
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
2025.08.19
12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
2025.08.19
09:23
Сьогодні легендарний вокаліст культового гурту «Deep Purple», перший виконавець партії Ісуса Христа в рок-опері «Ісус Христос - суперзірка» зустрічає поважний ювілей.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
2025.08.19
07:25
Жив без жінки у холодних снах,
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
2025.08.19
05:48
Стрічаються повсюди
Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Про чергові низини безкультур'я
І це вже усталений загальний курс зла на торжество сірості і пітьми в головах населення наших реальних і віртуальних територій. Не одним ж бо лгбт і блм зносити людство...
"Письменниця Енн Епплбаум, авторка книги "ГУЛАГ", про те, як американське суспільство помітно охопила нова хвиля пуританства, пов'язана з так званою "культурою" "скасування".
«Мені дали зрозуміти, що я не людина»:
як працює «культура скасування» у США
1. Що за «нові пуритани»
Епплбаум згадує історію Естер Прін, героїні відомого роману "Пурпурова буква" американського класика Натаніеля Готорна. Естер народжує позашлюбну дитину і відмовляється назвати ім'я батька. За це вона має все життя носити пришиту до сукні букву «А», знак адюльтеру. Жителі Бостона засуджують Естер, навіть якщо самі в перелюбстві.
Зараз в Америці живуть оті, які втратили все, формально не порушивши жодних законів. На думку Епплбаум, ці американці — науковці, журналісти, письменники багато в чому виявилися жертвами «нового пуританства». Вони начебто порушили норми спілкування, пов'язані з расою, статтю, поведінкою або допустимим гумором. При цьому характер інцидентів міг бути спірним, їхня інтерпретація — різною, обвинуваченим не повідомляли у чому їх звинувачують, тим не менше всіх піддали жорсткому остракізму.
3. Публічна онлайн-сфера – місце надто швидких висновків
Наприклад, журналістку Алексі Маккаммонд призначили головним редактором Teen Vogue, але користувачі знайшли та повторно розмістили її старі антиазіатські та гомофобні твіти. Вона писала їх десять років тому ще підлітком. Маккаммонд не встигла приступити до роботи, як їй довелося залишити посаду.
4. Мовчання, звільнення, вибачення, плітки: етапи «відлучення» жертви від суспільства
Перше, що відбувається з особою, яку звинувачують у порушенні правил спілкування, — з нею всі перестають розмовляти, включаючи колег та друзів. «У моєму відділі десятки службовців – думаю, за останній рік я не розмовляв ні з ким із них, – розповів Епплбаум один учений. — Мій колега, з яким я обідав не рідше одного разу на тиждень більше десяти років просто відмовився зі мною розмовляти, не ставлячи запитань».
Друге: навіть якщо особистість не усунули, не покарали чи не визнали винною у чомусь, вона втрачає можливість працювати за професією. Викладачі залишаються без студентів та цитованості («Аспіранти дали мені зрозуміти, що я не людина і терпіти мене ніхто не буде»), журналісти без видань.
Третє, що відбувається з особою, яку в чомусь звинувачують, її зобов'язують вибачитися, але вибачення не приймають. (!)
Один з тих, з ким розмовляла Епплбаум, не порушив жодних правил. «Я запитав: „За що мені вибачатися?“ А мені відповіли: „Ну, їхні почуття зачеплені“. Так що я сформулював своє вибачення навколо цього: "Можливо, я і сказав щось таке, що вас засмутило, але в мої наміри це не входило"». Але на цьому проблеми не скінчилися.
На четвертому етапі оточуючі починають збирати відомості про обвинуваченого. Наприклад, роботодавець не бажає платити вихідну допомогу та шукає додаткові причини обґрунтувати звільнення. А в інших звільнення через суперечку щодо використаної у приватній розмові лексики порушило б профспілковий договір.
5. Надто товариські та «важкі»: хто з найбільшою ймовірністю виявиться жертвою.
