ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.18
22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
2026.04.18
21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
2026.04.18
19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
2026.04.18
19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
2026.04.18
18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
2026.04.18
17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
2026.04.18
13:44
І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
2026.04.18
13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
2026.04.18
12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
2026.04.18
11:27
Король води й повітря - тільки він,
Становища хазяїн і прислуга,
І має право ставити на кін
Життя землян -
від ворога до друга.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
Становища хазяїн і прислуга,
І має право ставити на кін
Життя землян -
від ворога до друга.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
2026.04.18
07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Дудар (1950) /
Публіцистика
Руцькім про українське.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Руцькім про українське.
Микола Дудар
23 января 2014 г. ·
Смерти - не избежать, главное встретить Её с достоинством... Достоинство - приоритет избранных! Майдан предложил право выбора: отстраниться, спрятаться, отсидеться иль встретить неизбежность сию - на больничной койке, в полной изоляции своей беспомощности ( в лучшем случаи ), быть подкарауленным госпожой "Смерть" в самый не подходящий момент своего ореола: на пику власти, денег, амбиций… а то и холодным - голодным в подвале живущим… или же стать в один ряд достойных Мира сего. Своим именем войти в историю: в Песню, в Стих… Этим именем будут восторгаться Века, Города, Улицы… Ибо поступок - пожертвовать собой во имя спасения Веры, Надежды и Любви, и есть главный Источник и Вдохновитель достойной жизни, любого гражданина, любой страны. На Сегодня нам предложили единственный путь -- выживать. И это происходит на грани звериного инстинкта - мы пожираем друга взглядом, словом, не желанием понимать, уступить, пожертвовать -- всё как в Жунглях. Теория о том, что человек произошел от обезъяны может и действительно имеет право быть?! человеку стало тесно там и он вышел на равнины, сохранив за собой "лесные" черты?! Мне ближе к сердцу: "спочатку було Слово…" Мнение разделилось - одни живут понятием: здесь всё моё, и все должны работать на меня, другие терпят и молятся, надеются и верят, что когда - нибудь придет время - зверь насытится, успокоится… Тут то не было! Век технологий - мы можем наблюдать "их" быт, роскошь, вседозволенность. Их фамильную принадлежность к благам цивилизации, к ресурсам и т.д. Но им этого мало, подавай не только рабский труд -- Души подавай!!! А кто и когда владел Украинской Душой??? Момент истинны рядом, на Майдане… Жаль не прозревших, слепых… жаль отдаюших себя на прокат за гречку, за 200-300гр в сутки… Жаль. Вечная Слава ребятам, павшим за Веру, Надежду, Любовь!!! Ибо это и есть " Спочатку було Слово…"
И помните:
Неважно кто вы: мизантроп
иль закадычный обыватель --
вас все равно уложит в гроб
безликий жизни Знаменатель…
!!!!!!!!!!!! - используйте свой шанс, мне старику, физически тяжело. Добрым словом поддержу.
***
23 января 2014 г. ·
Смерти - не избежать, главное встретить Её с достоинством... Достоинство - приоритет избранных! Майдан предложил право выбора: отстраниться, спрятаться, отсидеться иль встретить неизбежность сию - на больничной койке, в полной изоляции своей беспомощности ( в лучшем случаи ), быть подкарауленным госпожой "Смерть" в самый не подходящий момент своего ореола: на пику власти, денег, амбиций… а то и холодным - голодным в подвале живущим… или же стать в один ряд достойных Мира сего. Своим именем войти в историю: в Песню, в Стих… Этим именем будут восторгаться Века, Города, Улицы… Ибо поступок - пожертвовать собой во имя спасения Веры, Надежды и Любви, и есть главный Источник и Вдохновитель достойной жизни, любого гражданина, любой страны. На Сегодня нам предложили единственный путь -- выживать. И это происходит на грани звериного инстинкта - мы пожираем друга взглядом, словом, не желанием понимать, уступить, пожертвовать -- всё как в Жунглях. Теория о том, что человек произошел от обезъяны может и действительно имеет право быть?! человеку стало тесно там и он вышел на равнины, сохранив за собой "лесные" черты?! Мне ближе к сердцу: "спочатку було Слово…" Мнение разделилось - одни живут понятием: здесь всё моё, и все должны работать на меня, другие терпят и молятся, надеются и верят, что когда - нибудь придет время - зверь насытится, успокоится… Тут то не было! Век технологий - мы можем наблюдать "их" быт, роскошь, вседозволенность. Их фамильную принадлежность к благам цивилизации, к ресурсам и т.д. Но им этого мало, подавай не только рабский труд -- Души подавай!!! А кто и когда владел Украинской Душой??? Момент истинны рядом, на Майдане… Жаль не прозревших, слепых… жаль отдаюших себя на прокат за гречку, за 200-300гр в сутки… Жаль. Вечная Слава ребятам, павшим за Веру, Надежду, Любовь!!! Ибо это и есть " Спочатку було Слово…"
И помните:
Неважно кто вы: мизантроп
иль закадычный обыватель --
вас все равно уложит в гроб
безликий жизни Знаменатель…
!!!!!!!!!!!! - используйте свой шанс, мне старику, физически тяжело. Добрым словом поддержу.
***
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3868 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3868 seconds