Поступово від дійсности залишається сама видимість.
Ти огубиш ці буквиці, ці дещиці від пера,
і коритимеш, геж, як мураху – кора,
за неміч пришвидшитись.
Схоже, що люди з квартири з’їздя́ть не без помічних
рацій: квартплата підскочила, безробітні обмеження;
просто майбутньому конче треба помешкання
без них.
З іншого боку, взяти сузір’я. Як виснував би суддя,
позаяк швидкість світла – біда завідома,
присутність їх є відсутність, і буття – лиш мітина
небуття.
Так, з роками, докази перетяжують власне злочини, дні –
цікавіш за життя; так суто крапками-комами
підміняється голос. Хоча від тебе не діждешся ні
телескопу, ні згуків з гомонами.

--------------------------------
И. Бродский. В следующий век


Постепенно действительность превращается в недействительность.
Ты прочтешь эти буквы, оставшиеся от пера,
и еще упрекнешь, как муравья - кора
за его медлительность.
Помни, что люди съезжают с квартиры только когда возник
повод: квартплата подпрыгнула, подпали под сокращение;
просто будущему требуется помещение
без них.
С другой стороны, взять созвездия. Как выразился бы судья,
поскольку для них скорость света - бедствие,
присутствие их суть отсутствие, и бытие - лишь следствие
небытия.
Так, с годами, улики становятся важней преступленья, дни -
интересней, чем жизнь; так знаками препинания
заменяется голос. Хотя от тебя не дождешься ни
телескопа, ни воспоминания.

1994