ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 7 чудових фактів про фільм «Джентльмени удачі»

Цікаві факти ( незабутні старі кінострічки)

7 чудових фактів про фільм «Джентльмени удачі»
Все найважливіше про велику радянську комедію
«Джентльмени удачі» в одній статті. А також менш важливе, зовсім неважливе і взагалі незрозуміло що! (Олег «Апельсин» Бочаров)

1
Сірий кардинал
«Джентльмени удачі» - напевно, єдина канонічна народна комедія Радянського Союзу, знята режисером, імені якого більшість глядачів і не згадає навіть. Ось і ти припини читання на хвилину, задумайся і назви ім'я і прізвище постановника «Джентльменів удачі». Хвилина пішла ...
А тепер правильна відповідь: Олександр Сірий. Уродженець Воронезької області, за двадцять років творчої діяльності зняв всього п'ять картин: «Постріл в тумані», «Иностранка», «Джентльмени удачі», «Ти - мені, я - тобі» і «Бережіть чоловіків!».
Хоча автором сценарію є великий Георгій Данелія, в цілому ідея картини належить все ж Олександру Сірому, який знав табірне життя не з чуток: в 1958 році режисер був засуджений на 8 років за бійку і відсидів половину терміну.


2
Погане кіно, редиска!
Як і майже всі епохальні сатиричні кінокартини, «Джентльмени удачі» не зустріли жодного схвалення у партійних працівників і були фактично покладено на полицю. Формальний привід: надлишок кримінально-тюремного жаргону.
Протягнути фільм в кіно вдалося лише старим перевіреним крайнім засобом - показавши кіно особисто Генсеку (на той момент - Л. І. Брежнєву) і отримавши його персональне схвалення. «Джентльмени удачі» стали найбільш касовою кінострічкою 1972 року в СРСР, її подивилося більше 65 мільйонів глядачів.
Вважається, що це 12-й за касовими зборами фільм в історії Радянського Союзу.


3
Зупиніть музику!
Олександр Сірий заготовив для картини два музичні номери. Пісеньку «Про слона» повинен був виконати Георгій Віцин, а пісня «Про Ялту» призначалася Савелія Крамарову. Але Данелія, який вважався художнім керівником проекту, висловився категорично проти, і музикування з фільму прибрали.
Це далеко не єдина зміна, яку зазнав фільм по шляху від паперу до глядача. Наприклад, в первісному варіанті історії головний герой був добрим капітаном міліції, який перевиховував злочинців силою переконання і особистим прикладом.


4
Леонов і його команда
Сценарій з самого початку писався під Євгена Леонова. Зізнатися, навіть важко уявити кого б то не було на його місці ... на його місцях, якщо бути точним.
А ось на роль трудівників кримінального фронту спочатку планувалися кандидатури Андрія Миронова, Ролана Бикова і Юрія Нікуліна. Теж непогано, слід визнати.
Найбільше клопоту доставив Савелій Крамаров. Спочатку керівництво студії не хотіло стверджувати його на роль, і Георгій Данелія був змушений натиснути. Ще гірше стало, коли Крамаров подав документи на еміграцію з СРСР: згідно партійного регламенту, всі фільми з його участю могли опинитися на полиці.
Данелія написав керівництву, що вони роблять ідеологічну помилку. «Я запропонував подивитися картину уважніше, адже актор Крамаров грає бандита і відщепенця. Подіяло! Залишили все як було ».


5
А тепер - горбатий
Ніхто не хотів, щоб верблюд плював в Савелія Крамарова. Ще б пак, це ж обурливо: якась горбата тварина буде плювати в радянського артиста! Тому вся сцена була побудована таким чином, щоб в потрібний момент облити актора піною для гоління. Однак Крамаров настільки вжився в роль, що дражнив верблюда невпинно і в підсумку заробив справжнісінький плювок прямо перед камерою. Очевидці згадують, що відмити верблюжий плювок виявилося справою вельми і вельми важкою.


6
Дитяча праця
Одного з хлопчиків в дитячому саду - Ігорка - грає дійсно Ігор, та не який-небудь, а Угольников. Так-так, той самий, що пару десятків років потому стане героєм телепередачі «Оба-на!». На момент зйомок йому було дев'ять років.
У кіно Угольников з'явиться ще раз нескоро - в 1990 році в комедії «Гуляти так гуляти. Стріляти так стріляти ... », коли йому вже буде 28 років.
7
Відлиті в цементі
Сама безглузда історія зі знімального майданчика виявилася пов'язаною з цементовозів, що зовсім не дивує. Спочатку команда вбила купу часу, сил і фантазії на те, щоб придумати склад для розчину, який би зобразив в кадрі цемент. Вибір зупинили на хлібній заквасці, в яку додали лушпиння есенцію. Вийшла липка і ядрена субстанція, що пахне, яка не викликала в акторів захоплення, але це все ж краще, ніж купатися в цьому цементі.
Коли артисти вилізли з цистерни і стали відмиватися, раптом виявилося, що Віцин зник. Полізли в цистерну - а він все ще там сидить! Виявляється, йому хтось доповів, що розчин містить в складі 23 лікарські рослини та нібито продовжує молодість на 15 років. Ось Віцин і сидів у ньому, чекав, поки молодість не продовжиться!
Переклала на українську мову 21.05.19 7.20




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-05-21 08:37:27
Переглядів сторінки твору 335
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 22:14
Автор у цю хвилину відсутній