
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Критика | Аналітика
ЄВРИ - з попередньої цивілізації Європи?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЄВРИ - з попередньої цивілізації Європи?
Євреї таки за витоками не юдеї?
Захоплення і переінакшення назви, означення?
Зачистка історії?
Підміна понять дуже властива т.з. "аврамічним" релігіям, як, зрештою, і будь-якими релігіям, бо їхні цілі не допомагати людству.
І слово "євреї" теж, вочевидь, нині "надуте" іншим сенсом.
Ось деякі маркери:
Звісно, із самого др.Єгипту т.з. "виходу" євреїв не було. А звідки було, і куди йшли, звідки прийшли, хто це такі взагалі? Чому, скажімо, Європа і євреї такі схожі між собою в назві?
А ще ми знаємо, що фараони, принаймні з династій до часів "виходу" і в часи "виходу" (згідно дослідження ДНК їхніх мумій ) мали близькі до нинішніх європейців показники.
Ще маємо свідчення, що були "племена з-за ріки", і так вперше описали "євреїв" древні єгиптяни і це є на їхніх стелах.
Але "Ріка" була, найбільш ймовірно, таки Гібралтаром - (гебреї - гібралтар). Час від часу навіть пішохідною протокою. Тому, в цілому, йдеться далі і про Іберійські землі. А потім і про Центральну Європу. Де стільки, скажімо в Галії (Франція) стільки саме Євангельських міст.
І, звісно, білі європейці євреї зовсім нічого спільного не мали з юдаїзмом, аж поки не сталося захоплення цієї назви.
І вихідці з шумерського Уру, прихильники бога Сіна (Місяця) теж не були ще юдеями, бо заснований ними храм в Харрані (проіснував до, скажімо 1179 за старою хронологією) не був юдейським.
Але Йегову поінформовані джерела вважають і духом Місяця (вся т.з. біблія наповнена цим місячним контекстом), повелителем Місяця, і я вважаю - не дарма. Вочевидь так йдеться про "зміну влади на Місяці", як важливому керівному об'єкті, і в порівняно недавні часи.
Ось тоді і почалося навіювання юдаїзмом Землі. Напевно йдеться про так звану повну "перемогу" "аврамічних релігій" і це вже тільки починаючи від 16 ст. і до сучасності. Саме відтоді сталися дві апокаліптичні катастрофи з людством (не враховуючи війни),знищена аристократія і пам'ять, і зараз ми під жорстким системним цілком фізичним навіюванням.
А ще таким чином (євреї, як жителі Європи) чудово пояснюється повний збіг подій в Євангелії з назвами міст в Центральній Європі.
Захоплення і переінакшення назви, означення?
Зачистка історії?
Підміна понять дуже властива т.з. "аврамічним" релігіям, як, зрештою, і будь-якими релігіям, бо їхні цілі не допомагати людству.
І слово "євреї" теж, вочевидь, нині "надуте" іншим сенсом.
Ось деякі маркери:
Звісно, із самого др.Єгипту т.з. "виходу" євреїв не було. А звідки було, і куди йшли, звідки прийшли, хто це такі взагалі? Чому, скажімо, Європа і євреї такі схожі між собою в назві?
А ще ми знаємо, що фараони, принаймні з династій до часів "виходу" і в часи "виходу" (згідно дослідження ДНК їхніх мумій ) мали близькі до нинішніх європейців показники.
Ще маємо свідчення, що були "племена з-за ріки", і так вперше описали "євреїв" древні єгиптяни і це є на їхніх стелах.
Але "Ріка" була, найбільш ймовірно, таки Гібралтаром - (гебреї - гібралтар). Час від часу навіть пішохідною протокою. Тому, в цілому, йдеться далі і про Іберійські землі. А потім і про Центральну Європу. Де стільки, скажімо в Галії (Франція) стільки саме Євангельських міст.
І, звісно, білі європейці євреї зовсім нічого спільного не мали з юдаїзмом, аж поки не сталося захоплення цієї назви.
І вихідці з шумерського Уру, прихильники бога Сіна (Місяця) теж не були ще юдеями, бо заснований ними храм в Харрані (проіснував до, скажімо 1179 за старою хронологією) не був юдейським.
Але Йегову поінформовані джерела вважають і духом Місяця (вся т.з. біблія наповнена цим місячним контекстом), повелителем Місяця, і я вважаю - не дарма. Вочевидь так йдеться про "зміну влади на Місяці", як важливому керівному об'єкті, і в порівняно недавні часи.
Ось тоді і почалося навіювання юдаїзмом Землі. Напевно йдеться про так звану повну "перемогу" "аврамічних релігій" і це вже тільки починаючи від 16 ст. і до сучасності. Саме відтоді сталися дві апокаліптичні катастрофи з людством (не враховуючи війни),знищена аристократія і пам'ять, і зараз ми під жорстким системним цілком фізичним навіюванням.
А ще таким чином (євреї, як жителі Європи) чудово пояснюється повний збіг подій в Євангелії з назвами міст в Центральній Європі.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію