ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Асорті Пиріжкарня
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Рецензії

 "Слово, таке випадкове і рятівне…"
Кажется, Камоэнс, великий португальский поэт XVI столетия, сказал, что поэзия – это лучшие слова, стоящие в лучшем порядке. На мой взгляд, можно было бы добавить, что это, вобщем-то, и знакомые слова, но стоящие в незнакомом порядке. Мы употребляем те же самые слова каждый день – других ведь нет, мы их, позволительно сказать, проматываем на ярмарках случайных встреч. Они также поддаются инфляции, обесцениваясь потихоньку в газетных клише, засоряясь "канцеляритом" официальных писем и речей. Вот из них-то и делают поэзию, "их протирают, как стекло" (Д. Самойлов), чтобы увидеть сквозь них сущности.

Это, наверное, непросто – ведь стихов немного и мало поэтов, несмотря на огромное количество рифмованной и нерифмованной литературной "продукции". Поэтому появление человека, способного к пластическим воплощениям слова – событие, которое трудно переоценить.

Хотя Сергей Губерначук сравнительно недавно занялся стихосложением, он не идет исхоженными путями классических форм и классических мотивов. Естественно, что в первый момент его стихи вызывают недоверие. Останавливает тот самый незнакомый, необычный порядок слов, с которого все и начинается: ироничность, тематическая, образная, даже стилистическая парадоксальность, неоднозначность мыслей, взглядов. К тому же у него нет литературного имиджа, авторитета подборок, поэтических сборников и т.п. Восприятие его поэзии требует лишь непредвзятости и отказа от стереотипов. Тогда стихотворение убеждает, притягивает собственной "внутренней'' жизнью. Это – жизнь слова, когда оно проявляет свою метафорическую природу, пытается стать ответом каких-то затаенных смыслов, дальних или ближних миров. Какое раскованно легкое слово у Губерначука, словно продолжается разговор с соседом так, ни о чем. Скажем, обычная стеклянная банка. И вдруг она превращается в средоточие и взаимосвязь вещей, явлений, эмоций, отзеркаливая единый в разнообразных проявлениях мир, становится им на миг в нескольких строках и... остается там же, на печи.

Порожня банка – геніальна річ!
холодна – лід,
прозора – світ...
..........
Чим літровіша за розміром,
Тим більше почуттів...

Стихи Сергея влекут, заманивая как бы в веселую игру со словами и смыслом, они пребывают где-то на грани китча, анекдота:

... під фунікулер потрапив кіт,
ну,
у пішохідний перехід
потрапив я...

Но незаметно они обращают к иному, к "феноменальным моментам". В несвязных коротких фразах – сюрреалистических образах "древньої абетки", если прочесть их вместе, ощутим трагический привкус отечественной истории с ее извечным "Кто виноват?". Ясно, что "винна абетка". Чаще всего историческая память у Губерначука сконденсирована в слове-знаке. В стихотворном пространстве эти слова несут в себе тяжесть времени, воплощают его светлых богов и языческих идолов, камешками смальты слагаясь в мозаическое панно. Краски почему-то немного печальны. Ритм и строфика привносят ощущение протяженности времени, утомленное течение дней, лет, десятилетий. А рядом скептическая усмешка дня нынешнего. Панно имеет чудно́е, "отчетное", название: "Работа сексота".

Велика війна.
Велетенська розруха.
Велетневотонний голод.
Невеличкий секс.

По Губерначуку, вся история – древняя, средневековая, новейшая – протекает здесь, среди нас, сейчас, вплетаясь в наши будни.

... семирічна війна розштовхала людей i автобуси...

Однако Сергей – не холодный наблюдатель феноменов и коллизий, описатель ландшафтов истории, его стихи могут быть пристрастны, они могут кричать:

Утіште дівчинку,
яка без упереджень торгує
перед вами своїм
божевільним благом.

"Сюр", отчужденность сочетаются с теплой, лирической интонацией.

Коли розгубилися очi
i плечі твoї знітилися,
як знати могла ти слово,
таке випадкове i рятівне?

Вообще, Сергей Губерначук бывает очень разным в своих стихах, в многообразии поэтических образов, культурных аллюзий – и все же стилистически цельным в работе со словом. Он, как мне кажется, уже имеет свой, пока еще не очень громкий поэтический голос. Можно, конечно же, вести речь и о влияниях: о футуристах двадцатых, о сегодняшнем украинском поэтическом авангарде, о мировой поэзии. Это не удивительно, его поэзия возникает не в безвоздушном пространстве, не в каком-то специально выдуманном искусственном мире. Сергей, молодой актер Молодежного театра, живет в нашем "сыроватом" времени, среди нас, какие мы ни есть, пишет стихи прямо на той сцене, где разыгрывают свои роли жизнь, история, литература, наконец. Но голос – свой.

О его стихах можно бы рассказывать еще, но лучше их читать. Отметим лишь, что эта подборка – первая журнальная публикация Сергея Губерначука.

Марк Белорусец, 1994

Це рецензія до добірки поезій Сергія Ґуберначука, опублікованої у розділі "Поэзия как философия" часопису "Философская и социологическая мысль" (№ 7–8, 1994 рік, стор. 237–247). Рецензія написана Марком Білорусцем – перекладачем німецької й австрійської поезії та прози, а також літературним критиком.
Передмова М. Білорусця зберіглася лише у перекладі на російську мову і подається у такому вигляді, як була надрукована в журналі.


Контекст : "Поезії розбурханих стихій", стор. 3–6


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-28 08:59:28
Переглядів сторінки твору 891
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.077 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.130 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2025.06.30 14:48
Автор у цю хвилину відсутній