ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Пробач
Пробач, йому, Господи! Сили нема
дивитись, як ірод боїться
потрапити в пекло вогню, не дарма
вночі бачить очі провидця.
Ти вибач за мене, на жаль, не така
свята, милосердна, безгрішна.
Ще й досі пече печія та гірка
у горлі моїм і зловтішно
на серці порою. Розплата гряде
за відчай. Про що я, Всевишній?
Розтерзану душу? Вже листя руде
зітліло, а спогад колишній
сполоханим птахом у сивій журбі,
що втратив і небо, і крила.
Якби ж я пробачила, Боже, собі,
можливо, його теж простила.
Даруй йому, Отче, за ті помилки,
що кров’ю, сльозами не змити!
Я вибачила б, заржавіли голки -
якби ж то змогла із цим жити.
2019р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-03-13 10:14:51
Переглядів сторінки твору 1498
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.515 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.597 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.15 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 13:06:55 ]
Дуже особистий вірш, написаний із великим почуттям. Якщо у когось немає справжнього каяття, а тільки-- страх покарання, то він, мабуть, і до прощенння не готовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 19:39:16 ]
Дякую, Вікторіє! Так, правда треба прощати, але інколи це не можливо доти, доки сама себе не пробачиш. Мені важко пояснити. Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-13 13:59:56 ]
Вірш настільки приголомшливий, пронизливий, що складно навіть коментувати, тим паче пхатись із порадами чи заувагами.

Та все ж, наважусь. Бо знаю, що сприймеш як належить, Тетяно.

Отже, отут замислилась:

Ти вибач за мене, на жаль, не така -
свята, милосердна, безгрішна.

Оскільки перед цими рядками про ірода,
то виникає запитання логічне - не така як ірод?
тоді чому "Ти вибач"? Тим паче оскільки після не "така" тире - це сприймається як пояснення яка насправді - свята, милосердна, безгрішна.

Словом, незрозуміло.

А от вкінці після "голки" проситься тире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 19:49:53 ]
Так, Любове, я тебе зрозуміла. Коли пишеш то все здається зрозуміло, а зараз дійсно виходить, що я - свята, хоча я мала на увазі протилежне! Дякую, дорога, за допомогу, уважність. Буду думати, як виправити. На все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 20:01:28 ]
Чи достатньо, Любове, прибрати тире, чи змінити на,
"Ти вибач за мене, бо я не така
Свята, милосердна, безгрішна."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-13 16:42:09 ]
А чому Ірод з маленької букви? Якщо з маленької, то це вже не біблійний Ірод, а просто якийсь капосний грішник. Образливо якось звучить, як лайка. Пишіть з великої аби не було різночитань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 19:53:06 ]
Олександре, ірод з маленької букви тому, що це не біблійний персонаж. Чому я так назвала, це вже особисте. Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 03:24:23 ]
загалом слова ’Бог простить’ можна по-різному споглядати чи інтерпретувати
тут можна залізти в теологічний диспут
чи ’по вірі’, чи ’по ділах’ тощо
але, ймовірно, поки без потреби в це все наразі - лізти...

нмд, зміст міг бути в тім,
що трапляються речі, котрі з погляду людини якби
виходять за її, людини, граничні можливості

над чимсь ми владні, над чимсь - ні
і часом зостається уповати лише на Бога, як на останню інстанцію

що в радості безконечній, чи безконечній журбі пребуває

понад усе