Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.02
20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
2026.03.02
18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
2026.03.02
14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
2026.03.02
10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
2026.03.01
22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
2026.03.01
11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
2026.03.01
10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
2026.03.01
06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Рецензії
Стрибок за межу
Контекст : Збірка «Сопілка»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стрибок за межу
У загальному вигляді людина – це дві дати, розділені між собою рискою. Риска довжиною в життя. Лінія, що вміщує в себе людину від першого до останнього подиху. Спершу незграбними, а зрештою впевненими кроками, рухами, словами; пошуком свого місця під сонцем та самореалізацією... Все в ній, у тій рисці між датами...
Проте, митець тому й митець, щоб виходити за обмеження, ігнорувати умовності, нехтувати фізичною смертю. Або як інакше можна пояснити сам факт виходу першої збірки Сергія Ґуберначука «Усім тобі завдячую, любове...» наступного року по його смерті?
Здавалося б, поезія, вірші. Проте сам цей факт є наочною ілюстрацією нескінченності буття. Життя після смерті. Вічного життя тривалістю в пульсацію слів на сторінках книжки, уваги до неї нових і нових поколінь.
Під обкладинкою масивного видання – жива людина із «борщовими» рядками та любовними переживаннями, пустощами та серйозностями, лірикою та патріотизмом. Добрі три сотні сторінок – меморіал із матеріалу, який ледь був відомий за життя автора.
Проте, далі – більше. Того самого 2018 року світ побачили наступні три збірки поезій – ось і не вір після такого в нескінченність життя! Поет Сергій Ґуберначук призначає зустрічі з читачем, пригадує епізоди з дитинства, веде прямі репортажі з улюблених Богданів, реагує на суспільні запити, резонує із сьогоденням.
Наступного, 2019-го, книжковий видавець отримує нову партію з доробку. Поетичній напрям виокремлюється в пісенний напрям (частина текстів набула свого зіркового виконання ще за життя автора, проте більш широкого представлення – згодом). Окремий том – «Журавлиная криниця» – пісенна збірка з нотами від композитора Володимира Чернявського.
Зі сторінок усе впевненіше проглядає філософ Ґуберначук. Тривалі роздуми над питаннями наріжного буття, а поряд з тим і побутова круговерть синтезуються в лаконічні вислови, у багатьох випадках афористичного формату, що тяжіють у бік Сковороди, з одного боку, та відбивають реальність, подібно соцмережевим афоризмам дня, з іншого.
Рік 2022-й, він же 5-й по тому, як Сергій Ґуберначук полишив цей світ. Наразі в руках ви тримаєте одинадцяту(!) книгу, сторінками якої автор постає в новій, розширеній іпостасі. Ґуберначук – драматург.
П’ятнадцять років на сцені Київського молодого театру, чверть сотні ролей, десятки режисерів і тонни перечитаних п’єс. Вочевидь, у людини, яка володіє словом, весь цей досвід мав виплеснутися у власну драматургічну спробу.
Класичний шлях – нічого понад оригінального в сюжеті не вигадуємо – беремо існуючий та загортаємо в низку актуальних сенсів, підсвітлюємо сьогоденність крізь час та відстані. Чого далеко ходити, за подібною схемою побудована частина п’єс Шекспіра.
Тож оригінальне лібрето українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» є новим поглядом на однойменну оперу С. Гулака-Артемовського, переосмисленим Сергієм Ґуберначуком. Драматургічною реакцією відбилося знайомство автора з романом Бальзака – у такий спосіб з’явилося лібрето «Серафіта». Резонатором «Чайки, для якої немає меж» став Річард Бах із притчевим текстом, до якого митці звертаються як до дзеркала, пориваючи стислі буденні обмеження та кидаючись у політ, до безмежжя, у небеса...
Представлена драматургія – різного ступеня al dente. Окремі фрагменти – на рівні задуму, дещо сформовано, щось структуровано. Є й детальне пропрацювання, із деталізацією за музичними номерами та їхнім хронометражем.
Доповнює збірку формат нотаток – думки та мрії, зафіксовані в записничку. Між інших – і плани щодо створення Київського культурного музично-драматичного центру, одразу з планом роботи, самоіронічно прокоментовано «примітивним». І водночас репертуарна афіша пишається й мюзиклом «Запорожець за Дунаєм», й естрадно-цирковим шоу «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон», й оперою «Серафіта». Програму авторських вечорів урізноманітнено поетичними композиціями за власними віршами, виставами «Сковородіана», «Шевченкініана», ораторією «Од Різдва до Різдва» за власними віршами.
Запис із планами Центру датований 21 квітня 2007 року.
