили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:33:17 ]
і не знаю, Галино, та назва могла би бути поки що,


мені -відверто- здається можливо десь-слабкішим
у порівнянні зі всім текстом, який надзвичайно стрункий, і чіткий, і чіпкий теж

оце місце: ’Дякую за те, що завдяки’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:41:32 ]
А й справді! Зранку й не помітила цей повтор. Спасибі!
Змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:54:19 ]
якщо безвідносно-універсально
при потребі змінити назву на більш вагому,
можна було би порадити, прикладом ’Подяка Ненависті’
або ’Подяка’

але оцей момент, який гарно зауважив Василь -
якщо десь опублікувати сам текст,
і там не буде де поставити позначки, що це
з рубрики ’Війна’

то сприйматиметься всяко, хтось може і про кохання думатиме...

може все-таки назвати ’Війна’? або дати іншу назву із цим словом

на Ваш розсуд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:22:33 ]
Народження


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:45:08 ]
Щось в тому є... Народження для любові після смерті-ненависті...
Дякую! Поміркую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:42:11 ]
Акордно=потужно...і одночасно якось так, ніби струни на цій ноті обірвались. Ніби щось суттєве автор недоговорив і читач лише здогадується, про що ці слова мовчать...

Але це тільки такі асоціації, пані Галино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:21:59 ]
Так, коли відчуття нуртують, а висловити годі - краще недомовити ...))
Дякую, за асоціації!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 20:39:04 ]
Ці два антиподи - вічні... І життя з одним із них - каторга, а з другим - блаженство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:50:29 ]
Важливо - кут зору: питати себе не "чому?" чи "за що?", а "для чого?"
От відчула я досить емоційно те перше, і аж злякалася... Запитала себе " а для чого воно мені дане?"... Знайшла відповідь...
Головне - плекати у душі те друге, а не перше...
Отаке щось намислилось )))
Дякую за візит!