
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Він від першого дня повном
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

07. Пісня про оцінки
Знайте: всі колись були
жертвами шкільних страждань -
й п’ятибальної шкали
для оцінки їхніх знань...
У когось в очах - відчай,
у гріхах батькам виниться?
Це - «погано», навіть вкрай,
тобто - одиниця.
За контрольну, як бува,
ганить вчителька хлопійка?
Це - «незадовільно», «два»,
тобто - чесна двійка.
Ех, раз, іще раз!
Голова одна у нас.
А на цій на голові -
вуха два і шишки дві.
От і дражнять де-не-де,
і сміються глухо:
«Подивіться, он іде
голова - два вуха!
Голова, голова, голова - два вуха!»
Бережіться від спокус, -
є у вчительки журнал...
«Мінус» вигадали й «плюс»,
щоб уточнювати бал.
Вивчив задане так-сяк -
от і маєш, як оскому:
«посередньо»... Це - трояк,
з мінусом, причому.
Теорему був довів,
та забув про перевірку -
отже, «добре» заробив,
це - тверда четвірка.
Ех, раз-два-три! -
Припустили, як з гори,
перегнали трояка
на чотири метрика!
Ось четвірочник біжить,
шпарить що є духу;
ззаду - трієчник сопить,
голова - три вуха,
Голова, голова, голова - три вуха...
Щоб не жити навдалу,
без ніяких знань-понять,
не кляни шкільну шкалу:
раз-два-три-чотири-п’ять.
Хто сумлінням не доріс -
хай вживає самопримус...
Риска - не завжди дефіс,
іноді це мінус.
Очі з радощів блищать,
ушановувати мусим?
Це - «відмінно», тобто - п’ять,
а ще краще - з плюсом!
Ех, раз, іще раз,
є п’ятірочка у нас:
рук та ніг - дивись, по дві,
п’ята - думка в голові.
І замре народ на мить,
мов диктанти слуха,
і ніхто не закричить:
«Голова - два вуха,
голова, голова, голова - два вуха!»
(2018)
*** ОРИГІНАЛ ***
Все должны до одного
Числа знать до цифры пять, -
Ну, хотя бы для того,
Чтоб отметки различать.
Кто-то там домой пришёл -
И глаза поднять боится:
Это - раз, это - «кол»,
Это - единица.
За порог ступил едва,
А ему - головомойка:
Значит, «пара», это - два,
Или просто двойка.
Эх, раз, еще раз!
Голова одна у нас,
Ну а в этой голове -
Уха два и мысли две.
Вот и дразнится народ,
И смеется глухо:
«Посмотрите, вот идёт
Голова - два уха!
Голова, голова, голова - два уха!»
Хорошо смотреть вперёд!
Но сначала нужно знать
Правильный начальный счёт:
Раз, два, три, четыре, пять...
Отвечаешь кое-как,
У доски вздыхая тяжко, -
И трояк, и трояк -
С минусом, с натяжкой!
Стих читаешь наизусть,
Но чуть-чуть скороговорка -
Хлоп! - четыре... Ну и пусть!
Твердая четвёрка!
Эх, раз, два, три! -
Побежали на пари,
Обогнали трояка
На четыре метрика!
Вот четверочник бежит, -
Быстро, легче пуха,
Сзади троечник сопит:
Голова - три уха,
Голова, голова, голова - три уха...
До мильона далеко,
Но сначала нужно знать
То, что просто и легко:
Раз, два, три, четыре, пять.
Есть пятерка, да не та,
Коль на черточку подвинусь:
Ведь черта - не черта,
Это просто минус.
Я же минусов боюсь,
Их исправить тороплюся -
Чёрк! И сразу выйдет плюс:
Крестик - это плюсик.
Эх, раз, еще раз,
Есть пятерочка у нас:
Рук - две, ног - две,
И много мыслей в голове.
И не дразнится народ, -
Не хватает духа,
И никто не обзовёт:
«Голова - два уха,
голова, голова, голова - два уха!»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)