За логікою подій – задум митця на півшляху до втілення.
Сергій Винниченко,
театральний блогер,
засновник інтернет-проєкту «Театральна риболовля»
http://www.t-fishing.co.ua/
2022 р.
Проте, митець тому й митець, щоб виходити за обмеження, ігнорувати умовності, нехтувати фізичною смертю. Або як інакше можна пояснити сам факт виходу першої збірки Сергія Ґуберначука «Усім тобі завдячую, любове...» наступного року по його смерті?
Здавалося б, поезія, вірші. Проте сам цей факт є наочною ілюстрацією нескінченності буття. Життя після смерті. Вічного життя тривалістю в пульсацію слів на сторінках книжки, уваги до неї нових і нових поколінь.
Під обкладинкою масивного видання – жива людина із «борщовими» рядками та любовними переживаннями, пустощами та серйозностями, лірикою та патріотизмом. Добрі три сотні сторінок – меморіал із матеріалу, який ледь був відомий за життя автора.
Проте, далі – більше. Того самого 2018 року світ побачили наступні три збірки поезій – ось і не вір після такого в нескінченність життя! Поет Сергій Ґуберначук призначає зустрічі з читачем, пригадує епізоди з дитинства, веде прямі репортажі з улюблених Богданів, реагує на суспільні запити, резонує із сьогоденням.
Наступного, 2019-го, книжковий видавець отримує нову партію з доробку. Поетичній напрям виокремлюється в пісенний напрям (частина текстів набула свого зіркового виконання ще за життя автора, проте більш широкого представлення – згодом). Окремий том – «Журавлиная криниця» – пісенна збірка з нотами від композитора Володимира Чернявського.
Зі сторінок усе впевненіше проглядає філософ Ґуберначук. Тривалі роздуми над питаннями наріжного буття, а поряд з тим і побутова круговерть синтезуються в лаконічні вислови, у багатьох випадках афористичного формату, що тяжіють у бік Сковороди, з одного боку, та відбивають реальність, подібно соцмережевим афоризмам дня, з іншого.
Рік 2022-й, він же 5-й по тому, як Сергій Ґуберначук полишив цей світ. Наразі в руках ви тримаєте одинадцяту(!) книгу, сторінками якої автор постає в новій, розширеній іпостасі. Ґуберначук – драматург.
П’ятнадцять років на сцені Київського молодого театру, чверть сотні ролей, десятки режисерів і тонни перечитаних п’єс. Вочевидь, у людини, яка володіє словом, весь цей досвід мав виплеснутися у власну драматургічну спробу.
Класичний шлях – нічого понад оригінального в сюжеті не вигадуємо – беремо існуючий та загортаємо в низку актуальних сенсів, підсвітлюємо сьогоденність крізь час та відстані. Чого далеко ходити, за подібною схемою побудована частина п’єс Шекспіра.
Тож оригінальне лібрето українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» є новим поглядом на однойменну оперу С. Гулака-Артемовського, переосмисленим Сергієм Ґуберначуком. Драматургічною реакцією відбилося знайомство автора з романом Бальзака – у такий спосіб з’явилося лібрето «Серафіта». Резонатором «Чайки, для якої немає меж» став Річард Бах із притчевим текстом, до якого митці звертаються як до дзеркала, пориваючи стислі буденні обмеження та кидаючись у політ, до безмежжя, у небеса...
Представлена драматургія – різного ступеня al dente. Окремі фрагменти – на рівні задуму, дещо сформовано, щось структуровано. Є й детальне пропрацювання, із деталізацією за музичними номерами та їхнім хронометражем.
Доповнює збірку формат нотаток – думки та мрії, зафіксовані в записничку. Між інших – і плани щодо створення Київського культурного музично-драматичного центру, одразу з планом роботи, самоіронічно прокоментовано «примітивним». І водночас репертуарна афіша пишається й мюзиклом «Запорожець за Дунаєм», й естрадно-цирковим шоу «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон», й оперою «Серафіта». Програму авторських вечорів урізноманітнено поетичними композиціями за власними віршами, виставами «Сковородіана», «Шевченкініана», ораторією «Од Різдва до Різдва» за власними віршами.
Запис із планами Центру датований 21 квітня 2007 року.
За логікою подій – задум митця на півшляху до втілення.
Сергій Винниченко,
театральний блогер,
засновник інтернет-проєкту «Театральна риболовля»
http://www.t-fishing.co.ua/
2022 р.
Передмова до збірки «Сопілка» (драматичні твори, начерки сценаріїв, проза):
https://dlib.kiev.ua/items/show/811
Контекст : Збірка «Сопілка»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
