
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Критика | Аналітика
ЄВРИ - з попередньої цивілізації Європи?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЄВРИ - з попередньої цивілізації Європи?
Євреї таки за витоками не юдеї?
Захоплення і переінакшення назви, означення?
Зачистка історії?
Підміна понять дуже властива т.з. "аврамічним" релігіям, як, зрештою, і будь-якими релігіям, бо їхні цілі не допомагати людству.
І слово "євреї" теж, вочевидь, нині "надуте" іншим сенсом.
Ось деякі маркери:
Звісно, із самого др.Єгипту т.з. "виходу" євреїв не було. А звідки було, і куди йшли, звідки прийшли, хто це такі взагалі? Чому, скажімо, Європа і євреї такі схожі між собою в назві?
А ще ми знаємо, що фараони, принаймні з династій до часів "виходу" і в часи "виходу" (згідно дослідження ДНК їхніх мумій ) мали близькі до нинішніх європейців показники.
Ще маємо свідчення, що були "племена з-за ріки", і так вперше описали "євреїв" древні єгиптяни і це є на їхніх стелах.
Але "Ріка" була, найбільш ймовірно, таки Гібралтаром - (гебреї - гібралтар). Час від часу навіть пішохідною протокою. Тому, в цілому, йдеться далі і про Іберійські землі. А потім і про Центральну Європу. Де стільки, скажімо в Галії (Франція) стільки саме Євангельських міст.
І, звісно, білі європейці євреї зовсім нічого спільного не мали з юдаїзмом, аж поки не сталося захоплення цієї назви.
І вихідці з шумерського Уру, прихильники бога Сіна (Місяця) теж не були ще юдеями, бо заснований ними храм в Харрані (проіснував до, скажімо 1179 за старою хронологією) не був юдейським.
Але Йегову поінформовані джерела вважають і духом Місяця (вся т.з. біблія наповнена цим місячним контекстом), повелителем Місяця, і я вважаю - не дарма. Вочевидь так йдеться про "зміну влади на Місяці", як важливому керівному об'єкті, і в порівняно недавні часи.
Ось тоді і почалося навіювання юдаїзмом Землі. Напевно йдеться про так звану повну "перемогу" "аврамічних релігій" і це вже тільки починаючи від 16 ст. і до сучасності. Саме відтоді сталися дві апокаліптичні катастрофи з людством (не враховуючи війни),знищена аристократія і пам'ять, і зараз ми під жорстким системним цілком фізичним навіюванням.
А ще таким чином (євреї, як жителі Європи) чудово пояснюється повний збіг подій в Євангелії з назвами міст в Центральній Європі.
Захоплення і переінакшення назви, означення?
Зачистка історії?
Підміна понять дуже властива т.з. "аврамічним" релігіям, як, зрештою, і будь-якими релігіям, бо їхні цілі не допомагати людству.
І слово "євреї" теж, вочевидь, нині "надуте" іншим сенсом.
Ось деякі маркери:
Звісно, із самого др.Єгипту т.з. "виходу" євреїв не було. А звідки було, і куди йшли, звідки прийшли, хто це такі взагалі? Чому, скажімо, Європа і євреї такі схожі між собою в назві?
А ще ми знаємо, що фараони, принаймні з династій до часів "виходу" і в часи "виходу" (згідно дослідження ДНК їхніх мумій ) мали близькі до нинішніх європейців показники.
Ще маємо свідчення, що були "племена з-за ріки", і так вперше описали "євреїв" древні єгиптяни і це є на їхніх стелах.
Але "Ріка" була, найбільш ймовірно, таки Гібралтаром - (гебреї - гібралтар). Час від часу навіть пішохідною протокою. Тому, в цілому, йдеться далі і про Іберійські землі. А потім і про Центральну Європу. Де стільки, скажімо в Галії (Франція) стільки саме Євангельських міст.
І, звісно, білі європейці євреї зовсім нічого спільного не мали з юдаїзмом, аж поки не сталося захоплення цієї назви.
І вихідці з шумерського Уру, прихильники бога Сіна (Місяця) теж не були ще юдеями, бо заснований ними храм в Харрані (проіснував до, скажімо 1179 за старою хронологією) не був юдейським.
Але Йегову поінформовані джерела вважають і духом Місяця (вся т.з. біблія наповнена цим місячним контекстом), повелителем Місяця, і я вважаю - не дарма. Вочевидь так йдеться про "зміну влади на Місяці", як важливому керівному об'єкті, і в порівняно недавні часи.
Ось тоді і почалося навіювання юдаїзмом Землі. Напевно йдеться про так звану повну "перемогу" "аврамічних релігій" і це вже тільки починаючи від 16 ст. і до сучасності. Саме відтоді сталися дві апокаліптичні катастрофи з людством (не враховуючи війни),знищена аристократія і пам'ять, і зараз ми під жорстким системним цілком фізичним навіюванням.
А ще таким чином (євреї, як жителі Європи) чудово пояснюється повний збіг подій в Євангелії з назвами міст в Центральній Європі.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію