ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Артур Курдіновський
2025.07.17 00:27
З'явився сявка в нас багатоликий,
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.

Борис Костиря
2025.07.16 22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.

Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,

Устимко Яна
2025.07.16 20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло

з горішка човник брижі на воді

Ігор Терен
2025.07.16 20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.

***
А шулеру політики не треба

Ольга Олеандра
2025.07.16 09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,

С М
2025.07.16 09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн

І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт

Віктор Кучерук
2025.07.16 08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Мир
Півгодини думав як же мені втішити свою красу аби вона перестала сердитися. Грошей на дорогу каблучку немає, театр за сто кілометрів у столиці – якщо поїхати на вечірню виставу, то електричка приїде назад близько дванадцятої ночі. А треба ще 12 кілометрів їхати лісом до села. Таксисти зараз беруть за цю послугу 150 гривень. Вирішив до неї підлеститися і трохи почукикати. А якщо вдасться - підбити на любовні ігрища. Хоча це сумнівно: коли діви зобижаються, то бажання інтиму у них пропадає надовго. А всьому виною сусідський цуцик на ймення Шобтиздох.
У нас живе могутній чихуахуа, розміром удвічі менший за кота, якого звемо Буцефалом. Бояться його тільки горобці , а курей він обходить десятою дорогою. Ті не церемоняться – як побачать поблизу цього монстра - клюють собачку і в хвіст, і в гриву. Удар курячою лапою збиває барбоса з ніг. А от сусідський бровко десь такий як дебеле теля. Воно й не дивно: німецький дог – одна з найбільших собак у світі, поступається тільки мастифам та сенбернарам. Собака добра, ласкава, любить класти ззаду лапи на плечі гостям та гарчати їм у потилицю. А мій півтораметровий паркан для неї – це як для кози цеглина – перескакує не напружуючись. Оскільки сусіда не вдягає на нього ні нашийника, ні намордника, то клацання зубисьок над вухом у сторонніх осіб може викликати зупинку серця. І таке вже траплялося.
Позаминулого тижня знову навідалися єговісти. Я з ними чемно побалакав, довів до сказу, напоїв водою і підштовхнув черевом до виходу. І сунулися ці нещасні бездумно зі своїми брошурками «Сторожова вежа» у двір з велетенською собакою.
Хазяїна на той час не було: пішов Микола кіз доїти на луг. А віряни підійшли до дверей і давай гукати:
- Хазяїне! Здрастуйте! Є до вас важлива розмова!
Чоловік почав грюкати у двері кулаком. На гуркіт прибіг Шобтиздох і штовхнув тихенько писком у зад чоловіка. Той з розгону гепнув лобом об вхідні двері аж луна селом пішла. А дівчина, яка була з ним у парі, оглянувшись, зомліла. А в єговіста волосся на голові стало сторчма: не кожен день доводиться дивитися своїй смерті прямо в очі.
Бровко відкрив пащу, з якої випав вологий язицюра, похекав трохи і оглушливо гавкнув.
- Рятуйте-е-е-е!- заволав вірянин і, забувши про свою напарницю, рвонув із двору. Але побіг не до хвіртки, а до паркану, який відділяв сусідське обійстя від мого. Забув чоловік і про брошурки, і про Божий промисел і про дівчину, яка тихо сопіла під Миколиним порогом. В один миг перемахнув до мене у двір і рвонув до хати. А цюцько – за ним, подумав, що з ним граються.
Не встиг ускочити у мою хату нежданий гість: Шобтиздох ухопив дядю ззаду за штани і пару раз тріпнув для початку. Потім кинув каку, наступив на неї ногою і знову гавкнув.
- А-а-а-а-а! – заревів чоловік не своїм голосом, який я почув навіть у погребі, куди заліз аби набрати бульби. На ґвалт вискочив із хати і чихуахуа. Від переляку очі в Буцефала роз’їхалися в різні сторони, а ніжки почали тремтіти. А Шобтиздох знову ухопив ревуна за штани і поволочив до моїх вхідних дверей. Волочив-волочив – і кинув, прямо на Буцефала!
Кавкнув мій цуцик і затих: не витримав тягаря віри. Я хутко підскочив до чоловіка і зняв його з моєї шавки. Впав на траву і давай ворушити Буцефала, намагаючись привести його до тями. І таки привів!
Гавкун заворушився, кілька раз конвульсивно дригнув ногами, розліпив повіки і піднявся. І тут сусідський блохастий сородич від радості лизнув його своїм язиком. Песик від несподіванки обпудився, ноги його підігнулися і від страху він утратив свідомість.
- Шобтиздох! – гарикнув я. – Що ти наробив!
Впав на спориш і приклав вухо до маленьких собачих грудей… дихає! Ура!
Ухопив за шкабарняк сусідського дога і хутко повів його з двору. Дівчини, яка була у парі зі своїм одновірцем уже не було, лише у траві валялися стоси підривної літератури.
Коли повернувся назад, то побачив жінку, яка ридма ридала над тільцем свого улюбленця. Єговіст теж накивав п’ятами. Судячи з усього у дяді ще малий досвід спілкування з собаками, оскільки тільки дурень може показувати собаці спину і провокувати таким чином її на напад.
Ажінка заливалася гіркими сльозами. І шпетила мене, як винуватця цієї трагедії.
- Нащо ти привів цих людей у наш двір? Нащо приволочив оту гаспидську собаку? Як ти міг кинути наше сонечко у біді? – не вгавала дружина, одночасно притискаючи до грудей тільце свого улюбленця.
Я чкурнув до хати, знайшов нашатир і хутко повернувся. Намочив ватку і підсунув під носа тваринці.
- Не чіпа-а-а-й! - заголосила дружина і відштовхнула мою руку. А песик чхнув і відкрив очі.
Він ще дрижав, знетямлено переводив погляд то на мене, то на свою заступницю, немов питаючи: - Люди! Що трапилося?
А що сказати тваринці? Щось лагідне, заспокійливе, погладити по голівці, пригріти у себе на грудях, що прекрасно виходить у моєї дружини.
Надійшов вечір, чихуахуа заснув у своїй хатинці, з'ївши ложку каші.
А я лежу із жінкою у ліжку та пробую навести мости дружби. І хоч вона зі мною ще не розмовляє, але знаю: ще трохи і вона пустить мене у свої обійми.
- Кохана,- кажу дружині,- дай тебе поцілую. Зле мені. Тяжко на душі. Якби не ти - пропав би наш улюбленець. Каюся, винен.
І ніжно-ніжно зронив свій поцілунок на її тендітну шию. Потім поцілував трохи нижче - в передпліччя, в плече, потім над вирізом сорочки, а руки тим часом накрили кулясті гірки грудей. А далі…
А далі ми помирилися. Люба тихо сопе на моїх грудях, розпашіла після нічних пригод, а я думаю зробити коханій подарунок: придбати своєму Буцефалові пару. Аби теж було з ким миритися і любитися. Як гадаєте – дружина зрадіє чи ні?

05.02.2019р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-02-07 04:52:26
Переглядів сторінки твору 1623
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.180 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.180 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2019-02-07 21:43:29 ]
Давно я так щиро не сміявся! Завтра ще раз перечитаю для настрою. Гарне оповідання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-08 17:46:49 ]
Дякую. Ще напишу. Бо люди зараз, чомусь, не хочуть чи не вміють писати так, аби сміялися люди.