ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.21
22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
2026.04.21
21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
2026.04.21
16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
2026.04.20
20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
2026.04.20
17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
2026.04.20
17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
2026.04.20
15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
2026.04.20
10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Огляди конкурсів):
2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди конкурсів
Тема 7 - Осінь 2007
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тема 7 - Осінь 2007
І знову жовтень, пані та панове. Пора пригадувати приємні події, якщо такі траплялися з вами - смакувати, вкушати, напиватися ними, бо попереду самі розумієте що, суцільний дефіцит, і навіть, не дай бог, особистий дефолт. Хто і що заслужив... Але якщо не тратив щедро своє і чуже, не стрибав, закривши очі в духмяну гречку, не власноруч сіяну, якщо не було у нещодавньому вашому житті нічого такого прекрасного, цікавого, значущого, то й нічого вам на цій сторінці робити, своїм нудним виглядом чорнити напередодні великого краху золоті поетичні пейзажі!
Теми надаються нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Теми №7. Осінь 2007
• "Народна":
"Осінь. По вінця налити і випити..."
(пропозиція: редакція)
• "Високочола":
"Пастель осіння...Подихи розмиті,
Тіла сплелись плющем - і під дощем..."
(пропозиція: Анна Осадко)
• "Класична":
"А журавлі летять... І ти летиш...
І осінь відлітає із тобою..."
(пропозиція: Анна Осадко)
І далі щось серйозне, якісне, вічне.
• Усі надіслані на цю тему твори • Умови турніру
Літні теми позаду, і ось вони, жовтневі, листопадові, ніби печальні, та разом із тим, схоже, більш багатогранні, більш класичні? Може тому, що феромонів у повітрі поменшало, журби додалося? І бабки вже не порхають так легковажно, а шукають де зиму перебути. Утім, із осінню завжди все не просто, навіть коли і феромонів не має витягує пам'ять нотатки про їхню підступну "діяльність", і помста спалахує багряно в багатьох серцях. Саме тому першу із трьох тем і довелося змінити на більш нейтральну, бо віршовані пропозиції від наших авторів могли викликати громадянську війну між чоловічою і жоночою частинами "Майстерень", і, судячи з усього, у полон на тій війні ніхто б нікого не брав. :(
Але і осінь 2007 проминула. Сподіваюся не даремно. Можливо, читаючи, перечитуючи у якомусь 2015 році цю сторіночку, нам пригадається те чи інше, пережите восени того далекого 2007. І хтось зауважить, що Варя Черезова і Василь Роман ще і тоді писали он як цікаво, а Кока Черкаський як був хуліганом, так і залишився ним. А те, що інші супер автори того разу особливо не проявили себе, так то була тільки помилка поціновувачів. Що додати ще? Хіба лише - якщо вам, читачу, закортить написати віршика на запропоновані теми, то пишіть, і подавайте його окрім стандартної публікаційної форми ще й сюди - коментарем.
І вас прочитають!
Теми надаються нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Теми №7. Осінь 2007 • "Народна":
"Осінь. По вінця налити і випити..."
(пропозиція: редакція)
• "Високочола":
"Пастель осіння...Подихи розмиті,
Тіла сплелись плющем - і під дощем..."
(пропозиція: Анна Осадко)
• "Класична":
"А журавлі летять... І ти летиш...
І осінь відлітає із тобою..."
(пропозиція: Анна Осадко)
І далі щось серйозне, якісне, вічне.
• Усі надіслані на цю тему твори • Умови турніру
Поетичне дійство
Хронологія :
Хронологія :
Літні теми позаду, і ось вони, жовтневі, листопадові, ніби печальні, та разом із тим, схоже, більш багатогранні, більш класичні? Може тому, що феромонів у повітрі поменшало, журби додалося? І бабки вже не порхають так легковажно, а шукають де зиму перебути. Утім, із осінню завжди все не просто, навіть коли і феромонів не має витягує пам'ять нотатки про їхню підступну "діяльність", і помста спалахує багряно в багатьох серцях. Саме тому першу із трьох тем і довелося змінити на більш нейтральну, бо віршовані пропозиції від наших авторів могли викликати громадянську війну між чоловічою і жоночою частинами "Майстерень", і, судячи з усього, у полон на тій війні ніхто б нікого не брав. :( Але і осінь 2007 проминула. Сподіваюся не даремно. Можливо, читаючи, перечитуючи у якомусь 2015 році цю сторіночку, нам пригадається те чи інше, пережите восени того далекого 2007. І хтось зауважить, що Варя Черезова і Василь Роман ще і тоді писали он як цікаво, а Кока Черкаський як був хуліганом, так і залишився ним. А те, що інші супер автори того разу особливо не проявили себе, так то була тільки помилка поціновувачів. Що додати ще? Хіба лише - якщо вам, читачу, закортить написати віршика на запропоновані теми, то пишіть, і подавайте його окрім стандартної публікаційної форми ще й сюди - коментарем.
І вас прочитають!
10.12.2007 кращими авторами Теми названі
На цей момент кращими в колонці названі: • Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Акція - Лабораторія драматургії сучасної України"
• Перейти на сторінку •
"Поетичні розширення до закону Мерфі"
• Перейти на сторінку •
"Поетичні розширення до закону Мерфі"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 1.2948 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 1.2948 seconds