ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Інша поезія / Моя "інша поезія"

 ...один крок...
НЕНАВИДЖУ!!!!

Усім серцем своїм!

Усією душею своєю!

І….

ДЯКУЮ!!!

Бо

ЗРОЗУМІЛА

нарешті,

ЯК

треба

ЛЮБИТИ…

20.02.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-20 10:21:17
Переглядів сторінки твору 4397
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.278 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 6.127 / 5.5  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 10:51:17 ]
...И ненавижу тебя, и люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 18:49:23 ]
найгірше, коли байдуже... А коли є емоція, то ще є надія... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 10:53:34 ]
Відчування пересічного читача.
Спершу оте «ненавиджу», яко глибинне, низькочастотне гоготіння у надрах землі, – тривожне, що приголомшує і змушує завмерти в очікуванні…
А далі – ДИВО:
вибух гейзера, який здіймається у височінь на сотні метрів. Струмені кип’ятку і пари, схожі на десятки шабель і списів, поступово закривають біле сліпуче сонце . На максимальній вишині хмарочос гейзера набуває сталевого кольору і затихає, даруючи безхмарному синьому небу білясту хмаринку – символ ЛЮБОВИ…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 15:15:16 ]
Осідлав коня, а зверху комоннику видніше якось…
Там ще ж є, може, ключове слово «Війна» – не в тексті, а в таблиці «конкурси, теми»…
І якщо відштовхнутися від нього, то тоді вже инше сприйняття вірша,
де ненависть до загарбника з його «скрєпами»…
І любов до Вітчизни з усіма барвами та відтінками…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:05:42 ]
О спасибі величезне, Василю!
Такі влучні мініатюри-замальовки з двох кутів зору - особистісного і громадянського. Воно й справді думалося і так, і так під час написання, тому й виклад думки у творі безособовий, без конкретного адресата.
Тішуся, що сприймається так, як я десь і відчувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 13:26:12 ]
назва ніби навіює просту схему, але
тут можна по різному прочитувати
і як відповідність, і як невідповідність
нмд, любов якби багатозначніше чуття, аніж ненависть

я прочитую, як невідповідність:
пристрасна однозначність ненависті всупереч
багатозначності, в тому числі й пристрасної, любові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 15:19:24 ]
Так. Ненавиджу жувати хліб, оскільки немає зубів. Але як же я його люблю! Поєднання протилежностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 16:52:36 ]
та я Вам співчуваю, по-людськи чисто, Олександре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:17:35 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:16:09 ]
Приємно бути на одній хвилі) Ви дуже точно вловили слабинку - я й справді не зовсім задоволена цією назвою, але поспішала на роботу, то не мала часу підібрати точнішу. Що би Ви порадили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:33:17 ]
і не знаю, Галино, та назва могла би бути поки що,


мені -відверто- здається можливо десь-слабкішим
у порівнянні зі всім текстом, який надзвичайно стрункий, і чіткий, і чіпкий теж

оце місце: ’Дякую за те, що завдяки’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:41:32 ]
А й справді! Зранку й не помітила цей повтор. Спасибі!
Змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:54:19 ]
якщо безвідносно-універсально
при потребі змінити назву на більш вагому,
можна було би порадити, прикладом ’Подяка Ненависті’
або ’Подяка’

але оцей момент, який гарно зауважив Василь -
якщо десь опублікувати сам текст,
і там не буде де поставити позначки, що це
з рубрики ’Війна’

то сприйматиметься всяко, хтось може і про кохання думатиме...

може все-таки назвати ’Війна’? або дати іншу назву із цим словом

на Ваш розсуд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:22:33 ]
Народження


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:45:08 ]
Щось в тому є... Народження для любові після смерті-ненависті...
Дякую! Поміркую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:42:11 ]
Акордно=потужно...і одночасно якось так, ніби струни на цій ноті обірвались. Ніби щось суттєве автор недоговорив і читач лише здогадується, про що ці слова мовчать...

Але це тільки такі асоціації, пані Галино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:21:59 ]
Так, коли відчуття нуртують, а висловити годі - краще недомовити ...))
Дякую, за асоціації!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 20:39:04 ]
Ці два антиподи - вічні... І життя з одним із них - каторга, а з другим - блаженство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:50:29 ]
Важливо - кут зору: питати себе не "чому?" чи "за що?", а "для чого?"
От відчула я досить емоційно те перше, і аж злякалася... Запитала себе " а для чого воно мені дане?"... Знайшла відповідь...
Головне - плекати у душі те друге, а не перше...
Отаке щось намислилось )))
Дякую за візит!