
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
2021.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Поетичні розширення до закону Мерфі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичні розширення до закону Мерфі
Перед тим, як торкатися Поезії, зробимо невеличкий огляд теми:
ЗАКОНИ З УСМІШКОЮ
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
Автор: Хома ІГУС
Починаючи з XVII століття, геніальні вчені звалили на голови простих громадян лавину відкритих ними законів природи. Особливо постаралися Ньютон, Кеплер, Паскаль, Торрічеллі, Кулон, Ампер, Фарадей та багато інших. Представниці прекрасної статі в цьому феєрверку відкриттів участі, на жаль, не брали. Це спостеріг ще великий Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
У ХХ столітті намітився певний спад. Здавалося, всі закони природи вже відкрито. Але це був передчасний висновок. У середині століття зусилля дослідників несподівано повернулися в цілком інший бік. Першим став капітан американських ВПС Едвард Мерфі. Саме він сформулював напівжартівливий закон, який, на жаль, досить часто проявляється на практиці: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця мудрість осінила Мерфі під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка.
1977 року якийсь Артур Блох опублікував книжку про закон Мерфі. Після цього й сам Мерфі, і його закон стали дуже популярними й породили безліч мавпувань. Характерною ознакою більшості цих «законів» є цілком реальна і впізнавана життєва ситуація, подана з гумором, іронією, а часом і сарказмом.
Майже всі такі «відкриття» зроблено в Америці, проте Європа також має свої власні шедеври. Найвідоміший у нас горезвісний «закон бутерброда», згідно з яким цей кулінарний виріб завжди падає маслом донизу. Між іншим, цю парадоксальну думку якось перевіряли у спеціальному телешоу Бі-Бі- Сі, де ведучий старанно підкидав у повітря бутерброди, а його помічники фіксували результат падіння. Висновки вказаної наукової процедури спростували згаданий вище «закон» — реальні бутерброди падали з однаковою імовірністю на обидва боки.
Проте такий результат не влаштовував американця Роберта Метьюза. У часописі «Саєнтифік Америкен» він опублікував формулу, що підтверджує таємничу особливість бутербродів. Використовуючи такі параметри, як висота столу, довжина й маса бутербродів, кутова швидкість обертання і прискорення вільного падіння, Метьюз довів, що кут повороту бутербродів при падінні зі столу такий, що вони найчастіше «приземляються» маслом донизу.
А тепер повернімося до послідовників Мерфі. Найпопулярнішими стали закони Паркінсона. Перший із них проголошує: «Робота завжди заповнює весь відведений на неї час». Ще один закон пов’язує робочу силу з виконуваним завданням: «Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати». І вінчає дослідження Паркінсона така чудова аксіома: «Чиновники створюють роботу один для одного».
Далі наведемо досить песимістичний закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше». А ось ще одна глибока думка, названа законом Мескімена: «Завжди бракує часу, аби відразу виконати роботу як слід, але завжди знаходиться час, щоб її переробити». Правда, багато що залежить від того, хто саме перероблятиме. Тут може стати у пригоді закон Вейлера: «Немає нездійсненної роботи для людини, котра не зобов’язана виконувати її сама». Схожої проблеми стосується й закон Пітера: «Щоб уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
Мабуть, усі розробники апаратури підписалися б під законом Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно». А науковцям не гріх частіше згадувати закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Наведені вище опуси мають переважно стосунок до виробництва й науки. Проте чимало подібних жартівливих «законів» сформульовано й для повсякденних ситуацій. Приміром, познайомимося з глибокодумним законом відносності Белленса. На відміну від складної теорії відносності Ейнштейна, цей закон абсолютно простий і зрозумілий:«Тривалість хвилини залежить від того, з якого боку дверей туалету ви перебуваєте».
А хіба вам не випадало зустрічатися на практиці з законом Річарда? Ось його формулювання: «Те, що дуже довго зберігається, можна викинути. Щойно ви що-небудь викинете, воно вам знадобиться». Справедливий, на жаль, і закон Тома: «Тривалість шлюбу обернено пропорційна витратам на весілля». Нічого заперечити й проти закону Дрейзена: «Аби схуднути, треба більше часу, ніж на те, щоб на стільки ж погладшати».
А тепер не вельми веселий закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
І на закінчення слово єдиній представниці прекрасної статі. Ось закон Аліси Геммонд: «Час споживання страви обернено пропорційний часу її приготування».
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
До Поезії із вищесказаного я би відніс такі сентенції:
• Закон Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
• Закон Пітера:«Щоби уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
• Закон Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно»
• Закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Розширення:
- "Якщо ти пишеш вірші, то із тобою щось не так ;)" (Оксана Яблонська)
• Закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
• Закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше».
Розширення:
- "Небагато хто має сміливість казати правду у вічі, але тільки деякі вміють робити це так, аби продовжилась лінія добра." (Тетяна Роса)
Що ж, пропонуймо й інші мудрування :)
ЗАКОНИ З УСМІШКОЮ
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
Автор: Хома ІГУС
Починаючи з XVII століття, геніальні вчені звалили на голови простих громадян лавину відкритих ними законів природи. Особливо постаралися Ньютон, Кеплер, Паскаль, Торрічеллі, Кулон, Ампер, Фарадей та багато інших. Представниці прекрасної статі в цьому феєрверку відкриттів участі, на жаль, не брали. Це спостеріг ще великий Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
У ХХ столітті намітився певний спад. Здавалося, всі закони природи вже відкрито. Але це був передчасний висновок. У середині століття зусилля дослідників несподівано повернулися в цілком інший бік. Першим став капітан американських ВПС Едвард Мерфі. Саме він сформулював напівжартівливий закон, який, на жаль, досить часто проявляється на практиці: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця мудрість осінила Мерфі під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка.
1977 року якийсь Артур Блох опублікував книжку про закон Мерфі. Після цього й сам Мерфі, і його закон стали дуже популярними й породили безліч мавпувань. Характерною ознакою більшості цих «законів» є цілком реальна і впізнавана життєва ситуація, подана з гумором, іронією, а часом і сарказмом.
Майже всі такі «відкриття» зроблено в Америці, проте Європа також має свої власні шедеври. Найвідоміший у нас горезвісний «закон бутерброда», згідно з яким цей кулінарний виріб завжди падає маслом донизу. Між іншим, цю парадоксальну думку якось перевіряли у спеціальному телешоу Бі-Бі- Сі, де ведучий старанно підкидав у повітря бутерброди, а його помічники фіксували результат падіння. Висновки вказаної наукової процедури спростували згаданий вище «закон» — реальні бутерброди падали з однаковою імовірністю на обидва боки.
Проте такий результат не влаштовував американця Роберта Метьюза. У часописі «Саєнтифік Америкен» він опублікував формулу, що підтверджує таємничу особливість бутербродів. Використовуючи такі параметри, як висота столу, довжина й маса бутербродів, кутова швидкість обертання і прискорення вільного падіння, Метьюз довів, що кут повороту бутербродів при падінні зі столу такий, що вони найчастіше «приземляються» маслом донизу.
А тепер повернімося до послідовників Мерфі. Найпопулярнішими стали закони Паркінсона. Перший із них проголошує: «Робота завжди заповнює весь відведений на неї час». Ще один закон пов’язує робочу силу з виконуваним завданням: «Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати». І вінчає дослідження Паркінсона така чудова аксіома: «Чиновники створюють роботу один для одного».
Далі наведемо досить песимістичний закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше». А ось ще одна глибока думка, названа законом Мескімена: «Завжди бракує часу, аби відразу виконати роботу як слід, але завжди знаходиться час, щоб її переробити». Правда, багато що залежить від того, хто саме перероблятиме. Тут може стати у пригоді закон Вейлера: «Немає нездійсненної роботи для людини, котра не зобов’язана виконувати її сама». Схожої проблеми стосується й закон Пітера: «Щоб уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
Мабуть, усі розробники апаратури підписалися б під законом Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно». А науковцям не гріх частіше згадувати закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Наведені вище опуси мають переважно стосунок до виробництва й науки. Проте чимало подібних жартівливих «законів» сформульовано й для повсякденних ситуацій. Приміром, познайомимося з глибокодумним законом відносності Белленса. На відміну від складної теорії відносності Ейнштейна, цей закон абсолютно простий і зрозумілий:«Тривалість хвилини залежить від того, з якого боку дверей туалету ви перебуваєте».
А хіба вам не випадало зустрічатися на практиці з законом Річарда? Ось його формулювання: «Те, що дуже довго зберігається, можна викинути. Щойно ви що-небудь викинете, воно вам знадобиться». Справедливий, на жаль, і закон Тома: «Тривалість шлюбу обернено пропорційна витратам на весілля». Нічого заперечити й проти закону Дрейзена: «Аби схуднути, треба більше часу, ніж на те, щоб на стільки ж погладшати».
А тепер не вельми веселий закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
І на закінчення слово єдиній представниці прекрасної статі. Ось закон Аліси Геммонд: «Час споживання страви обернено пропорційний часу її приготування».
"Дзеркало тижня" № 37 (310) 23 — 29 вересня 2000
До Поезії із вищесказаного я би відніс такі сентенції:
• Закон Гете: «Усі закони створено старими й чоловіками. Молодь і жінки шукають винятків».
• Закон Пітера:«Щоби уникнути помилок, треба набиратися досвіду, щоб набиратися досвіду, треба робити помилки».
• Закон Мейєра: «Ускладнювати — просто, спрощувати — складно»
• Закон Фінейгла: «Якщо експеримент удався, то щось тут не так...»
Розширення:
- "Якщо ти пишеш вірші, то із тобою щось не так ;)" (Оксана Яблонська)
• Закон Пардо: «Усе, що є хорошого в житті, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння».
• Закон Паддера: «Усе, що починається добре, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше».
Розширення:
- "Небагато хто має сміливість казати правду у вічі, але тільки деякі вміють робити це так, аби продовжилась лінія добра." (Тетяна Роса)
Що ж, пропонуймо й інші мудрування :)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію