
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
2025.08.23
20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
2025.08.23
16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Муза смієтьс
Муза смієтьс
2025.08.23
13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території.
Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею.
Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання.
Найбільше світ намагаються змінити
2025.08.23
12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери:
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощ
2025.08.23
06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
2025.08.22
21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
2025.08.22
20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олена Побийголод (1965) /
Критика | Аналітика
Осип Мандельштам. «Горець». Коментар
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Осип Мандельштам. «Горець». Коментар
Мы живем, под собою не чуя¹ страны,
Наши речи за десять шагов не слышны,
А где хватит на пол-разговорца,
Там припомнят² кремлёвского горца.
Его толстые пальцы, как черви, жирны,
И слова, как пудовые гири, верны³,
Тараканьи смеются глазища⁴,
И сияют его голенища⁵.
А вокруг него - сброд тонкошеих вождей,
Он играет услугами полулюдей⁶.
Кто свистит, кто мяучит, кто хнычет,
Он один лишь бабачит⁷ и тычет.
Как подкову, дарит⁸ за указом указ -
Кому в пах, кому в лоб, кому в бровь, кому в глаз⁹.
Что ни казнь у него - то малина¹º,
И широкая грудь осетина¹¹.
За спогадами Надії Мандельштам, Борис Пастернак так відізвався про цей твір, почувши його в 1933 році: «Це не літературний факт, а акт самогубства». Як ми сьогодні знаємо, (само)вбивство Мандельштама дійсно відбулося. Тепер можна з чистою совістю звернутися до цього тексту як до літературного факту. Далі пропоную свій коментар, оскільки мені здається, що для сучасного масового читача в цьому вірші є «темні» місця; виразного коментаря в Інтернеті мені виявити не вдалося.
[1]. З формальної точки зору, це алюзія на фразеологізм «Не чути під собою ніг» (від втоми, від щастя, у захваті...). А щодо сенсу висловлювання - цей рядок можна розуміти двояко: (1) «ми живемо безтурботно і не хочемо чути країну» - або (2) «у нас відібрана можливість чути країну». На мій погляд, Мандельштам добивався одночасного задіяння обох сенсів.
[2]. Знову (навмисна) двозначність: (1) «пригадають кремлівського горця в розмові» - і (2) «пригадають про його існування, чому і потрібно в розмові остерігатися, не патякати зайвого».
[3]. Це всім зрозуміла в той час алюзія на цитату із статті В.І.Леніна «Три джерела та три складові частини марксизму» (1913): «Вчення Маркса всесильне, тому що воно вірне». Адже в 1933 р. Сталін уже впевнено почував себе в лаві «великих» теоретиків марксизму.
[4]. Забавно, що деякі публікатори пишуть «усища», збиваючись на казку К.Чуковського «Тараканище» (1921).
Однак у Мандельштама - сильніший образ: не «вуса, схожі на вуса таргана» (тим більше, що це було б невірно фактично, оскільки тарганові вуса - довгі, тонкі та гнучкі), а «очі, схожі на тарганів» (!) - коричневого кольору та обрамлені багатьма ніжками (тобто, віями).
[5]. Алюзія на фразеологізм «лизати чоботи»: чоботи Сталіна вилизані до блиску.
[6]. І знову навмисна двозначність: (1) можна зрозуміти так, що «напівлюди» - вони з числа «тонкошеих вождей»; (2) проте в розпорядженні Сталіна до того ж був потужний репресивний апарат у вигляді НКВС, а там вже точно було достатньо «недолюдків».
[7]. Це неологізм, вигаданий Мандельштамом спеціально для даного контексту. Якщо узагальнити безліч коментарів, присвячених цьому слову Мандельштама, отримаємо щось на кшталт «переконливо теревенить глухим лякаючим голосом».
[8]. Іноді це місце цитують неправильно: «как подковы куёт». Однак для Мандельштама такий образ був би занадто простий. У нього - «как подкову дарит». Це іронія, адже підкову дарують «на щастя», а яке щастя від сталінських «указів» - усі вже знали.
Наприклад: «Відомо, який величезний трудовий підйом серед колгоспного селянства викликала промова товариша Сталіна на першому з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. Колгоспне село швидкими кроками стало наближатися до щасливого та заможного життя» (журнал «Історик-марксист», 1940, № 2).
Не будемо забувати, що безпосереднім поштовхом до написання цього вірша для Мандельштама стали жахливі враження від побаченого їм у Криму «нового» села.
[9]. Обіграний фразеологізм російської мови «Не в бровь, а в глаз».
[10]. У російській Вікіпедії це місце прокоментовано так: «Малина - слово на злочинному жаргоні в пам'ять того, що Сталін в молодості був частиною злочинного світу». За російською звичкою, автори вікі-статті спробували знайти собі пророка в чужій вітчизні, і скопіювали цей перл із статті Скотта Хортона, надрукованій у 2008 р. в американському щомісячному літературно-політичному журналі Harper's Magazine. Але те, що можна пояснити у випадку англомовного автора (заглянувши в словник, вибрав неправильний омонім), непростимо для авторів енциклопедичної статті на рідній мові... На жаль, автори статті в українській Вікіпедії підійшли до питання некритично, і майже дослівно переклали російських колег.
Насправді - Мандельштам, звичайно ж, обіграв російську приказку «Не жизнь, а малина», додавши антитезу «життя - страта».
[11]. Та ж стаття в «Харперс» стверджує, а Вікіпедії одна за одною списують: нібито «осетин» згаданий, оскільки «Сталін був родом з міста Горі поблизу Південної Осетії» ... Звичайно, якщо дивитися із Нью-Йорка, Горі дійсно знаходиться недалеко від Осетії. Правда, якщо спостерігач відсунеться ще трохи, наприклад, за межі Сонячної системи, він виявить, що Земля і Марс - не так вже й далекі один від одного, так що Сталіна можна було б оголосити і марсіянином...
Насправді - це був ще один спосіб вколоти Сталіна. Було відомо, що він, в силу особливостей своєї вдачі, дуже негативно ставився до обговорення будь-яких фактів, пов'язаних з його особистим життям. А в 1932 році його однокласник по семінарії Йосип Іремашвілі видав в Німеччині книгу «Сталін і трагедія Грузії», де стверджував, що батько Сталіна Бесо Іванович Джугашвілі «за національністю осетин».
(2019)
Наши речи за десять шагов не слышны,
А где хватит на пол-разговорца,
Там припомнят² кремлёвского горца.
Его толстые пальцы, как черви, жирны,
И слова, как пудовые гири, верны³,
Тараканьи смеются глазища⁴,
И сияют его голенища⁵.
А вокруг него - сброд тонкошеих вождей,
Он играет услугами полулюдей⁶.
Кто свистит, кто мяучит, кто хнычет,
Он один лишь бабачит⁷ и тычет.
Как подкову, дарит⁸ за указом указ -
Кому в пах, кому в лоб, кому в бровь, кому в глаз⁹.
Что ни казнь у него - то малина¹º,
И широкая грудь осетина¹¹.
За спогадами Надії Мандельштам, Борис Пастернак так відізвався про цей твір, почувши його в 1933 році: «Це не літературний факт, а акт самогубства». Як ми сьогодні знаємо, (само)вбивство Мандельштама дійсно відбулося. Тепер можна з чистою совістю звернутися до цього тексту як до літературного факту. Далі пропоную свій коментар, оскільки мені здається, що для сучасного масового читача в цьому вірші є «темні» місця; виразного коментаря в Інтернеті мені виявити не вдалося.
[1]. З формальної точки зору, це алюзія на фразеологізм «Не чути під собою ніг» (від втоми, від щастя, у захваті...). А щодо сенсу висловлювання - цей рядок можна розуміти двояко: (1) «ми живемо безтурботно і не хочемо чути країну» - або (2) «у нас відібрана можливість чути країну». На мій погляд, Мандельштам добивався одночасного задіяння обох сенсів.
[2]. Знову (навмисна) двозначність: (1) «пригадають кремлівського горця в розмові» - і (2) «пригадають про його існування, чому і потрібно в розмові остерігатися, не патякати зайвого».
[3]. Це всім зрозуміла в той час алюзія на цитату із статті В.І.Леніна «Три джерела та три складові частини марксизму» (1913): «Вчення Маркса всесильне, тому що воно вірне». Адже в 1933 р. Сталін уже впевнено почував себе в лаві «великих» теоретиків марксизму.
[4]. Забавно, що деякі публікатори пишуть «усища», збиваючись на казку К.Чуковського «Тараканище» (1921).
Однак у Мандельштама - сильніший образ: не «вуса, схожі на вуса таргана» (тим більше, що це було б невірно фактично, оскільки тарганові вуса - довгі, тонкі та гнучкі), а «очі, схожі на тарганів» (!) - коричневого кольору та обрамлені багатьма ніжками (тобто, віями).
[5]. Алюзія на фразеологізм «лизати чоботи»: чоботи Сталіна вилизані до блиску.
[6]. І знову навмисна двозначність: (1) можна зрозуміти так, що «напівлюди» - вони з числа «тонкошеих вождей»; (2) проте в розпорядженні Сталіна до того ж був потужний репресивний апарат у вигляді НКВС, а там вже точно було достатньо «недолюдків».
[7]. Це неологізм, вигаданий Мандельштамом спеціально для даного контексту. Якщо узагальнити безліч коментарів, присвячених цьому слову Мандельштама, отримаємо щось на кшталт «переконливо теревенить глухим лякаючим голосом».
[8]. Іноді це місце цитують неправильно: «как подковы куёт». Однак для Мандельштама такий образ був би занадто простий. У нього - «как подкову дарит». Це іронія, адже підкову дарують «на щастя», а яке щастя від сталінських «указів» - усі вже знали.
Наприклад: «Відомо, який величезний трудовий підйом серед колгоспного селянства викликала промова товариша Сталіна на першому з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. Колгоспне село швидкими кроками стало наближатися до щасливого та заможного життя» (журнал «Історик-марксист», 1940, № 2).
Не будемо забувати, що безпосереднім поштовхом до написання цього вірша для Мандельштама стали жахливі враження від побаченого їм у Криму «нового» села.
[9]. Обіграний фразеологізм російської мови «Не в бровь, а в глаз».
[10]. У російській Вікіпедії це місце прокоментовано так: «Малина - слово на злочинному жаргоні в пам'ять того, що Сталін в молодості був частиною злочинного світу». За російською звичкою, автори вікі-статті спробували знайти собі пророка в чужій вітчизні, і скопіювали цей перл із статті Скотта Хортона, надрукованій у 2008 р. в американському щомісячному літературно-політичному журналі Harper's Magazine. Але те, що можна пояснити у випадку англомовного автора (заглянувши в словник, вибрав неправильний омонім), непростимо для авторів енциклопедичної статті на рідній мові... На жаль, автори статті в українській Вікіпедії підійшли до питання некритично, і майже дослівно переклали російських колег.
Насправді - Мандельштам, звичайно ж, обіграв російську приказку «Не жизнь, а малина», додавши антитезу «життя - страта».
[11]. Та ж стаття в «Харперс» стверджує, а Вікіпедії одна за одною списують: нібито «осетин» згаданий, оскільки «Сталін був родом з міста Горі поблизу Південної Осетії» ... Звичайно, якщо дивитися із Нью-Йорка, Горі дійсно знаходиться недалеко від Осетії. Правда, якщо спостерігач відсунеться ще трохи, наприклад, за межі Сонячної системи, він виявить, що Земля і Марс - не так вже й далекі один від одного, так що Сталіна можна було б оголосити і марсіянином...
Насправді - це був ще один спосіб вколоти Сталіна. Було відомо, що він, в силу особливостей своєї вдачі, дуже негативно ставився до обговорення будь-яких фактів, пов'язаних з його особистим життям. А в 1932 році його однокласник по семінарії Йосип Іремашвілі видав в Німеччині книгу «Сталін і трагедія Грузії», де стверджував, що батько Сталіна Бесо Іванович Джугашвілі «за національністю осетин».
(2019)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію