ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.10.23 10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Ця любов не судилась мені (пісня)
Образ твору Знов гойдаються віти сумні,
Коси рвуть на собі верболози.
Ця любов не судилась мені –
Тільки щем, тільки біль, тільки сльози.

Навесні я приходжу у гай,
Там берізка, мов сяєво Боже,
Мила, добра, душі дорога,
І на тебе так світлістю схожа.

ПРИСПІВ:

Українська берізко моя,
Яснозора з краплинами смутку.
Огорну тебе ніжністю я,
Ти – кохання мого незабудка.

Розвели нас далекі світи,
Сині гори й моря неозорі,
Тільки усміхом, люба, світи,
Як у темряві – місяць і зорі.

Бо любов, як зоря – не згора,
Я у серці нести її мушу.
Твоя рідна берізка – сестра
Сяйвом-спогадом вигріє душу.

ПРИСПІВ:

Українська берізко моя,
Яснозора з краплинами смутку.
Огорну тебе ніжністю я,
Ти – кохання мого незабудка.

13.05.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 15:34:49
Переглядів сторінки твору 449
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.513 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.513 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.10.22 06:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 15:36:14 ]
Василь Буколик (М.К./Л.П.) [ 2013-05-14 21:15:01 ] - відповісти
Гарно! Добре було б почути як пісню )).

Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 21:18:04 ] - відповісти

Пане Ярославе! Я теж хотіла б почути пісню. Погуглити?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 21:50:49 ] - відповісти

Дякую, Василю, за увагу, ще час не настав!))


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 21:53:29 ] - відповісти

Дуже гарна пісня. Читаєш - і вже звучить музика...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 21:59:25 ] - відповісти

Галочко, дякую за увагу пильну. Це свіжа річ зовсім, гляньте на дату. Я ще тільки надішлю її сьогодні композиторові!
Зараз є нове відео на "Натхненні" з моїм виконанням пісні "Подвруй мені щастя краплинку" (вірші Н.Буняк, музика В.Охріменка). Можете глянути. А ця пісня ще чекає своєї черги.
http://nathnennya.ucoz.ru/publ/virshi_vidomikh_i_ne_vidomikh_poetiv_statti/pisni/podaruj_meni_soncja_kraplinku/87-1-0-2554.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:04:03 ] - відповісти

Анатолію, щиро дякую за відгук і високу оцінку! Радий вітати Вас на своїх сторінках. Так і писав з прицілом на музику! Сам не завжди пишу мелодії, тому працюю і з композиторами! Високого Вам натхнення і творчих злетів!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:12:02 ] - відповісти

Світлий смуток, Ярославе. Має бути така мелодія, щоб брало міцно за душу! Адже текст вартує цього. А хто(якщо не секрет) композитор?)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:20:25 ] - відповісти

Володю, дякую за відгук і увагу. Поки що імені композитора не називатиму. Якщо зробиться пісня і "міцно візьме за душу", як ти кажеш, і я її візьму для виконання, одразу тобі повідомлю.)))


Отправить
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-14 22:37:51 ] - відповісти

буде вальс! гарні слова, так і співаються))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:39:28 ] - відповісти

Трепетно-ніжно вималювали незабудку кохання.Зазвучить.


Отправить
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-14 22:41:24 ] - відповісти
Відчувається мелодика вірша... Якщо пісня визріє, то буде звучати дуже переконливо... Слова пісні є цьому підтвердженням.

Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:49:16 ] - відповісти

Вірш - дуже пісенний. Чекатиму на пісню, як і колеги))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:56:14 ] - відповісти

Лідіє, дякую, вітаю на моїх сторінках волинську красуню! Люблю ваш Світязь із дитинства! Дай Боже, хай буде вальс, аби музика відповідала словам!))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-14 22:57:34 ] - відповісти

Оскільки я вже чула Ваш голос, пане Ярославе, то майже уявляю, як зазвучить саме цей вірш і саме у Вашому виконанні...
Люблю, коли мужній красень співає про кохання)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:57:42 ] - відповісти

Світлано, спасибі, сподіваюсь і вірю з Вашою допомогою! Натхнення невичерпного!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:58:54 ] - відповісти

Дякую, Василю! Сподіваюсь на те! Вітаю на своїх сторінках і бажаю натхнення!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 23:01:01 ] - відповісти

Дякую, пані Галино! Коли вже стільки бажаючих почути пісню, то треба не відкладати процес її створення!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 23:04:31 ] - відповісти

Дякую, чарівна і смілива Лесю! Дасть Бог, прийде час і мужній красень співатиме для Вас!)))


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-15 00:09:36 ] - відповісти

Зате інша судилася любов, Ярославе. А пісня чудова. Ніби пливеш, коли читаєш. Душа у ній дихає, серце б'ється. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 01:34:43 ] - відповісти

Ось і Незабудку я накликав своєю піснею. Такі відгуки... Ви, Яфинко-ягідко, у моїй пісні пливете, як форель срібляста у бистрому Черемоші, так гарно відчули її. Я не забуду прозірливо-мудрих Ваших слів, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 15:36:42 ]
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 09:11:26 ] - відповісти

Що ж це ти, друже, бьєрьозку старшого брата прикарманив, га? Нєхарашо)) Тепер вже вона якась ніби й наша.
Як для пісні - чудовий розлогий текст. Вітаю!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 11:19:45 ] - відповісти

Вітаю, це ліричний шедевр!:))


Отправить
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 12:54:16 ] - відповісти

Ярославе, як приємно, коли чоловік - романтик, коли так витончено оспівує вічну тему любові, наче вже й давно не нову, але по-своєму, з новими нотками. А за берізку-незабудку - окреме щире "дякую!"


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:00:21 ] - відповісти

Нарешті я у Львові, можу слухати і авторські пісні.
Проте цього разу - поки що текст: він ніжно-ліричний, і такою ж буде, сподіваюся, й пісенний варіант.
Приємно вражений прослуховуванням "Печального вальсу". Взагалі-то я уявляв собі Чорногуза-тенора, а тут така несподіванка - соковитий баритон. Тому як колега "по партії" (майже 30 років хорового співу) аплодую: і авторству і виконанню!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:26:17 ] - відповісти

Вітаю, дорогий тезко Ярославе! Ти знаєш, беру приклад з Ігоря Павлюка. Якось я йому зауважив, що він вживає слово "стакан", замість літературного слова "склянка". А він мені на те: "Заберемо в москалів слово "стакан", бо так говорять на Волині - батьківщині Ігоря. То я вирішив за його прикладом відвоювати і берізки у "страшного старшого брата". Хай будуть нашими і вони.
Щиро дякую за теплі слова. Будьмо здоровими, пане лікарю і лікуймося нашою "Березовою на бруньках"!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:27:56 ] - відповісти

Щиро втішений, дорогий пане Іване! Сердечно дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:32:52 ] - відповісти

Спасибі, дорога красуне Валентино! Ви перша сказали про витонченість і що - по-новому - цього й праглося при написанні. Тішуся, що сподобалася берізка-незабудка. Це, мабуть, щастя, читати такі відгуки! Цілую в щічку з Вашого дозволу!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:46:37 ] - відповісти

Вітаю, пане Мирославе! З приїздом у рідні пенати. Я проїздив Львів (їхав од Василя Кузана із Закарпаття), стояв 20 хвилин на пероні, приємно вражений, що оголошують на вокзалі тільки українською й англійською. Вже так і у Києві в тролейбусах. А ще Львів приємно здивував, коли прийшов поїзд "Кобзар", то включили на весь перон "Запорізький марш". Аж серце вистрибувало з грудей від радості.
Щодо голосу, скажу таке. Я не є Вашим товаришем по партії, як не дивно, хоч співаю справді баритоном цю пісню. Деякі інші естрадні пісні, в мене не було можливості транспонувати їх у зручну тональність, я співаю і тенором. А в Національній капелі сиджу в партії басів, мій голос - бас кантанте з великим діапазоном, у якому є і тенорові і басопрофундові ноти. Це - не я один такий, у нас кілька чоловік таких у капелі - триголосних. Це - наша багата природа. Вибачте, що розчарував Вас трохи, натхнення зичу! Радий, що ми - колеги по хоровому мистецтву!))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-10 18:19:03 ]
Щемно, зворушливо, викликає почуття жалю! Дякую, Ярославе, прекрасна пісня!