ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
11:45
Блакитна квітка при дорозі
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
2024.03.29
11:26
А таки... буває де-не-де,
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
2024.03.29
10:06
Війни жорстокість зашкалила давно:
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Станіслав Настенко (1970) /
Публіцистика
Майкл Ігнатьєфф і його книга Кров і Належність, що так збудила українців в Канаді
Такі як він заслуговують, на мою думку, на тексти українською мовою, про його і його книги. Особливо зараз, коли він безпосередньо не впливає на інтереси українства, і дуже впливає посередньо на глобальні процеси, як один з лідерів "соросятників", угорського інтелектуального спротиву.
****
Цього ранку я відкрив його книжку Blood and Belonging (Кров і Належність) на сторінці про націоналізм в Ольстері, Північна Ірландія. Розумний і елегантний текст на сторінці 286 про... белфастський, так званий, ламбегський барабан. Або сказати "литаври" українською.
Малоосвічений ольстерський активіст-протестант Дік вдосконавлює цей барабан цілий рік, щоб раз на рік, Дванадцятого Липня, вийти з ним на парад протестантів-оранжистів. Він ходив на ці паради скільки себе памятає, ще коли його водив батько за руку.
Автор мазками, кліпово, через портрети, малює те, що сам намагається в своїх книгах осмислити - що ж наприкінці 20-го сторічча так зарухало європейськими націоналістами?
"Дік витрачає свій рік роблячи і ремонтуючи барабани, приймаючи участь в змаганнях Ордену Оранжистів довкола країни. Дік запрошує мене на один такий поблизу Скарва. Конкурсанти і глядачи стоять в коло на авто парковці, що належить ордену; барабанщики з барабанами проходять парадно, як бики на конкурсі повз суддів. Три старих, з табелями для оцінок в руках, схиляються і слухають, прислуховуються до тієї солодкої вібрації литавр, яку самі майстри називають "серцем". В інших традиціях, скажимо на Карібських островах, акцент був би на власне вправності барабанщиків і приз пішов би до того, хто видає найбільш вправний і винахідливий барабанний бій. Але не з цим ламбегським барабаном. Бій цього барабану настільки ж рівний, як традиція Ольстеру сама по собі: несподіваний надривний звук, який звучить якісь декілька хвилин, поки барабанщик червоніє від зусилля. Як би я не намагався, не скажу який барабан має більше "серця", не скажуть і самі барабанщики. Коли виголосять переможців, це буде по-доброму несправедливо. Що більш важливо, що конкурс розчинений у споживанні багатьох стаканів Bushmill віскі і, само собою, всі стануть і заспівають "Слава Королеві"."
****
Я можу взяти олівець і зробити помітку на полях книжки. Я можу приліпити зручну пластикову закладку. Текст в Інтернет, хіба що зберігати на компютері? Але збережений, навіть правильно названий файл на компютері, його не витягнеш ось так з полиці, щоб повернутися і перечитати дві сторінки до і після. Я не знаю наскільки ця тактильність буде важлива для наступних поколінь. Наши книжки і наши файли текстів будуть викинуті, принаймні мало зрозумілими для нащадків. Тактильність книг, закладки в Мережі можуть стати неважливими, память наступних генерацій буде працювати інакше...
Майкл Ігнатьєв, його дослідження націоналізму, його елітна інтелектуальна звитяга, нарешті його "битва соросят" в Будапешті сьогодні, якраз про це: він все життя неначе намагається передати пас мяча від покоління його шляхетних предків до покоління його невідомих нащадків. Сміливо, відкриваючи і розглядаючи старі рани, холоднокровно, як належить Doctor of Philosophy з Кембріджу.
Контекст : Книжка Blood and Belonging
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Майкл Ігнатьєфф і його книга Кров і Належність, що так збудила українців в Канаді
No, the Internet Has Not Killed the Printed Book. Most People Still Prefer Them.
Daniel Victor, New York Times, 2 вересня, 2016 р
Ось в чому надрукована книга буде ще довго перемагати Інтернет. Якби Michael Ignatieff написав це в #Інтернет, десь в 2013-му, нехай, текст би досі випав з усіх перших сторінок пошукових машин; книга могла б просто бути видаленою з сервера, неправильно проіндексованою. А тут, книга написана ще молодим випускником Кембріджу "Подоріж у сучасний націоналізм", надрукована в 1993-му році, досі на полицях бібліотек та простих канадців і американців, хто цікавиться темою. Або тих, кого зацікавив вже посивівший автор, який трохи не став премєр міністром Канади. (Він був лідером Ліберальної партії, офіційної опозиції в канадському парламенті 2008-2011). Майкл Ігнатьєфф наробив "багато шороху" в 2011, збудив українську громаду - якраз саме цією книгою, розділом присвяченим українському націоналізму. Яскраво програвши на всеканадських виборах він повернувся в науку, а пізніше, опосередковано, і в політику. Лише тепер в глобальну політику - зараз він очолює Вільний Університет в Будапешті. Вільний Університет чи не центр інтелектуального спротиву режиму Віктора Орбана. А ще вони (цей університет) то "#соросята". Отак його доля, як і доля його родини, без кінця переплітається з українським дискурсом, з Україною і глобальними процесами у цьому світі.Такі як він заслуговують, на мою думку, на тексти українською мовою, про його і його книги. Особливо зараз, коли він безпосередньо не впливає на інтереси українства, і дуже впливає посередньо на глобальні процеси, як один з лідерів "соросятників", угорського інтелектуального спротиву.
****
Цього ранку я відкрив його книжку Blood and Belonging (Кров і Належність) на сторінці про націоналізм в Ольстері, Північна Ірландія. Розумний і елегантний текст на сторінці 286 про... белфастський, так званий, ламбегський барабан. Або сказати "литаври" українською.
Малоосвічений ольстерський активіст-протестант Дік вдосконавлює цей барабан цілий рік, щоб раз на рік, Дванадцятого Липня, вийти з ним на парад протестантів-оранжистів. Він ходив на ці паради скільки себе памятає, ще коли його водив батько за руку.
Автор мазками, кліпово, через портрети, малює те, що сам намагається в своїх книгах осмислити - що ж наприкінці 20-го сторічча так зарухало європейськими націоналістами?
"Дік витрачає свій рік роблячи і ремонтуючи барабани, приймаючи участь в змаганнях Ордену Оранжистів довкола країни. Дік запрошує мене на один такий поблизу Скарва. Конкурсанти і глядачи стоять в коло на авто парковці, що належить ордену; барабанщики з барабанами проходять парадно, як бики на конкурсі повз суддів. Три старих, з табелями для оцінок в руках, схиляються і слухають, прислуховуються до тієї солодкої вібрації литавр, яку самі майстри називають "серцем". В інших традиціях, скажимо на Карібських островах, акцент був би на власне вправності барабанщиків і приз пішов би до того, хто видає найбільш вправний і винахідливий барабанний бій. Але не з цим ламбегським барабаном. Бій цього барабану настільки ж рівний, як традиція Ольстеру сама по собі: несподіваний надривний звук, який звучить якісь декілька хвилин, поки барабанщик червоніє від зусилля. Як би я не намагався, не скажу який барабан має більше "серця", не скажуть і самі барабанщики. Коли виголосять переможців, це буде по-доброму несправедливо. Що більш важливо, що конкурс розчинений у споживанні багатьох стаканів Bushmill віскі і, само собою, всі стануть і заспівають "Слава Королеві"."
****
Я можу взяти олівець і зробити помітку на полях книжки. Я можу приліпити зручну пластикову закладку. Текст в Інтернет, хіба що зберігати на компютері? Але збережений, навіть правильно названий файл на компютері, його не витягнеш ось так з полиці, щоб повернутися і перечитати дві сторінки до і після. Я не знаю наскільки ця тактильність буде важлива для наступних поколінь. Наши книжки і наши файли текстів будуть викинуті, принаймні мало зрозумілими для нащадків. Тактильність книг, закладки в Мережі можуть стати неважливими, память наступних генерацій буде працювати інакше...
Майкл Ігнатьєв, його дослідження націоналізму, його елітна інтелектуальна звитяга, нарешті його "битва соросят" в Будапешті сьогодні, якраз про це: він все життя неначе намагається передати пас мяча від покоління його шляхетних предків до покоління його невідомих нащадків. Сміливо, відкриваючи і розглядаючи старі рани, холоднокровно, як належить Doctor of Philosophy з Кембріджу.
Контекст : Книжка Blood and Belonging
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Назавжди Не Твій (переклад "Forever Not Yours"/)"
• Перейти на сторінку •
"Пересічні Ковбої / Casual Cowboys"
• Перейти на сторінку •
"Пересічні Ковбої / Casual Cowboys"
Про публікацію