ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Золота сивина
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Сонце Місяць
2025.11.23 20:46
щодо мацуцького
тема ксенофобії
&
тема дрібних ксенофобів

я не єврей
я не ніґґер

але я ПРОТИ ксенофобії

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Твій дотик такий...
Твій дотик такий несмілий, мій хлопчику сивочубий...
Цілуєш нечутно шию. І губи тремтять чомусь...
І пальці спливають тілом, моя нереальна згубо,
Я саван уже спорола, бо знову тобі приснюсь...
Я знову тобі примарюсь... Постукаю...ні, навіщо?
У мене від твого серця з собою усі ключі...
Тернополем ходить осінь...Тернополем вітер свище...
Як зимно на попелищах кохань несмішних! Дощі –
Їх видно крізь мокру шибку... Вони протікають швидко –
Ця осінь така безумна! Ця осінь така свята!
Тигрова і кольорова, як твій подарунок – квітка,
І одяг, немов позлітка, злітає...
- Зжени кота
Із ліжка! (мені все смішки!) Твій дотик такий несмілий....
Мій сивий ведмедю білий, мій хлопчику-сивочуб,
Стискай мене в сильних лапах, люби мене що є сили!
(Я вголос таке просила?!)
Тоді починай із губ –
Мандрівку з Ітаки в Трою - спускайся, мов морем, мною,
Вивчай острівці, затоки, і течій підводних шал,
Перлинки збирай із мушель... А потім – колись – зимою –
Спустися до мене з неба – як сніг чи
як Марк Шагал...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-04 13:16:16
Переглядів сторінки твору 6187
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.283 / 6  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.274 / 6  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-11-04 14:59:43 ]
Спускалося з рук так небо - дощами в останню повінь...
І дули вітри по серцю... І квилив відлунням світ
Зимою обновить ракурс Тернопіль... І з ліжка згонить
Тепло що належав поряд ліниво осінній кіт

Цікава манера...
Слідкувати за Вашою думкою - все одно, що мандрувати хащами.
Коли здається, що остаточно заблукав - раптом - з"являється просвіт у гілках,
і розумієш - прийшов саме туди куди прагнув, а не деінде.
Дякую за інтригуючу подорож.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-04 16:38:50 ]
Приємно вражена і заворожена несподіваною подорожжю від першого варіанту вірша до цього і чудовою подорожжю відчуттями авторки :)
Вірш виписаний неквапом, як торкання пучками пальців прихованих струн серця, ледь-ледь, щоб не сполохати відчуття ірреальності, плину життєвого, щоб відчуття безмежного щастя не здригнулося від несподіванки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-11-04 21:26:53 ]
Чуттєвість попросту заворожлива

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-04 22:14:18 ]
Володю, дякую за розуміння. І за "Тепло що належав поряд ліниво осінній кіт":)
Оксанка, ух! Як ти вмієш гарно описати почуття (відчуття)!
Я Велесе, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-04 22:42:29 ]
"мій хлопчику сивочубий... " - вражає наповал, особливо коли чуб дійсно сивий сивий. Надзвичайний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-05 10:03:45 ]
чмтаєш такого текста зачудовано і тільки й стримуєшся щоб не бовкнути чогось недоречного.тому мовчатиму, відкривши настіж очі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-05 14:32:04 ]
Так чуттєво, ніжно, еротично, читала затамувавши подих... Мої вітання!;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-05 15:41:48 ]
Ні, люба Редакціє, жодної іронії:) Чому Марк Шагал? Бо у цього художника, як ні в кого іншого, превалює тема польоту – у нього літають і люди, і тварини, і ангели. Політ – це любов, любов – це політ. Та й життя Марка Шагала було одним суцільним польотом. Він навіть помер у польоті – у 98 років – піднімаючись на ліфті.
Але у даному тексті я мала на увазі славнозвісну картину Шагала «Політ над Вітербськом». Чоловік, що летить над містом. Найскандальніша з картин геніального художника, вона мала неабияку кримінальну історію. У 2001 році її викрали з Нью-Йоркського музею. Викрадач написав працівникам музею листа з вимогами – він не хотів грошей чи інших цінностей, а вимагав… миру на Близькому Сході… Звісно, мистецтвознавці були збентежені – бо ж нечасто злодії ставлять такі нереальні вимоги!
…До слова, картину знайшли випадково через рік працівники пошти – вона лежала серед інших бандеролей – поштарі ніяк не могли доправити її адресату, бо того ніколи не було вдома… Така от химерна історія. То, певно, саме тому я й вибрала таке порівняння «Спустися до мене з неба – як сніг чи як Марк Шагал...»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-05 15:42:10 ]
Дякую, Варю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-06 19:27:53 ]
Дякую, Аню, за пояснення, дуже важливо, що саме так ви й бачите, і все дуже гарно поетично викладено. Тому, зрештою, чи був генієм малярства Марк Шагал, чи не був, для вашої-нашої історії не матиме великого значення.
У цьому, напевно, і суть краси поняття вдалої рими - вона так чи інакше дає гармонійну варіативність будь-якому вимогливому погляду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-06 21:39:15 ]
Ганно, що тут ще можна додати... Просто геніально! Я в захваті!