ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Інша поезія / Моя "інша поезія"

 ...один крок...
НЕНАВИДЖУ!!!!

Усім серцем своїм!

Усією душею своєю!

І….

ДЯКУЮ!!!

Бо

ЗРОЗУМІЛА

нарешті,

ЯК

треба

ЛЮБИТИ…

20.02.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-20 10:21:17
Переглядів сторінки твору 4546
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.278 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 6.127 / 5.5  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 10:51:17 ]
...И ненавижу тебя, и люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 18:49:23 ]
найгірше, коли байдуже... А коли є емоція, то ще є надія... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 10:53:34 ]
Відчування пересічного читача.
Спершу оте «ненавиджу», яко глибинне, низькочастотне гоготіння у надрах землі, – тривожне, що приголомшує і змушує завмерти в очікуванні…
А далі – ДИВО:
вибух гейзера, який здіймається у височінь на сотні метрів. Струмені кип’ятку і пари, схожі на десятки шабель і списів, поступово закривають біле сліпуче сонце . На максимальній вишині хмарочос гейзера набуває сталевого кольору і затихає, даруючи безхмарному синьому небу білясту хмаринку – символ ЛЮБОВИ…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-20 15:15:16 ]
Осідлав коня, а зверху комоннику видніше якось…
Там ще ж є, може, ключове слово «Війна» – не в тексті, а в таблиці «конкурси, теми»…
І якщо відштовхнутися від нього, то тоді вже инше сприйняття вірша,
де ненависть до загарбника з його «скрєпами»…
І любов до Вітчизни з усіма барвами та відтінками…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:05:42 ]
О спасибі величезне, Василю!
Такі влучні мініатюри-замальовки з двох кутів зору - особистісного і громадянського. Воно й справді думалося і так, і так під час написання, тому й виклад думки у творі безособовий, без конкретного адресата.
Тішуся, що сприймається так, як я десь і відчувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 13:26:12 ]
назва ніби навіює просту схему, але
тут можна по різному прочитувати
і як відповідність, і як невідповідність
нмд, любов якби багатозначніше чуття, аніж ненависть

я прочитую, як невідповідність:
пристрасна однозначність ненависті всупереч
багатозначності, в тому числі й пристрасної, любові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 15:19:24 ]
Так. Ненавиджу жувати хліб, оскільки немає зубів. Але як же я його люблю! Поєднання протилежностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 16:52:36 ]
та я Вам співчуваю, по-людськи чисто, Олександре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:17:35 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:16:09 ]
Приємно бути на одній хвилі) Ви дуже точно вловили слабинку - я й справді не зовсім задоволена цією назвою, але поспішала на роботу, то не мала часу підібрати точнішу. Що би Ви порадили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:33:17 ]
і не знаю, Галино, та назва могла би бути поки що,


мені -відверто- здається можливо десь-слабкішим
у порівнянні зі всім текстом, який надзвичайно стрункий, і чіткий, і чіпкий теж

оце місце: ’Дякую за те, що завдяки’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:41:32 ]
А й справді! Зранку й не помітила цей повтор. Спасибі!
Змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:54:19 ]
якщо безвідносно-універсально
при потребі змінити назву на більш вагому,
можна було би порадити, прикладом ’Подяка Ненависті’
або ’Подяка’

але оцей момент, який гарно зауважив Василь -
якщо десь опублікувати сам текст,
і там не буде де поставити позначки, що це
з рубрики ’Війна’

то сприйматиметься всяко, хтось може і про кохання думатиме...

може все-таки назвати ’Війна’? або дати іншу назву із цим словом

на Ваш розсуд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:22:33 ]
Народження


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 19:45:08 ]
Щось в тому є... Народження для любові після смерті-ненависті...
Дякую! Поміркую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 19:42:11 ]
Акордно=потужно...і одночасно якось так, ніби струни на цій ноті обірвались. Ніби щось суттєве автор недоговорив і читач лише здогадується, про що ці слова мовчать...

Але це тільки такі асоціації, пані Галино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:21:59 ]
Так, коли відчуття нуртують, а висловити годі - краще недомовити ...))
Дякую, за асоціації!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 20:39:04 ]
Ці два антиподи - вічні... І життя з одним із них - каторга, а з другим - блаженство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 21:50:29 ]
Важливо - кут зору: питати себе не "чому?" чи "за що?", а "для чого?"
От відчула я досить емоційно те перше, і аж злякалася... Запитала себе " а для чого воно мені дане?"... Знайшла відповідь...
Головне - плекати у душі те друге, а не перше...
Отаке щось намислилось )))
Дякую за візит!