ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Найкраще з міст Скелясте
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
* 223 *
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Штампи і штами своїми іменами
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався…
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Апостиль від збляклої волошки
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Іуди
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Колискова
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Без щастя
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Всесвітній громе, де ти?
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
* * *
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
***
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
* 222 *
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Твій дотик такий...
Твій дотик такий несмілий, мій хлопчику сивочубий...
Цілуєш нечутно шию. І губи тремтять чомусь...
І пальці спливають тілом, моя нереальна згубо,
Я саван уже спорола, бо знову тобі приснюсь...
Я знову тобі примарюсь... Постукаю...ні, навіщо?
У мене від твого серця з собою усі ключі...
Тернополем ходить осінь...Тернополем вітер свище...
Як зимно на попелищах кохань несмішних! Дощі –
Їх видно крізь мокру шибку... Вони протікають швидко –
Ця осінь така безумна! Ця осінь така свята!
Тигрова і кольорова, як твій подарунок – квітка,
І одяг, немов позлітка, злітає...
- Зжени кота
Із ліжка! (мені все смішки!) Твій дотик такий несмілий....
Мій сивий ведмедю білий, мій хлопчику-сивочуб,
Стискай мене в сильних лапах, люби мене що є сили!
(Я вголос таке просила?!)
Тоді починай із губ –
Мандрівку з Ітаки в Трою - спускайся, мов морем, мною,
Вивчай острівці, затоки, і течій підводних шал,
Перлинки збирай із мушель... А потім – колись – зимою –
Спустися до мене з неба – як сніг чи
як Марк Шагал...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-04 13:16:16
Переглядів сторінки твору 6722
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.283 / 6  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.274 / 6  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-11-04 14:59:43 ]
Спускалося з рук так небо - дощами в останню повінь...
І дули вітри по серцю... І квилив відлунням світ
Зимою обновить ракурс Тернопіль... І з ліжка згонить
Тепло що належав поряд ліниво осінній кіт

Цікава манера...
Слідкувати за Вашою думкою - все одно, що мандрувати хащами.
Коли здається, що остаточно заблукав - раптом - з"являється просвіт у гілках,
і розумієш - прийшов саме туди куди прагнув, а не деінде.
Дякую за інтригуючу подорож.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-04 16:38:50 ]
Приємно вражена і заворожена несподіваною подорожжю від першого варіанту вірша до цього і чудовою подорожжю відчуттями авторки :)
Вірш виписаний неквапом, як торкання пучками пальців прихованих струн серця, ледь-ледь, щоб не сполохати відчуття ірреальності, плину життєвого, щоб відчуття безмежного щастя не здригнулося від несподіванки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-11-04 21:26:53 ]
Чуттєвість попросту заворожлива

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-04 22:14:18 ]
Володю, дякую за розуміння. І за "Тепло що належав поряд ліниво осінній кіт":)
Оксанка, ух! Як ти вмієш гарно описати почуття (відчуття)!
Я Велесе, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-04 22:42:29 ]
"мій хлопчику сивочубий... " - вражає наповал, особливо коли чуб дійсно сивий сивий. Надзвичайний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-05 10:03:45 ]
чмтаєш такого текста зачудовано і тільки й стримуєшся щоб не бовкнути чогось недоречного.тому мовчатиму, відкривши настіж очі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-05 14:32:04 ]
Так чуттєво, ніжно, еротично, читала затамувавши подих... Мої вітання!;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-05 15:41:48 ]
Ні, люба Редакціє, жодної іронії:) Чому Марк Шагал? Бо у цього художника, як ні в кого іншого, превалює тема польоту – у нього літають і люди, і тварини, і ангели. Політ – це любов, любов – це політ. Та й життя Марка Шагала було одним суцільним польотом. Він навіть помер у польоті – у 98 років – піднімаючись на ліфті.
Але у даному тексті я мала на увазі славнозвісну картину Шагала «Політ над Вітербськом». Чоловік, що летить над містом. Найскандальніша з картин геніального художника, вона мала неабияку кримінальну історію. У 2001 році її викрали з Нью-Йоркського музею. Викрадач написав працівникам музею листа з вимогами – він не хотів грошей чи інших цінностей, а вимагав… миру на Близькому Сході… Звісно, мистецтвознавці були збентежені – бо ж нечасто злодії ставлять такі нереальні вимоги!
…До слова, картину знайшли випадково через рік працівники пошти – вона лежала серед інших бандеролей – поштарі ніяк не могли доправити її адресату, бо того ніколи не було вдома… Така от химерна історія. То, певно, саме тому я й вибрала таке порівняння «Спустися до мене з неба – як сніг чи як Марк Шагал...»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-05 15:42:10 ]
Дякую, Варю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-06 19:27:53 ]
Дякую, Аню, за пояснення, дуже важливо, що саме так ви й бачите, і все дуже гарно поетично викладено. Тому, зрештою, чи був генієм малярства Марк Шагал, чи не був, для вашої-нашої історії не матиме великого значення.
У цьому, напевно, і суть краси поняття вдалої рими - вона так чи інакше дає гармонійну варіативність будь-якому вимогливому погляду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-06 21:39:15 ]
Ганно, що тут ще можна додати... Просто геніально! Я в захваті!