Розмови між особами різного статусу (роботодавець – співробітник, професор – студент) тепер можуть бути зосереджені лише на професійних питаннях чи строго нейтральних темах. Влаштовувати збори студентів удома у викладача стало ризиковано. Допомагати з особистими проблемами теж. Тому товариські та кокетливі персони опинилися в небезпеці.
Іншим — зарозумілим, нетерплячим, агресивним та перфекціоністам — не легше. Будь-хто, хто випадково створює дискомфорт — своїми методами навчання, робочими вимогами, думкою чи характером, може раптово опинитися в опозиції не лише до студента чи колеги, а й до бюрократичної машини, створеної для відсіювання незручних.
«На мою думку, толерантність до дискомфорту — толерантність до дисонансу, готовність чути не тільки те, що хочеться, — тепер впала до нуля, — сказала мені одна особа. - Раніше слово "дискомфорт" було хвалебним у педагогіці - я маю на увазі, що, скажімо, Сократ був великим джерелом дискомфорту для всіх ».
6. Навіть консерватори критикують лібералів за «культуру скасування»
Наприклад, принстонський професор Роберт Джордж, філософ-консерватор, критикував ліберальних учених за релятивізм і віру в те, що всі ідеї заслуговують на рівну увагу. Однак тепер ліберали «здаються йому такими ж архаїчними, як і консерватори». Він не очікував, що дух терпимості та цікавості виявиться заміщений «зашореним» світоглядом.
7. Все прийде до того, що представники творчих професій боятимуться «нового пуританства», а самі «пуритани» уважно стежитимуть за всіма.
Письменники та журналісти боятимуться публікувати написане. Університети почнуть займатися виключно підвищенням комфорту студентів та запобіганням нападів у соціальних мережах.
Фонди з фінансуванням таємно вивчатимуть факти з минулого потенційних отримувачів грантів, щоб переконатися, що претенденти не робили дій, здатних призвести до непорозумінь у майбутньому. Долі стануть визначати анонімні кампаніх в Twitter.
Мистецтво, гуманітарні науки і ЗМІ стануть закостенілими, передбачуваними і вкрай сіро-посередніми."
Оригінальний текст читайте на сайті mel.fm
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про чергові низини безкультур'я
« І на місце сірих приходять чорні» © Борис і Аркадій Стругацькі

"Письменниця Енн Епплбаум, авторка книги "ГУЛАГ", про те, як американське суспільство помітно охопила нова хвиля пуританства, пов'язана з так званою "культурою" "скасування".
«Мені дали зрозуміти, що я не людина»:
як працює «культура скасування» у США
1. Що за «нові пуритани»
Епплбаум згадує історію Естер Прін, героїні відомого роману "Пурпурова буква" американського класика Натаніеля Готорна. Естер народжує позашлюбну дитину і відмовляється назвати ім'я батька. За це вона має все життя носити пришиту до сукні букву «А», знак адюльтеру. Жителі Бостона засуджують Естер, навіть якщо самі в перелюбстві.
Зараз в Америці живуть оті, які втратили все, формально не порушивши жодних законів. На думку Епплбаум, ці американці — науковці, журналісти, письменники багато в чому виявилися жертвами «нового пуританства». Вони начебто порушили норми спілкування, пов'язані з расою, статтю, поведінкою або допустимим гумором. При цьому характер інцидентів міг бути спірним, їхня інтерпретація — різною, обвинуваченим не повідомляли у чому їх звинувачують, тим не менше всіх піддали жорсткому остракізму.
3. Публічна онлайн-сфера – місце надто швидких висновків
Наприклад, журналістку Алексі Маккаммонд призначили головним редактором Teen Vogue, але користувачі знайшли та повторно розмістили її старі антиазіатські та гомофобні твіти. Вона писала їх десять років тому ще підлітком. Маккаммонд не встигла приступити до роботи, як їй довелося залишити посаду.
4. Мовчання, звільнення, вибачення, плітки: етапи «відлучення» жертви від суспільства
Перше, що відбувається з особою, яку звинувачують у порушенні правил спілкування, — з нею всі перестають розмовляти, включаючи колег та друзів. «У моєму відділі десятки службовців – думаю, за останній рік я не розмовляв ні з ким із них, – розповів Епплбаум один учений. — Мій колега, з яким я обідав не рідше одного разу на тиждень більше десяти років просто відмовився зі мною розмовляти, не ставлячи запитань».
Друге: навіть якщо особистість не усунули, не покарали чи не визнали винною у чомусь, вона втрачає можливість працювати за професією. Викладачі залишаються без студентів та цитованості («Аспіранти дали мені зрозуміти, що я не людина і терпіти мене ніхто не буде»), журналісти без видань.
Третє, що відбувається з особою, яку в чомусь звинувачують, її зобов'язують вибачитися, але вибачення не приймають. (!)
Один з тих, з ким розмовляла Епплбаум, не порушив жодних правил. «Я запитав: „За що мені вибачатися?“ А мені відповіли: „Ну, їхні почуття зачеплені“. Так що я сформулював своє вибачення навколо цього: "Можливо, я і сказав щось таке, що вас засмутило, але в мої наміри це не входило"». Але на цьому проблеми не скінчилися.
На четвертому етапі оточуючі починають збирати відомості про обвинуваченого. Наприклад, роботодавець не бажає платити вихідну допомогу та шукає додаткові причини обґрунтувати звільнення. А в інших звільнення через суперечку щодо використаної у приватній розмові лексики порушило б профспілковий договір.
5. Надто товариські та «важкі»: хто з найбільшою ймовірністю виявиться жертвою.
Розмови між особами різного статусу (роботодавець – співробітник, професор – студент) тепер можуть бути зосереджені лише на професійних питаннях чи строго нейтральних темах. Влаштовувати збори студентів удома у викладача стало ризиковано. Допомагати з особистими проблемами теж. Тому товариські та кокетливі персони опинилися в небезпеці.
Іншим — зарозумілим, нетерплячим, агресивним та перфекціоністам — не легше. Будь-хто, хто випадково створює дискомфорт — своїми методами навчання, робочими вимогами, думкою чи характером, може раптово опинитися в опозиції не лише до студента чи колеги, а й до бюрократичної машини, створеної для відсіювання незручних.
«На мою думку, толерантність до дискомфорту — толерантність до дисонансу, готовність чути не тільки те, що хочеться, — тепер впала до нуля, — сказала мені одна особа. - Раніше слово "дискомфорт" було хвалебним у педагогіці - я маю на увазі, що, скажімо, Сократ був великим джерелом дискомфорту для всіх ».
6. Навіть консерватори критикують лібералів за «культуру скасування»
Наприклад, принстонський професор Роберт Джордж, філософ-консерватор, критикував ліберальних учених за релятивізм і віру в те, що всі ідеї заслуговують на рівну увагу. Однак тепер ліберали «здаються йому такими ж архаїчними, як і консерватори». Він не очікував, що дух терпимості та цікавості виявиться заміщений «зашореним» світоглядом.
7. Все прийде до того, що представники творчих професій боятимуться «нового пуританства», а самі «пуритани» уважно стежитимуть за всіма.
Письменники та журналісти боятимуться публікувати написане. Університети почнуть займатися виключно підвищенням комфорту студентів та запобіганням нападів у соціальних мережах.
Фонди з фінансуванням таємно вивчатимуть факти з минулого потенційних отримувачів грантів, щоб переконатися, що претенденти не робили дій, здатних призвести до непорозумінь у майбутньому. Долі стануть визначати анонімні кампаніх в Twitter.
Мистецтво, гуманітарні науки і ЗМІ стануть закостенілими, передбачуваними і вкрай сіро-посередніми."
Оригінальний текст читайте на сайті mel.fm
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію