ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Цирк уїхав
Образ твору  
(спекуляція)
 
 
як воно ~ велемудрий артуре
ллється пиво & раки варяться
далі мерлін із вітром грається

ґвіневера все марить зграями
королівство собі регочеться
ґалагад майорить дівочістю

підмайстри пишаються бздурами
чи венера в пабі сатурниться
над чеснотами із докуками
аквілони крізь хмари хукають

уроборос красно звивається
у жорстокий розкішний вакуум
ватра мре & кволо спалахує
цирк поїхав ~ зостались бахури




 


 
2012



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-04 18:33:37
Переглядів сторінки твору 11173
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.04 06:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 20:47:30 ]
Галагад майорить дівочістю? Це справді потужно. Сьогодні навіть технічно можливо. Косметична хірургія пішла так далеко, що йой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-04 21:45:57 ]
у віртуалі, Олександре, навіть косметичної хірургії не треба, бо все просто текст
або непросто текст, часом
& не приймайте надто близько до серця, я Вашому сюрному абсурдові явно не конкурент...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:57:38 ]
І справді - мізки штука складна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-04 22:02:59 ]
все буде добре (с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-05 13:55:05 ]
...Далі відпочиває...Сальвадор)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-05 17:20:44 ]
а в нього на дачі мабуть досі літо..
почитує собі гебдомероса, покурюючи сігарільї з
чорносливовим ароматом, та запросто)

дякую, Маріє..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-09-09 01:52:22 ]
Все-таки "поїхав", а не "уїхав" - звичайно, якщо те шапіто по дорозі не перепилося в хлам і в щось не врізалося, але тоді треба б уточнити, в що саме воно у(в')їхало ))
В укр. мові слово "уїхати" вживається у двох значеннях, і жодне не збігається з російським "уехать" в смислі "переїхати з одного місця в інше". Трошки несправедливо і незручно, бо в рос. мові є і "уехать", і "поехать" (які явно відрізняються за смислом), тоді як у нас є тільки "поїхати" (те ж саме стосується "уйти", "пойти" - у нас лише "піти").
Але це єдиний спірний момент ))
Короля жалко, королеву - ще більше, тяжке у них життя, все на виду, ніякої приватності, підданим ніяк не вгодиш... ((
Галагада жалко найбільше (теж бахур, до речі - в одному зі значень цього слова).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-09 15:02:28 ]
ну всіх жалько, безперечно
куди не кинь, усюди ще якась трагедь

момент із ’уїхати’ не зовсім спірний, бо
не декларується він однозначно
у самому тексті, а ще й останнім рядком пропонується
’Цирк поїхав’, як розвиток подальших подій

а назва... як оце щойно писав ~
назва, що її можна розцінювати як бірку, чи там
артикульну ідентифікацію, виразнішу за тупо зірочки
часто-густо хибить, щодо істини, хай навіть релятивної
чи там художньої, оскільки завданням назви є
притягнення уваги споживача
а для притягнення уваги теперішнього споживача
працює все що завгодно, окрім нудьги
навіть якщо написати ’Црк.пхв’, то і таке буде нормуль

нудьгуючий common sense полюбляє шаради, нє?

ну а оскільки тут ще й цирк, то ось вам ефект
а-ля гумор ілюзіоніста
в назві обіцяють, що ’уїхав’, а в результаті чогось ’поїхав’, хай

насправді, ’уїхати’, це такий слобожанський діалект
у який більшість критично настроєних не вірить
ну але знову таки,

хай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 00:50:07 ]
Ну, ’Црк.пхв’ - це вже стенограма якась виходить ))
А про слобожанський діалект (говір) цілі труди пишуть - не думаю, що пишуть, не вірячи самі собі.
Щодо назви - так, привернути увагу - головне (хороший заголовок "продає" навіть паршивеньку статтю), ну але ж доречна і вдала назва ніколи віршеві не завадить, більше того, часом саме завдяки назві і вірш не забувається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 01:31:59 ]
власне, що тут категорія ’вірш із назвою’,

а значить назва має бути самем такою, якої ні в кого більш нема
і не буде))

бо просто ’Цирк поїхав’ ~ це майже банально

а насправді, це була реальна епіфанія
мені її промовили просто в спину на ст.метро Бекетова
і я не міг позбутися її, ну ніяк більше